Постанова

від 24.05.2018 по справі 904/10079/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Дніпро Справа № 904/10079/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

представники сторін:

від позивача - Грибов В.В., керівник, витяг з ЄДР ЮО №23216855 від 02.11.2017;

від відповідача - Кухарова Т.Є. адвокат, довіреність №б/н від 02.05.2018 р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного будівельно-монтажного підприємства "СТРОЇТЕЛЬ-П", м. Дніпро

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 року (повний текст рішення підписано 28.02.2018 року) у справі №904/10079/17 (суддя Суховаров А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ-ПРОФИ", м. Київ

до Приватного будівельно-монтажного підприємства "СТРОЇТЕЛЬ-П", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 85 726, 73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського Дніпропетровської області від 22.02.2018 року у справі № 904/10079/17 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Приватного будівельно-монтажного підприємства "СТРОЇТЕЛЬ-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ-ПРОФИ" суму 85 726,73 грн. заборгованості та 1 600,00 грн. судового збору.

20.03.2018 року на виконання рішення видано наказ господарського суду.

Рішення суду мотивовано невиконанням відповідачем умов договору будівельного підряду №01/28 від 28.03.2016 року в частині оплати виконаних позивачем робіт, порушенням Приватним будівельно-монтажним підприємством "СТРОЇТЕЛЬ-П" вимог ст.ст.525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції послався на те, що факт виконання робіт та іх вартість підтверджено належними та допустимими доказами, основна вартість робіт відповідачем сплачена, в тому числі і за актами виконаних робіт, за якими відповідач зазначав на неналежне іх оформлення, а саме - відсутність дати підписання актів, що унеможливлює, на думку відповідача, обчислення строків оплати.

Суд відхилив доводи відповідача щодо неналежного розрахунку розміру заборгованості, та врахував не акт звіряння взаєморозрахунків сторін, а первинні документи щодо руху коштів позивача - банківські виписки та суми, вказані в наданих позивачем актах приймання виконаних робіт.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що в наданих актах виконаних робіт відсутні дати їх підписання керівником відповідача, виконавча документація згідно п.6.7 договору позивачем відповідачу не передавалася.

В усних поясненнях при розгляді апеляційної скарги представник відповідача також посилався на неправомірність проведеного позивачем розрахунку заборгованості та включення до нього вартості товару, поставленого за видатковими накладними від 27.05.2016 року на суму 117 197,97 грн. та від 10.06.2016 року на суму 90 358,00 грн.,

Просить скасувати оскаржуване ним судове рішення, відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2018 року між позивачем (підрядником) та відповідачем (генпідрядником) укладено договір будівельного підряду № 01 /28 від 28.03.2016 року (далі - Договір), за умовами якого генпідрядник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати генпідряднику відповідно до умов Договору та проектної документації комплекс робіт по влаштуванню цементно-піщаної стяжки, штукатурка стін приміщень місць загального користування, оздоблення стін технічних приміщень на об'єкті (надалі - роботи) та роботи з поліпшення об'єкту після вводу в експлуатацію в межах ліцензії підрядника, а генпідрядник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника проектною документацію, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих генпідрядником, відповідно до умов Договору (п.2.1 Договору).

Згідно п.3.2 Договору остаточна вартість робіт, яку має сплатити генпідрядник на користь Підрядника, визначається на підставі Актів, підписаних сторонами на виконання цього Договору.

Сторони передбачили поетапну оплату виконаних робіт.

Згідно п.3.5.1 Договору оплату виконаних та прийнятих в поточному місяці робіт генпідрядник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних актів, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання актів сторонами. Генпідрядник сплачує вартість лише фактично виконаних підрядником і прийнятих робіт та використаних при виконанні робіт матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання відповідно до затвердженої проектної документації.

Згідно п.3.7 Договору датою оплати вважається дата списання коштів з рахунку Генпідрядника.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач здав, а відповідач виконав роботи згідно актів приймання - передачі:

- №1 за квітень 2016 року на суму 1 115 826,20 грн.;

- №1 за травень 2016 року на суму 1 788 037,70 грн.;

- №1 за червень 2016 року на суму 1 003 093,72 грн.;

- №1 за липень 2016 року на суму 826 627,74 грн.;

- №1 за серпень 2016 року на суму 1 058 737,05 грн.;

- №1 за вересень 2016 року на суму 1 167 697,81 грн.;

- №1 за жовтень-листопад 2016 року на суму 1 013 794,00 грн.;

- №1 за грудень 2016 року на суму 211 315,42 грн.

Вказані акти підписані представниками сторін, скріплені їх печатками, та підтверджують факт прийняття відповідачем робіт без зауважень, в тому числі за кількістю та якістю робіт.

Крім того, як доказ виконання позивачем робіт ним надано до матеріалів справи акт здачі-прийняття робіт на суму 7 399,98 грн. від 27.05.2016 року, акт на виконання додаткових робіт по облаштуванню внутрішнього оздоблення на суму 28 456,02 грн., акт здачі-прийняття робіт від 15.08.2016 року на суму 36 216,00 грн., видаткові накладні на отриманий відповідачем товар - металеві сходи на суму 36 216,00 грн, двері та ворота на суму 117 197,97 грн., металеві вироби на суму 90 358,00 грн.

Слід зазначити, що значна частина прийнятих відповідачем робіт та виготовлених позивачем товарів оплачена Приватним будівельно-монтажним підприємством "СТРОЇТЕЛЬ-П", що підтверджується банківськими виписками руху коштів позивача та поясненнями представників сторін. Залишок належної до сплати суми становить 85 726,73 грн.

Вказане спростовує посилання апелянта на відсутність доказів виконання робіт позивачем та безпідставне включення до заборгованості частини отриманого відповідачем товару.

Необґрунтованими є доводи скаржника щодо ненадання позивачем передбаченої договором технічної документації на виконані роботи, оскільки зі змісту актів вбачається, що позивач виконував роботи по монтажу та демонтажу, внутрішнім оздоблювальним роботам приміщення, і яку технвічну документацію він повинен був передати на ці роботи, представник відповідача пояснити не зміг. Щодо дати прийняття виконаних робіт, то кожен з зазначених вище документів містить дату складання відповідного акту чи накладної.

Вказані доводи при розгляді справи у суді першої інстанції та в апеляційній скарзі відповідач не озвучував, тому його заперечення є безпідставними, такими, що спростовуються матеріалами справи та фактичними діями скаржника щодо оплати виконаних та прийнятих без зауваження робіт та матеріалів.

Колегія суддів вважає, що вказана сума заборгованості відповідача перед позивачем, яка зазначена в акті звіряння взаєморозрахунків, підтверджується матеріалами справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій відповідача та обґрунтованість позову правильно. Колегія суддів даний висновок поділяє, а апеляційну скаргу вважає такою, що не спростовує доводи оскаржуваного рішення.

За вказаних обставин підстав для задоволення вимог апелянта не вбачається.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати за її розгляд слід віднести на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 року у справі № 904/10079/17 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на відповідача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.А.Коваль

Суддя Н.В.Пархоменко

Повний текст постанови складено 29.05.2018 року.