Рішення

від 29.05.2018 по справі 814/862/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 р. № 814/862/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001 до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Український завод полімерних виробів", вул. Центральна, 199, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56602 про:стягнення податкового боргу в сумі 66 285,80 грн.,

Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод полімерних виробів (надалі - Товариство або відповідач) податкового боргу в сумі 66 285,80 грн.

В обґрунтування позову Управління вказало, що відповідач, в порушення норм Податкового кодексу України, не сплатив в установлені строки суму податкового боргу.

Ухвалою від 10.04.2018 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

07.05.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну (ар. спр. 24-26). У відзиві Товариство вказало, що позивачем не надано доказів отримання податкової вимоги, що, в свою чергу, позбавляє права Управління на звернення до суду.

В матеріалах справи наявна відповідь на відзив позивача від 22.05.2018. Оскільки, відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, суд зазначений документ до уваги не взяв.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 14.08.2016 № FAYGO20160820 за період з 14.08.2016 по 23.05.2017 року, за результатами перевірки було складено акт від 31.05.2017 № 488/14-29-14-03/40416448 (ар. спр. 9-10). Відповідно до висновків акта позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.06.2017 № 0011301403 та № 0011291403 на загальну суму 66 285,80 грн. (ар. спр. 11, 12), які були отримані відповідачем 15.06.2017 (ар. спр. 13), але сума не була ним сплачена.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 13.06.2017 № 0011301403 та № 0011291403.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення . Позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу № 786-17 від 18.07.2017 на суму 66 285,80 грн., яка була повернута без вручення адресату з відміткою пошти через не запит (ар. спр. 15). 28.08.2017 позивачем був складений акт від 28.08.2017 про повернення поштового відправлення (ар. спр. 16).

Суд відхилив доводи відповідача, викладені у відзиві, оскільки відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Таким чином, податкова вимога була надіслана Товариству, відповідно до норм Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення податкового боргу станом на час розгляду справи не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 241-246, 250, 255, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український завод полімерних виробів" (вул. Центральна, 199, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56602, ідентифікаційний код 40416448) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод полімерних виробів (вул. Центральна, 199, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56602, ідентифікаційний код 40416448) в дохід держави податковий борг в сумі 66 285,80 грн. з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод полімерних виробів .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна