Рішення
від 29.05.2018 по справі 820/2722/18
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2018 р. № 820/2722/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" (61108, м.Харків, вул. Академіка Синельникова, 5, кв.22, код ЄДРПОУ 35073748) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8) про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроут", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "ГРОУТ" (код ЄДРПОУ: 35073748) з ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ: 24275859), а саме:

- податкова накладна № 30 від 27.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН за № 9238232790 від 13.11.2017 року;

- податкова накладна № 24 від 11.11.2017 р., зареєстровано в ЄРПН за № 9279068370 від 27.12.2017 року;

- податкова накладна № 59 від 31.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН за №9241852105 від 15.11.2017 року;

- податкова накладна № 58 від 31.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН за № 9241852924 від 15.11.2017 року;

- податкова накладна № 52 від 27.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН за № 9241466166 від 15.11.2017 року;

- податкова накладна № 53 від 27.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН 9241693382 від 15.11.2017 року;

- податкова накладна № 32 від 23.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН 9240561456 від 14.11.2017 року;

- податкова накладна № 28 від 23.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН 9238255228 від 13.11.2017 року;

- податкова накладна № 31 від 23.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН 9238007052 від 13.11.2017 року;

- податкова накладна № 29 від 23.10.2017 р., зареєстровано в ЄРПН 9238095635 від 13.11.2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що протягом жовтня - листопада 2017 pоку ТОВ "Гроут" внесено в Єдиний реєстр податкових накладних, податкові накладні по взаємовідносинах з ПАТ "Манометр - Харків" . Вказані накладні оформлені відповідно до вимог діючого податкового законодавства, а отже зупинення їх реєстрації є протиправним.

Відповідач, Державна фіскальна служба України, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, враховуючи положення ч.9 ст.205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд зазначає, що відповідач у строк встановлений судом відзив на адміністративний позов до суду не надав.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Гроут" в рамках здійснення власної господарської діяльності складені податкові накладні № 30 від 27.10.2017 р., № 24 від 11.11.2017 р., № 59 від 31.10.2017 р., № 58 від 31.10.2017 р., № 52 від 27.10.2017 р., № 53 від 27.10.2017 р., № 32 від 23.10.2017 р., № 28 від 23.10.2017 р., № 31 від 23.10.2017 р., № 29 від 23.10.2017 р., на покупця ПАТ "Манометр - Харків".

За результатами обробки, реєстрація вищенаведених податкових накладних зупинена. Відповідно до квитанцій, яка додані до матеріалів справи, податкові накладні прийнято, але їх реєстрація відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинена.

В зазначених квитанціях вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

З матеріалів справи вбачається, що по податковим накладним № 30 від 27.10.2017 р., № 24 від 11.11.2017 р., № 59 від 31.10.2017 р., № 58 від 31.10.2017 р., № 52 від 27.10.2017 р., № 53 від 27.10.2017 р., № 32 від 23.10.2017 р., № 28 від 23.10.2017 р., № 31 від 23.10.2017 р., № 29 від 23.10.2017 р. позивачем до ДФС України відправлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено з поясненнями та копіями документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Щодо господарської операції, в межах яких виписані податкові накладні № 30 від 27.10.2017 р., № 24 від 11.11.2017 р., № 59 від 31.10.2017 р., № 58 від 31.10.2017 р., № 52 від 27.10.2017 р., № 53 від 27.10.2017 р., № 32 від 23.10.2017 р., № 28 від 23.10.2017 р., № 31 від 23.10.2017 р., № 29 від 23.10.2017 р., судом встановлено наступне.

Стосовно зупиненого розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 27.10.2017 року до податкової накладної № 30 від 27.10.2017 р., виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" вбачається, що між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був укладений договір поставки продукції № 91-ОМТО купівлі-продажу від 14.12.2015 р.

27.10.2017 року була помилково виписана податкова накладна № 30 від 27.10.207 р., яка пройшла реєстрацію. У зв'язку з цим позивачем було виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 27.10.2017 р.

Щодо зупиненої податкової накладної № 24 від 11.12.2017 року, виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був укладений договір поставки продукції.

09.10.2017 року, відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" на адресу підприємства ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був виставлений рахунок на оплату № 879 на суму 749 028,00 грн в т.ч. ПДВ 124 838,00 грн.

11.12.2017 року ТОВ "ГРОУТ" відвантажило частину товару ПАТ "МАНОМЕТР- ХАРКІВ" за видатковою № 888 на суму 224 708,40 грн в т.ч. ПДВ 37 451,40 грн, тому була виписана податкова накладна № 24 від 1.12.2017 р.

Щодо зупиненої податкової накладної № 59 від 31.10.2017 року, виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був укладений договір поставки продукції.

09.10.2017 р., відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" на адресу підприємства ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був виставлений рахунок на оплату № 882 на суму 415 980,00 грн в т.ч. ПДВ 69 330,00 грн.

31.10.2017 року ТОВ "ГРОУТ" відвантажило частину товару ПАТ "МАНОМЕТР- ХАРКІВ" за видатковою № 779, на суму 249 588,00 грн в т.ч. ПДВ 41 598,00 грн, тому була виписана податкова накладна № 59 від 31.10.2017р.

Щодо зупиненої податкової накладної № 58 від 31.10.2017 р., виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був укладений договір поставки продукції.

30.08.2017 року, відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" було виставлено ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" рахунок на оплату № 760 на суму 415 980,00 грн в т.ч. 69 330,00 грн.

31.10.2017 року ТОВ "ГРОУТ" відвантажило частину товару на адресу ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" за видатковою № 800, на суму 207 990,00 грн в т.ч. ПДВ 34 665,00 грн, тому було виписано податкову накладну № 58 від 31.10.2017 року.

Щодо зупиненої податкової накладної № 52 від 27.10.2017 року, виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був укладений договір поставки продукції.

09.10.2017 року відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" на адресу ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був виставлений рахунок на оплату № 882 на суму 415 980,00 грн в т.ч. ПДВ 69 330,00 грн.

27.10.2017 року ТОВ "ГРОУТ" відвантажило частину товару на адресу ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" за видатковою № 793, на суму 166 392,00 грн в т.ч. ПДВ 27 732,00 гри, була виписана податкова накладна № 52 від 27.10.2017 р.

Щодо зупиненої податкової накладної № 53 від 27.10.2017 р., виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був укладений договір поставки продукції № 91-ОМТО від 14.12.2015 р. та додаткова угода № 1 від 01.08.2016 р.

30.08.2017 року, відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" на адресу ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був виставлений рахунок на оплату № 761 на суму 235 440,00 грн в т.ч. ПДВ 39 240,0 грн.

02.11.2017 року, ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" перерахувало ТОВ "ГРОУТ" оплату на суму 117 720,00 грн в т.ч. ПДВ 19 620,00 грн, була виписана податкова накладна № 53 від 27.10.2017 р.

Щодо зупиненої податкової накладної № 32 від 23.10.2017 р., виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був укладений договір поставки продукції.

09.10.2017 року, відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" на адресу ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був виставлений рахунок на оплату № 882 на суму 415 980,00 в т.ч. ПДВ 69 330,00 грн.

23.10.2017 р., ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" перерахувало на ТОВ "ГРОУТ" оплату на суму 124 794,00 грн в т.ч. ПДВ 20 799,00 грн., була виписана податкова накладна № 32 від 23.10.2017 р.

Щодо зупиненої податкової накладної № 28 від 23.10.2017 р., виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був укладений договір поставки продукції.

09.10.2017 року, відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" на адресу ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був виставлений рахунок на оплату № 879 на суму 749 028,00 грн в т.ч. ПДВ 124 838,00 грн.

23.10.2017 р. ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" перерахувало на ТОВ "ГРОУТ" оплату на суму 149 805,60 грн в т.ч. ПДВ 24 967,60 грн, була виписана податкова накладна № 28 від 23.10.2017 р.

Щодо зупиненої податкової накладної № 31 від 23.10.2017 р., виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був укладений договір поставки продукції.

09.10.207 року, відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" на адресу ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був виставлений рахунок на оплату № 883 на суму 150 600,00 грн. в т.ч. ПДВ 25 100,00 грн.

23.10.2017 р. ТОВ "ГРОУТ" відвантажило частину товару на ПАТ "МАНОМЕТР- ХАРКІВ" за видатковою № 782 на суму 150 600,00 грн в т.ч. ПДВ 25 100,00 грн, була виписана податкова накладна № 31 від 23.10.2017 р.

Щодо зупиненої податкової накладної № 29 від 23.10.2017 р., виписаної на ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ГРОУТ" та ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" був укладений договір поставки продукції № 910ОМТО від 14.12.2015 р. та додаткова угода № 1 від 01.08.2016 р.

09.10.2017 року, відповідно до вищезазначеного договору ТОВ "ГРОУТ" на адресу ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ", був виставлений рахунок на оплату № 880 на суму 204 372 грн в т.ч. ПДВ 34 062 грн.

23.10.2017 р. ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" перерахувало на ТОВ "ГРОУТ" оплату на суму 102 186,00 грн в т.ч. ПДВ 17 013,00 грн, була виписана податкова накладна № 29 від 23.10.2017 р.

Суд зазначає, що податкові накладні № 30 від 27.10.2017 р., № 24 від 11.11.2017 р., № 59 від 31.10.2017 р., № 58 від 31.10.2017 р., № 52 від 27.10.2017 р., № 53 від 27.10.2017 р., № 32 від 23.10.2017 р., № 28 від 23.10.2017 р., № 31 від 23.10.2017 р., № 29 від 23.10.2017 р. складені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Зазначені документи надані суду позивачем при поданні позовної заяви.

Судом встановлено із наявних в матеріалах справи доказів, що реальність здійснення господарської операції підтверджується усіма необхідними документами.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі - порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1,2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Наказ № 567) оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу № 567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається з електронних квитанцій, Державною фіскальною службою України зупинено реєстрацію податкових накладних позивача на підстав п.201.16 ПКУ: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Зі змісту вказаних квитанцій вбачається, що контролюючим органом не зазначено, які саме документи за переліком необхідно надати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не відповідає вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Як встановлено п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлення відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд зазначає, що податковий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної за критерієм, передбаченим пп.1 п.6 Наказу № 567 повинен враховувати, що досліджена податкова накладна має відповідати наступним умовам:

- обсяг постачання перевищує в 1,5 раза залишок різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих і зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку;

- відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вищезазначеним умовам, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.

Проте, контролюючий орган, надсилаючи квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної та вказуючи причини зупинення, обмежився лише загальним посиланням на невідповідність обсягів постачання без належного дослідження зазначених умов відповідно до критерію, передбаченого п.п. 1 п. 6 Наказу № 567, а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД.

Суд зазначає, що такі його дії як суб'єкта владних повноважень не відповідають вимогам Податкового кодексу України та Наказу № 576, оскільки не є достатньо обґрунтованими, чіткими та передбачуваними для позивача, що позбавляє останнього знайти належну аргументацію та доказову базу спростування відповідності зупиненої податкової накладної критерію оцінки згідно п.п.1 п. 6 Наказу № 567.

Крім того, слід зазначити, що обставини зупинення реєстрації обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Суд наголошує, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 р. (далі-Постанова № 190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, позивачем не отримано жодної інформації щодо стану реєстрації податкових накладних № 30 від 27.10.2017 р., № 24 від 11.11.2017 р., № 59 від 31.10.2017 р., № 58 від 31.10.2017 р., № 52 від 27.10.2017 р., № 53 від 27.10.2017 р., № 32 від 23.10.2017 р., № 28 від 23.10.2017 р., № 31 від 23.10.2017 р., № 29 від 23.10.2017 р.

При цьому суд зазначає, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, відповідачем не доведено надання платником податку "копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на приписи п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового Кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч. 1, 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 30 від 27.10.2017 р., № 24 від 11.11.2017 р., № 59 від 31.10.2017 р., № 58 від 31.10.2017 р., № 52 від 27.10.2017 р., № 53 від 27.10.2017 р., № 32 від 23.10.2017 р., № 28 від 23.10.2017 р., № 31 від 23.10.2017 р., № 29 від 23.10.2017 р.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.139, 205, 242, 246, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "ГРОУТ" (код ЄДРПОУ: 35073748) з ПАТ "МАНОМЕТР-ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ: 24275859), а саме: