Постанова

від 15.03.2010 по справі 2а-466/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року справа № 2а-466/10/2370

                                                                      м. Черкаси

14 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судці Новікової Т.В., при секретарі - Музиченко В.І.,

за участю представника позивача-Гудименко Л.А. (за дов. УПФУ в Уманському районі Черкаської області), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар'єр» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від 04.02.2010р. № 561/07 до ВАТ «Старобабанський гранітний кар'єр», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків за листопад- грудень 2009р. у сумі 99341 грн. 36 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на порушення відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за№ 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 щодо виконання обов'язку вчасного подання розрахунку суми страхових внесків та здійснювати сплату цих внесків. Відповідач свій обов'язок не виконував належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 99341 грн. 36 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 КАС України копія ухвали про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВАТ «Старобабанський гранітний кар'єр» юридична особа, відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстроване 03.08.1995 року, ідентифікаційний код 00293717, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Згідно узгодженого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем за листопад-грудень 2009 року нараховано страхові внески в сумі 99341 грн. 36 коп., однак не сплачені в установлені законом строки.

В порушення вимог п. З ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України страхувальником в десятиденний термін добровільно не сплачено суми недоїмки.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача було надіслано вимогу від 05.01.2010р. за № Ю-30 на загальну суму боргу 303658 грн. 42 коп., з наростаючим підсумком станом на 04.01.2010р. в сумі 39536 грн.01коп.(з врахуванням суми заборгованості за листопад 2009р.), отриману відповідачем 14.01.2010р., (а.с.8), однак не сплаченої у встановленому порядку.

Дана вимога ВАТ «Старобабанський гранітний кар'єр» не оскаржувалася.

Зокрема, ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2010р. справа №01/3112 у справі про банкрутство, за заявою управління Пенсійного фонду України в Уманському районі та Уманського районного центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар'єр», встановлені безспірні грошові вимоги ініціюючих кредиторів визначених судовими рішеннями.

З огляду на викладене та з наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ (далі за текстом - «Закон № 1058-ІУ»).

Статтею 1 Закону № 1058-ІУ визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом № 1058-ІУ (ст.14) встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Зокрема, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.б ст.14 Закону № 1058-ІУ).

Пунктом шостим статті 20 Закону №1058-ІУ передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Дослідивши та проаналізувавши надані суду докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі ч.З ст.160 КАС України в судовому засіданні 15.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, ч. 2 ст.128, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161-163 КАС України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар'єр» (20330, Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани, вул.Гранітна, 6.1, ідентифікаційний код 00293717) на користь управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (20330, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 2а, код ЄДРПОУ 21366705) заборгованість зі сплаті страхових внесків на загальну суму 99 341грн. 36 коп. (дев'яносто дев'ять тисяч триста сорок одна гривня 36 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.          Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 23.03.2010р.

Суддя Т.В. Новікова