Рішення

від 23.04.2018 по справі 808/951/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року Справа № 808/951/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позову Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Коммунсервис”

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Коммунсервис” (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 14458 грн. 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що відповідач за даними облікових карток має податковий борг з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати відповідачем у добровільному порядку самостійно визначених податкових зобов'язань у поданих деклараціях та визначених позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути суму податкового боргу.

Ухвалою суду від 26.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 23.04.2018

03.05.2018 на адресу суду надійшов від відповідача письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ “Коммунсервис” вважає прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним та протиправним, а позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного, по-перше, обставини викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, так як відповідач своєчасно подав декларації до податкової інспекції та своєчасно сплатив задекларовані суми. Таким чином, зазначає відповідач, у підприємства не могло виникнути прострочки, а висновки в акті перевірки з цього приводу є помилковими. Крім того, зазначає відповідач, відповідно до листа ДФС України №1005/7/99-99- 14-03- 03-17 від 17.0.12017 про організацію перевірок у 2017 році зазначено, зокрема, що п. 8 розділу І Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України №1797 VІІІ від 21.12.2016 року, доповнено кодекс ст.19-3 та викладено в новій редакції п. п. 19-1.1.1 п. 19-1. 1 ст. 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Таким чином, податкова інспекція, вважає відповідач, не має повноважень щодо здійснення камеральної перевірки.

16.05.2018 представником позивача подано через канцелярію суду письмову відповідь на віздив, в якій позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати відповідачем у добровільному порядку самостійно визначених податкових зобов'язань у поданих деклараціях та нарахованих зобов'язань податковим органом. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. Висновки, викладені в акті перевірки є правомірними, відповідають нормам діючого законодавства України та нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Коммунсервис” зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Кольорова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69014 (код ЄДРПОУ 37671665), перебуває на обліку у Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла в результаті несплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного відповідачем самостійно у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на додану вартість:

-№9093977246 від 21.05.2017, якою визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 94, 00 грн.;

-№9139719436 від 19.07.2017, якою визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 103,00 грн.;

-№9166300784 від 18.08.2017, якою визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 108 грн.;

-№9191112049 від 19.09.2017, якою визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 108 грн.

За результатами проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету складено акт перевірки №16/8-30-1200/27671665 від 11.01.2017 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0001041200 від 08.02.2017, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% (14120,54 грн.). Відповідачем самостійно було сплачено суму у розмірі 97, 48 грн., несплаченою залишилась сума 14013, 66 грн.

Відповідно до ст. 126, п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню у сумі 19,91 грн та було поновлено виключених/скасованих штрафних санкцій по податковому повідомленю рішеню форми «Ш» №0001041200 від 08.02.2017 на суму 9,40 грн. та 2,44 грн.

Доказів самостійної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість (платіжних документів) відповідач до суду не надав.

Таким чином, загальна заборгованість з податку на додану вартість (з урахуванням часткової сплати) складає 14458,41 грн..

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового конверту (а.с.12 зворотній бік).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 05.09.2018 відповідачу рекомендованим листом з повідомленням була направлена податкова вимога форми «Ю» №983-17/830 від 07.08.2017 на суму 14437,54 грн. Зазначена вимога була отримана уповноваженою особою 14.09.2017 (а.с. 10).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження

Щодо заперечень відповідача проти позову, суд зазначає, що оскільки відповідачем не подано до суду доказів скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 08.02.2017 за №0001041200, то вказана у ньому сума грошового зобов'язання відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України є узгодженою і підлягає сплаті.

До того ж, грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню, а отже є узгодженим. (п. 56.11 ст. 56 ПК України

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На момент розгляду справи в суді податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 14458,41 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (ідентифікаційний код 39396146, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, 166) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Коммунсервис” (ідентифікаційний код 37671665, місце знаходження: 69014, м.Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 5) про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків – Товариства з обмеженою відповідальністю “Коммунсервис” (ідентифікаційний код 37671665, місце знаходження: 69014, м.Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 5) у всіх банках та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість, що належить такому платнику податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь УК у Шевченківському районі м. Зап./шевч./14060100, код отримувача 38025367 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 14458 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 41 коп., код платежу 14060100 на р/р 31116029700009.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 23.04.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова