Постанова

від 18.06.2007 по справі 1/60-б

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/60-Б

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

18.06.07                                                                                           Справа  № 1/60-Б

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                              Михалюк О.В.

суддів                                                                                     Новосад Д.Ф.

                                                                                               Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ВДВС Іваничівського районного управління юстиції

на ухвалу  господарського суду Волинської області від 18.04.2007р.

у справі    № 1/60-Б

за заявою      ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Волинської обласної дирекції, м.Луцьк

до                   ВАТ «Іваничівський райагропостач», смт.Іваничі

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –не з»явився

від боржника  -   не з”явився

          Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

          Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.04.2007р. у справі № 1/60-Б про банкрутство ВАТ «Іваничівський райагропостач», смт.Іваничі відхилено грошові вимоги ВДВС Іваничівського РУЮ до боржника в сумі 69037,62 грн.

          Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник –ВДВС Іваничівського районного управління юстиції подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вимоги про стягнення з боржника виконавчого збору є безспірними вимогами кредитора, оскільки підтверджені виконавчими документами, якими є постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів.

          Представленим відзивом боржник –ВАТ «Іваничівський райагропостач»доводи скаржника заперечує, просить суд ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в попередньому судовому засіданні господарський суд розглядає заявлені до боржника вимоги конкурсних кредиторів.

          Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,  а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю  та  своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

             Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не  зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

          ВДВС Іваничівського РУЮ, у зв"язку з відмовою ВАТ «Іваничівський райагропостач»добровільно виконати вимоги по сплаті грошових коштів по виконавчим документам, винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на загальну суму 69037,62 грн.

          Правовою підставою для визнання кредитором орган ДВС посилається на ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження”, якою передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником  відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків.

          Однак, кредитором не враховано, що ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено також момент, з якого в органу ДВС виникає право на стягнення виконавчого збору - в результаті фактичного  стягнення  суми заборгованості по виконавчому документу на користь стягувача або вартості майна боржника, яке передане  стягувачу за виконавчим документом .

          Як з»ясовано судом ні по одному виконавчому документу про стягнення з ВАТ «Іваничівський райагропостач»жодна грошова сума на користь стягувача не була стягнута органом ДВС, а також жодне майно боржника не передане стягувачу за вищенаведеними виконавчими документами.

          В контексті викладеного суд першої інстанції підставно дійшов висновку про те, що у боржника, у даному випадку, відсутнє грошове зобов”язання заплатити вказаному кредитору грошову суму у заявленому останнім до суду складі та розмірі.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

          На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Ухвалу господарського суду Волинської області від 18.04.2007р. у справі № 1/60-Б залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий       суддя                                                                 Михалюк О.В.

суддя                                                                                               Новосад Д.Ф.

суддя                                                                                               Мельник Г.І.