Рішення

від 25.05.2018 по справі 303/2373/18

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/2373/18 2/303/1305/18 Номер рядка стат.звіту - 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі : головуючого-судді Монич В.О.

при секретарі Лаврів Е.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "Агро-Лучки" про розірвання договору оренди землі,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 25.08.2015 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди № 34, відповідно до якого позивача (ОСОБА_1) надала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,0719 га для сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Макарівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в урочищі Культурне пасло за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого 05.10.2004 року. Даний договір оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права 27.08.2015, № НОМЕР_4. Строк дії до 06.08.2025 року. 16.11.2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про розірвання договору оренди, однак, жодної відповіді від відповідача не надходило, тому просить даний договір оренди розірвати. Крім того, просить зобов'язати СТОВ "Агро-Лучки" повернути земельну ділянку площею 4,0749 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Макарівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в урочищі Культурне пасло за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2.

Ухвалою суду від 27.04.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача, подав відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в позові тому як відповідно до п.35 укладеного договору оренди землі № 34 від 20.08.2015 року між СТОВ Клячанівське (правонаступник СТОВ Агро-Лучки ) та ОСОБА_1, дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема за односторонньою ініціативою Орендодавця шляхом надіслання на адресу Орендаря не пізніше за 90 днів до ймовірної дати розірвання договору (але не раніше завершення збору урожаю, закінчення польових робіт) відповідної заяви про це. Орендодавець зобов'язується не чинити перешкоди у розірванні цього договору за ініціативи Орендодавця. Однак на даний час на виконання вищевказаних робіт на належній позивачеві земельній ділянці площею 4,0749 га, яка перебуває в оренді Товариства, було затрачено значні фінансові кошти., а відтак у разі розірвання договору це призведе до завдання відповідачеві матеріальної шкоди. З огляду на вищенаведене це є порушенням п.35 договору у відповідній частині та вказує на неможливість розірвання договору. Таким чином, просить відмовити в задоволенні позову.

12.05.2018 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, з якого вбачається, що нею як орендодавцем дотримано всі вимоги покладені на неї Договором оренди землі № 34 від 20.08.2015 року та ЗУ Про оренду землі , так як вона завчасно зверталась із вимогою про розірвання договору оренди землі, однак така залишилась без реагування.

24.05.2018 року представником відповідача подано заперечення, відповідно до якого зазначив, що позивач помилково вважає, що СТОВ Клячанівське вибуло із зобов'язання як сторона договору, а СТОВ Агро Лучки не має права претендувати на земельну ділянку, тому як реорганізація юридичної особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.08.2015 року № НОМЕР_5, на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 4, 0719 га , кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2015 року між ОСОБА_1 та СТОВ Клячанівське було укладено договір оренди землі № 34, відповідно до якого позивача (ОСОБА_1) надала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,0719 га для сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Макарівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в урочищі Культурне пасло за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого 05.10.2004 року.

Згідно п.7 договору Орендарем щороку сплачується орендна плата у розмірі 2751,36 грн. Відповідно до п.п. 13, 17 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сількогосподарського виробництва. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 7 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Пунктами 33, ч.2 ст. 35 Договору оренди визначено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за односторонньою ініціативою Орендодавця шляхом надіслання на адресу Орендаря не пізніше як за 90 днів до ймовірної дати розірвання договору (але не раніше завершення збору урожаю, закінчення польових робіт) відповідної заяви про це. Орендодавець зобов'язується не чинити перешкоди у розірванні цього договору за ініціативи Орендодавця

16.11.2017 року позивач звертався до відповідача із заявою про розірвання правовідносин щодо використання належній їй земельній ділянки, але відповіді на це звернення не надано.

В судовому засіданні також встановлено, що позивач позбавлений на даний час можливості розпорядитися належною йому на праві власності земельною ділянкою, оскільки цю земельну ділянку використовує відповідач СТОВ Агро-Лучки без будь-яких на те правових підстав.

За положеннями ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В ст.1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод /зі змінами, внесеними протоколом № 11/ передбачено, зокрема, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до приписів ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз'яснено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Приписами ст.1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вказано вище в рішенні, доказів того, що СТОВ "Агро-Лучки" використовує на даний час земельну ділянку, належну на праві власності позивачу, правомірно, суду не надано, а тому вимоги позивача про витребування свого майна від відповідача, який володіє ним без відповідної правової підстави, тобто, незаконно, є обгрунтованими.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Як передбачено в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , відповідно до статей 90, 95, 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Оскільки в даному випадку жодних доказів того, що СТОВ "Агро-Лучки" використовує земельну ділянку позивача на відповідній правовій підставі, суду не надано, то суд вважає, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, яка належить на праві власності ОСОБА_1, на що вказано вище.

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. За ч.3 цієї статті, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Отже, проаналізувавши все вищенаведене суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЗУ Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За таких умов, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивачки є саме повернення земельної ділянки, що узгоджується із змістом ст. 34 ЗУ Про оренду землі .

А тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до СТОВ "Агро-Лучки" про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 223 ч.4, 259, 264, 263, 265, 268, ЦПК України, ст.ст.15, 16, 317, 319, 321, 386, 387, 390, 1212 ЦК України, ст.ст. 152, 212 ЗК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 34 від 20 серпня 2015 року , укладений між ОСОБА_1 та СТВО Клячанівське зареєстрований в Реєстраційній службі Мукачівського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області 26.08.2015 року, номер запису про інше речове право НОМЕР_4.

Зобов'язати СТОВ "Агро-Лучки" про повернути земельну ділянку площею 4,0749 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Макарівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в урочищі Культурне пасло за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2.

Стягнути з СТОВ "Агро-Лучки" ( КОД ЄДРПОУ 30765096) на користь ОСОБА_1 - 704,80 гривень сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, індекс АДРЕСА_1

Відповідач : СТОВ "Агро-Лучки", код ЄДРПОУ 307650976, індекс 89625, с.Великі Лучки, вул.Мукачівська, 273-Б, Мукачівського району, Закарпатської області.

Головуючий В.О.Монич