Ухвала

від 25.05.2018 по справі 922/3787/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" травня 2018 р. Справа № 922/3787/17

Суддя Шутенко І.А.,

розглянувши апеляційну скаргу третього відповідача ФОП Кривошеєва Олександра Івановича (вх. №925 Х/2) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області о 12 годині 06 хвилин 10.04.2018 (повний текст складено 23.04.2018) суддею Жигалкіним І.П. у приміщенні Господарського суду Харківської області у справі № 922/3787/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" (75811, Херсонська область, Каланчацький район, село Бабенківка Друга, вул. Молодіжна, буд. 29; код ЄДРПОУ 34175201)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група Лігал Фінанс" (61153, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, б. 56, офіс 229-А; код ЄДРПОУ 34952812)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" (75832, Херсонська область, Каланчайський район, село Гаврилівка Друга, вулиця Миру, буд. 22-А)

3. Фізичної особи - підприємця Кривошеєва О.І. (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ТОВ "Агро-Тріус" звернувся з позовною заявою до Господарського суду Харківської області, в якій просить суд : стягнути з ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" грошові кошти в розмірі 1359500 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що між ТОВ "Агро - Тріус" та ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" укладено договір про надання послуг комплексного супроводу з питань вирощування рисової культури. На думку позивача, ТОВ "Консалтингова компанія Лігал Фінанс" порушив взяті на себе за договором зобов'язання. Як зазначає позивач, порушення полягає в тому, що у червні 2017 року працівниками ТОВ "Таврида-Плюс" отруєні рисові культури на полях ТОВ "Агро-Тріус", що мало наслідком загибель культур та спричинення майнової шкоди у особливо-великих розмірах. ТОВ "Консалтингова компанія Лігал Фінанс" був обізнаний та присутній під час вказаних дій працівників ТОВ "Таврида-Плюс", однак не повідомив про ці події позивача, що позбавило позивача можливості своєчасно вжити дії для відвернення тяжких наслідків. Крім того, ТОВ "Консалтингова компанія Лігал Фінанс" злочинною бездіяльністю відсторонилось від виконання обов'язків за договором, наслідком якої стало спричинення майнової шкоди у вигляді втрати посівів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у даній справі. Справу призначено до розгляду на 23.11.2017.

23.11.2017 від позивача надійшла заява (вх. 38756), в якій просить суд прийняти збільшення позовних вимог, а саме:

стягнути з ТОВ "Таврида-Плюс" майнову шкоду у розмірі 52 379 548,35 грн;

стягнути солідарно з ТОВ "Таврида-Плюс" та ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" грошові кошти у розмірі 1 359 500 грн.

В обґрунтування заяви зазначає про наступне: працівниками ТОВ "Таврида-Плюс" у червні 2017 року з літаків, належних ТОВ "Таврида - Плюс", розпилено гербіцид на поля, на яких знаходились посіви рису, належні позивачу. Гербіцид ТОВ "Таврида-Плюс" використовує у своїй господарській діяльності. Внаслідок розпилення гербіциду сталась загибель посівів рису, чим позивачу спричинено збитки у розмірі 53739048,35 грн.

Посилається на ст. 386 ЦК України, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст. 1187 ЦК України, відповідно до яких ТОВ "Таврида-Плюс", як власник джерел підвищеної небезпеки, є юридичною особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати завдану джерелами підвищеної небезпеки шкоду у вигляді знищення посівів рису. Вважає, що збитки у розмірі 52379548,35 грн повинні бути стягнуті з заподіювача ТОВ "Таврида-Плюс".

Оскільки, як вважає позивач, виконавцю послуг за договором ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс", було достеменно відомо про вчинення ТОВ "Таврида-Плюс" дій, які спричинили загибель посівів, то ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" та ТОВ "Таврида-Плюс" мають нести солідарну відповідальність за спричинені збитки відповідно до п. 8.6 договору у розмірі 20% від заподіяних збитків та не більше 50% суми договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2017 прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду, як таку, що не суперечить чинному законодавству. Залучено в якості другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида-плюс".

Від ТОВ "Таврида-Плюс" 05.12.2017 надійшло клопотання (вх. 40574), в якому просить суд замінити неналежного відповідача ТОВ "Таврида-Плюс" на належного відповідача Фізичну особу - підприємця Кривошеєва О.І.

В обґрунтування зазначеної вище заяви (вх. 40574) посилається на те, що між ТОВ "Таврида-Плюс" та ФОП Кривошеєвим О.І. укладений договір № 16/01/17-ТП відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по наданню послуг і консультуванню з питань, що пов'язані з організацією авіаційних обробок посівів зернових культур і рису Замовника, а також здійснює контроль проведення таких робіт. Виконання робіт з авіа хімічної обробки полів у період, який зазначений позивачем (червень 2017) здійснювалось ФОП Кривошеєвим О.І., тому на думку ТОВ "Таврида-Плюс", належним відповідачем щодо заявлених вимог повинен бути саме ФОП Кривошеєв О.І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 з урахуванням того, 15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до ГПК, ЦПК, КАС України та інших законодавчих актів", яким ГПК викладено в новій редакції та те, що розгляд справи по суті не розпочато, призначено справу № 922/3787/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження та почато у справі підготовче провадження.

Від позивача ТОВ "Агро-Тріус" надійшло клопотання (вх. 6775) від 13.03.2018, в якому він просить суд залучити в якості співвідповідача ФОП Кривошеєва О.І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 залучено в якості співвідповідача ФОП Кривошеєва О.І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2018, крім іншого, відмовлено у задоволенні клопотання (вх. 40574 від 05.12.2017) про заміну неналежного відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 в позові відмовлено частково.

Залишено позов без розгляду в частині стягнення на користь Позивача: - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-плюс" майнової шкоди у розмірі 52 379 548,35 грн.; - солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група Лігал Фінанс" грошових коштів у розмірі 1 359 500,00 грн.; а також судових витрат.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" (75811, Херсонська область, Каланчацький район, село Бабенківка Друга, вулиця Молодіжна, будинок 29) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 219 607,50 гривень сплаченого за платіжним дорученням № 690 від 13 листопада 2017 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано наступним:

як встановлено судом в процесі розгляду справи, заява про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, підписана від імені та в інтересах ТОВ "Агро-Тріус" представником ТОВ "Агро-Тріус" ОСОБА_4, який діяв на підставі наданої довіреності б/н від 01.08.2017р.

Після прийняття заяви про збільшення позовних вимог до розгляду суду надані докази та пояснення, які свідчать про те, що довіреність, яка видана на ім'я ОСОБА_4 (01.08.2017) скасована наказом директора ТОВ "Агро-Тріус" Макаренко О.О. від 03.08.2017.

Суд зазначив у рішенні про те, що станом на момент звернення із заявою про збільшення позовних вимог не надано доказів скасування довіреності представника.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову (вимог заяви про збільшення позовних вимог), оскільки заява з такими вимогами підписана особою, яка не має права її підписувати (п.2 ч. 1 статті 226 ГПК України).

Стосовно вимог позивача, викладених в позовній заяві за підписом директора позивача, то суд дійшов висновку про відмову у вимогах про стягнення з ТОВ Консалтингова група Лігал Фінанс" грошових коштів в розмірі 1359500 грн. за невиконання умов договору. На думку суду, позивачем не доведено факту невиконання відповідачем умов п.2.1 та 8.6 договору.

Фізична особа - підприємець Кривошеєв О.І. не погодився з прийнятим у справі рішенням від 10.04.2018 в частині залишення позову без розгляду та звернувся з апеляційною скаргою. У скарзі посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що:

- позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами штучно створив підсудність в Господарському суді Харківської області;

- заява про збільшення позовних вимог фактично є зміною підстав та предмету позову, що є порушенням статті 22 ГПК України. Зазначена заява не могла бути прийнята до розгляду з первісним позовом та повинна бути заявлена до іншого за територіальною підсудністю суду окремим позовом;

- судовий збір за звернення із заявою про збільшення позовних вимог сплачено ТОВ "Агро-Тріус", докази, додані до заяви про збільшення позовних вимог засвідчені директором ТОВ "Агро-Тріус".

Стосовно порушення норм матеріального права апелянт вказує на те, що відповідно до ч. 3 статті 249 ЦК України, оскільки, представник, що підписав заяву про збільшення позовних вимог не знав про скасування довіреності, то вчинені ним дії зберігають чинність для особи, яка видала довіреність. Також наводить обґрунтування та доводи щодо безпідставності заявлених позивачем вимог.

Також апелянт вказує на те, що судом залишено поза увагою розрахунки щодо витрат, які понесли другий та третій відповідачі, у зв'язку з необґрунтовано заявленим збільшенням позовних вимог. На думку апелянта, ці витрати повинен понести позивач.

Апелянт просить суд:

здійснити розгляд апеляційної скарги та перегляд справи по суті. За результатом перегляду скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі № 922/3787/17 в частині залишення без розгляду позовних вимог ТОВ "Агро-Тріус" про стягнення з відповідачів майнової шкоди в розмірі 52379548,35 грн; - солідарно з ТОВ "Таврида-Плюс" та ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" грошових коштів у розмірі 1359500,00 грн; а також судових витрат, прийняти з цього приводу нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агро-Тріус" про стягнення з відповідачів майнової шкоди у розмірі52379548,35 грн ; - солідарно з ТОВ "Таврида Плюс" та ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" грошових коштів у розмірі 1359500,00 грн відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю. Здійснити у зв'язку з розглядом справи по суті розподіл судових витрат заявлених сторонами по справі під час підготовчого провадження у суді першої інстанції. Стягнути з ТОВ "Агро-Тріус" судовий збір.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Клопотання обґрунтовано тим, що рішення прийнято господарським судом першої інстанції 10.04.2018, повний текст складено та підписано 23.04.2018, відповідно до відомостей з ЄДРСР оприлюднене 02.05.2018, станом на момент складання апеляційної скарги копію повного тексту оскаржуваного рішення відповідачем ФОП Кривошеєвим О.І. не отримано.

Також апелянтом заявлено клопотання, в якому він просить суд відстрочити йому сплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що ФОП Кривошеєв не має великих доходів, загальний заробіток за перше півріччя 2018 склав коло 100000 грн (на підтвердження зазначеного надає копію податкової декларації платника єдиного податку ФОП Кривошеєва О.І. за перший квартал 2018, та копію довідки з пенсійного фонду щодо пенсії за період з грудня 2017 по травень 2018). Апелянт вказує на те, що розмір судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у даній справі складає більше 300000 грн. Вказана сума значно перевищує розмір збору, який може дозволити собі сплатити ФОП Кривошеєв О.І. Просить врахувати доступ кожного громадянина до правосуддя, гарантований Конституцією України та міжнародними нормами і рішеннями Європейського Суду. З урахуванням наведеного, просить відстрочити сплату судового збору до моменту завершення розгляду апеляційної скарги по суті та стягнути вказану суму з особи, зважаючи на чию користь буде прийнято рішення судом апеляційної інстанції.

Щодо клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у даній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні місцевого господарського суду 10.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено 23.04.2018.

Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, відповідно до процесуального закону 23.04.2018 + 20 днів = 13 травня 2018 (неділя) тобто 14.05.2018.

Як вбачається з відтиску штампу поштового відділення зв'язку на конверті, апеляційна скарга подана 08.05.2018. Така ж дата міститься на фіскальних чеках з описами вкладення про відправлення копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі. Отже, апелянт ФОП Кривошеєв О.І. звернувся з апеляційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк, тому клопотання про відновлення строку не розглядається, оскільки заявлено передчасно та безпідставно.

Щодо клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Апелянтом не надано суду доказів, що він відноситься до категорії осіб, визначених пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Предметом позову у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суддя-доповідач зазначає, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, має навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, у тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік.

За змістом положень статті 8 Закону, питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі , у тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, виходячи з положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази, оскільки звільнення від сплати судового збору та відстрочення його сплати є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин.

Дослідивши доводи, зазначені апелянтом у клопотанні про відстрочення від сплати судового збору, та докази, надані на їх підтвердження суд звертає увагу на те, що апелянтом надано копію довідки з пенсійного фонду щодо пенсії ФОП Кривошеєва О.І. за період грудень 2017 - травень 2018 та копію податкової декларації ФОП Кривошеєва О.І. за перший квартал 2018 року.

З наданих апелянтом доказів не вбачається, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік, оскільки надані апелянтом докази свідчать лише про його дохід за півроку, а не за календарний рік, який передував зверненню з апеляційною скаргою.

Отже, за результатами розгляду клопотання апелянта про відстрочення від сплати судового збору, суддею-доповідачем встановлено, що наведені апелянтом доводи для відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, апелянтом не доведено, як того вимагає закон, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік.

За таких обставин, суддя-доповідач вважає можливим, з метою дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи, що сума судового збору, що має сплатити апелянт за подання апеляційної скарги, є значною, разом з тим, з урахуванням конституційного принципу рівності усіх учасників судового процесу, надати апелянту 10-денний строк з дня вручення апелянту цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків:

апелянт має надати суду обґрунтоване клопотання про відстрочення від сплати судового збору з належними та допустимими доказами в його обґрунтування, передбаченими статтею 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема, надати належні та допустимі докази, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта за попередній календарний рік , або навести інші, передбачені законом, обґрунтовані та підтверджені належними і допустимими доказами підстави для відстрочення від сплати судового збору; у разі відсутності доказів для відстрочення від сплати судового збору, надати докази сплати судового збору у передбаченому законом порядку і розмірі.

В ухвалі про залишення заяви (скарги) без руху зазначаються недоліки заяви (скарги), спосіб і строк їх усунення, який не можу перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт оскаржує залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Таврида -плюс" 52379548,35 грн та стягнення солідарно з ТОВ "Таврида - плюс" та ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" 1359 500 грн.

Залишаючи позов без розгляду, суд послався на ч. 2 статті 226 ГПК України. Відповідно до частини 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала. Згідно частини 3 статті 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Законом України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (стаття 4 п. 7 ч. 2)

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Апелянт звернувся з апеляційною скаргою у травні 2018 року.

Так, Законом України № 2246-VIІІ від 07.12.2017 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 - 1762 грн.

Отже, за звернення з апеляційною скаргою з приводу незгоди з залишенням позову без розгляду, апелянту необхідно сплатити судовий збір 1762 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ФОП Кривошеєва О.І. без розгляду у зв'язку з ненаданням апелянтом доказів сплати судового збору у розмірі 1762 грн та ненаданням передбачених законом доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а саме, що розмір судового збору 1762 грн перевищує 5 відсотків розміру доходу апелянта за попередній календарний рік.

Отже, апелянту необхідно усунути недоліки апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху,

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд у складі судді - доповідача

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ФОП Кривошеєва О.І. на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 року у справі № 922/3787/17 залишити без руху.

2. Апелянту - ФОП Кривошеєву О.І. усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Харківського апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Шутенко І.А.