Ухвала

від 29.05.2018 по справі 623/477/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/477/18

Номер провадження 6/623/40/2018

УХВАЛА

іменем України

29 травня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Одарюк М.П.

при секретарі: Костенко В.В.

за участю судового розпорядника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу № 623/477/18 за заявою ОСОБА_2; боржник - ОСОБА_3, заінтересована особа міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюму Головного територіального управління юстиції у Харківській області , -

в с т а н о в и в:

В травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення, боржник - ОСОБА_3, заінтересована особа міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюму Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( далі ВДВС).

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 04 квітня 2018 року задоволено його позов до ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою та стягнуто на його користь 100000,00 грн. суми боргу та судовий збір в розмірі 1000,00 грн. 22 травня 2018 року ВДВС відкрито виконавче провадження з виконання вказаного вище рішення суду. ОСОБА_3 ніде не працює, коштів для погашення суми боргу не має, що робить фактично неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до державного акту про право власності на землю боржник є власником земельної ділянки розміром 10,0919 га, що розташована на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області. У відповідності до ст. 373 ЦПК України просить змінити спосіб виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року, а саме визнати за ОСОБА_2 право власності на вищевказану земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості.

ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд заяви без його участі , заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

ОСОБА_3 надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення заявлених вимог , оскільки коштів на повернення боргу не має.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 100000,00 грн та судовий збір в сумі 1000,00 грн.

10 травня 2018 року представник позивача, ОСОБА_4, отримав виконавчий лист.

22 травня 2018 року головним державним виконавцем, ОСОБА_5, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 10.0919 га, кадастровий номер 6321082000:04:001:0026, 6321082000:04:001:0032, 6321082000:04:001:0036, яка знаходиться на території Ізюмської сільської ради Борівського району, Харківської області та видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії IV-XP086384 ( а.с.34).

Згідно копії розписки в якості застави та гарантії повернення коштів виступає його земельна ділянка кадастровий номер 6321082000:04:001:0026, 6321082000:04:001:0032, 6321082000:04:001:0036, площею 10.0919 га, яка знаходиться на території Ізюмської сільської ради Борівського району, Харківської області та видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії IV-XP № 086384. (а.с. 7).

Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Відповідно до ст. 435 ЦПК за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках, встановлених законом), суд який розглядав справу, як суд першої інстанції може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Це питання врегульовано і ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. .

Тобто вирішення питання про відстрочку, розстрочку, зміну способу та порядку виконання можуть ініціювати лише державний виконавець та сторони виконавчого провадження. Із цього переліку не може виключатись прокурор у разі, якщо він здійснював представництво сторони у справі.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення .

Така заява має розглядатись в межах розглянутої судом справи.

Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, право доступу до суду, що гарантується статтею 6§1, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція захисту прав судом не працює. Суд зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6§1 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов'язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок. На виконавчі процедури може впливати складність виконавчих процедур, поведінка особи-стягувача, поведінка компетентних державних органів та обсяг призначеної до стягнення суми (майна).

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

В рішенні у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 р.[13] Суд зазначив,що право на суд, захищене ст. 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду означає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі ОСОБА_6 проти Італії (Immobiliare Saffi v. Italy) [14]). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням п. 1 ст. 1 Першого протоколу (рішення у справі Войтенко проти України (Voytenko v. Ukraine) від 29 червня 2004 р. [15]). Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. При цьому в рішенні у справі Райлян проти Росії (Raylyan v. Russia) від 15 лютого 2007 р. [16] Суд зазначив, що обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Суд, враховуючи те, що боржник, ОСОБА_3, ніде не працює, коштів для погашення заборгованості за розписками не має, крім земельної ділянки іншого майна яке-б належало боржнику не встановлено, а відповідно до статті 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання, вважає заява ОСОБА_2 про зміну способу виконання рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 435 ЦПК України суд, -

У х в а л и в :

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Визнати за ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку розміром 10.0919 га, кадастровий номер 6321082000:04:001:0026, 6321082000:04:001:0032, 6321082000:04:001:0036, що розташована на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_3, згідно державного акту на право приватної власності на землю серія IV-XP № 086384 в рахунок погашення заборгованості за позиками ОСОБА_3 в сумі 101000,00 грн.

Визнати такими, що втратили чинність правовстановлюючий документи на земельну ділянку розміром 10.0919 га, кадастровий номер 6321082000:04:001:0026, 6321082000:04:001:0032, 6321082000:04:001:0036, що розташована на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області виданий на ім'я ОСОБА_3.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або підписання ухвали суду без її проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М. П. Одарюк