Постанова

від 24.05.2018 по справі 295/1237/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/1237/18 Головуючий у 1-й інст. Гумен Н. В.

Категорія 47 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Борисюка Р.М., Галацевич О.М.

секретаря судового засідання Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 295/1237/18 за позовом ОСОБА_1 до Міської громадської організації Гаражний кооператив Світанок про визнання неправомірним рішення від 02 грудня 2016 року

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 квітня 2018 року, ухвалене суддею Гумен Н.В. у місті Житомирі

в с т а н о в и л а :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірним рішення Міської громадської організації Гаражний кооператив Світанок від 02.12.2016 у формі заяви за підписом керівника гаражного кооперативу Світанок ОСОБА_2 про погодження будівництва ТОВ АТТІ на суміжній з кооперативом земельній ділянці площею 1,2646 га, кадастровий номер НОМЕР_1, багатоквартирних будинків на відстані шість метрів від стін гаражів кооперативу.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 12 квітня 2018року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог. Зазначив, що судом першої інстанції безпідставно застосовано вимоги ЗУ Про кооперацію , оскільки відповідачем є Міська громадська організація, діяльність якої регулюється законодавством про громадські організації. Суд не взяв до уваги, що згідно відомостей у Публічній кадастровій карті України земельна ділянка площею 1,2646 га, кадастровий номер НОМЕР_1 не зареєстрована та не існує. Окрім того, будівництво багатоквартирних будинків на відстані шість метрів від стін гаражів кооперативу не відповідає нормам п.7.50 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень у зв'язку з чим порушує права членів гаражного кооперативу. Також зазначив, що в листі від 02 грудня 2016 року замість керівника Міської громадської організації Гаражний кооператив Світанок вказаний керівник гаражного кооперативу Світанок ОСОБА_2

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом Гаражного кооперативу Світанок та користувачем гаража АДРЕСА_1 (а.с.4 зворот).

02.12.2016 керівником ГК Світанок ОСОБА_2 підписано заяву, у якій зазначено, що Міська громадська організація Гаражний кооператив Світанок в особі керівника ОСОБА_2 не заперечує проти будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю АТТІ код 35265620, АДРЕСА_2 на суміжній з кооперативом земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1,2646 га багатоквартирних житлових будинків на відстані шість метрів від стін гаражів кооперативу (а.с. 4).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду доказів того, що заява голови правління ГК Світанок ОСОБА_2щодо будівництва на суміжних з кооперативом земельних ділянках здійснена з порушенням закону або з перевищенням наданих повноважень, всупереч інтересам кооперативу чи його членів. Окрім того, позивачем не доведено, що зміст заяви голови правління ГК Світанок ОСОБА_2 від 02.12.2016 порушує його права, як члена кооперативу. Також, ОСОБА_1 не зазначив за захистом якого порушеного права він звернувся до суду, оскільки такий спосіб захисту як оскарження дій, рішень та повноважень кооперативу не підлягає захисту в судовому порядку в контексті ст. 16 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаєЗакон України Про кооперацію від 10 липня 2003 року № 1087-IV.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України Про кооперацію кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

В силу вимог ст.ст. 6-8 Закону України Про кооперацію : кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки. Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Одним з основних принципів кооперації є зокрема принцип добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації (ст.4 Закону).

Згідно статті 15 цього Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Статтею 16Закон України Про кооперацію встановлено, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 38 Закон України Про кооперацію контроль за діяльністю кооперативних організацій здійснюють відповідні органи державної влади в межах своєї компетенції, встановленої законом.

Як на підставу позовних вимог позивач посилався на те, що неправомірне рішення відповідача у вигляді заяви від 02.12.2016, підписаної керівником ГК Світанок ОСОБА_2 щодо погодження будівництва ТОВ АТТІ на суміжній з кооперативом земельній ділянці багатоквартирних будинків на відстані шість метрів від стін гаражів кооперативу порушує права та законні інтереси членів кооперативу. Разом з тим, позивачем не обґрунтовано, у чому саме полягає неправомірність такого рішення та порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи законних інтересів.

Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до відомостей у Публічній кадастровій карті України земельна ділянка площею 1,2646 га, кадастровий номер НОМЕР_1 не зареєстрована та взагалі не існує, оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.

Також не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що будівництво багатоквартирних будинків на відстані шість метрів від стін гаражів кооперативу не відповідає нормам п.7.50 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень , оскільки вказані відомості не підтверджені належними та допустимими доказами.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні, судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Однак, серед встановлених статтею 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів судом, не зазначено такого способу захисту, як оскарження дій, рішень та повноважень кооперативу, які відповідно до закону, статуту об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої компетенції, та оскарження таких дій не підлягає захисту в судовому порядку.

В даному випадку, зміст спірних правовідносин обмежується з`ясуванням правової природи дій та/чи бездіяльності голови правління ГК Світанок ОСОБА_2, які віднесені до повноважень цієї самоврядової організації і є питанням їхньої внутрішньої (статутної) діяльності.

Таким чином, на такі спірні правовідносини компетенція суду, згідно вимог статті 16 ЦК України, не поширюється, оскільки дані питання стосуються внутрішньо статутної діяльності цієї організації.

Вищевказане узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові №6-1002цс16 від 19.10.2016.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Будь-яких належних та допустимих доказів для спростування висновків суду першої інстанції, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Судді

Повний текст складено 29.05.2018