Постанова

від 15.05.2018 по справі 708/953/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/735/18Головуючий по 1 інстанції Івахненко О.Г. Категорія: 19,23 Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.І.

суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.

секретаря Наконечної М.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 лютого 2018 року (ухвалене 15 лютого 2018 року о 15 год. 10 хв. під головуванням судді Івахненко О.Г. в приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області) у справі за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія , треті особи: Черкаська районна державна адміністрація, Чигиринська районна державна адміністрація про визнання договору оренди землі недійсним, :

в с т а н о в и в :

25 вересня 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до СТОВ Чигиринська аграрна компанія про визнання договору оренди землі від 16 березня 2016 року, укладений щодо земельної ділянки площею 2,1 га. кадастровий номер НОМЕР_2, недійсним.

На підготовчому провадженні представник позивача змінив підстави позову, мотивуючи тим, що між сторонами спору 03 квітня 2007 року було укладено договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та 7125485000:01:002:1108, право власності на які підтверджується Державним актом НОМЕР_3

Даний договір укладено на 5 років, який набрав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, а саме 12 серпня 2008 року. Оскільки відповідач продовжував користуватись земельними ділянками, а позивач не заперечував щодо продовження договору оренди землі, не надсилала письмові заперечення, даний договір продовжено на 5 років з дня його закінчення, який повинен закінчитись 12 січня 2018 року. Відповідач оплачував їй вартість користування даною земельною ділянкою, включаючи оплату за користування у 2017 році.

Позивач зазначає, що вона не підписувала договір оренди з відповідачем на передачу в оренду земельної ділянки від 16.03.2016 року, не надавала доручення на укладенні договору оренди та вчинення інших дій, пов'язаних з його виконанням з іншими особами, а відповідно державна реєстрація договору оренди здійснена на підставі недійсного правочинну, договір оренди від 16.03.2016 року укладено з порушенням вимог законодавства проти її волі.

Просила суд визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,1 га, укладений між СТОВ Чигиринська аграрна компанія та ОСОБА_3, зареєстрований Черкаським районним управлінням юстиції 16.03.2016 року, недійсним.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано договір оренди землі від 16 березня 2016 року, укладений щодо земельної ділянки площею 2,1 га. кадастровий номер НОМЕР_2, сторонами якого зазначені: орендодавець: ОСОБА_3 та орендар: СТОВ Чигиринська аграрна компанія , зареєстрований Черкаським районним управлінням юстиції 16 березня 2016 року за № 13710489, недійсним.

Стягнуто із СТОВ Чигиринська аграрна компанія на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Стягнуто із СТОВ Чигиринська аграрна компанія на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи, у розмірі 2250, 24 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що представник відповідача погодився з висновком судово-почеркознавчої експертизи та визнав той факт, що вони дійсно не укладали даний договір з позивачем, але за користування даної земельної ділянки проводилась орендна плата.

Крім того, посилання представника відповідача на касовий ордер № 969 від 06.10.2017 року щодо видачі у рахунок орендної плати коштів, відповідно до яких позивачу була сплачена орендна плата згідно умов осопрюваного договору оренди за 2017 рік у повному обсязі, судом не визнані належними та допустимими доказами на підтвердження того, що між сторонами склались правовідносини щодо оренди земельної ділянки позивача та відбулось фактичне виконання договору, що не був підписаний позивачем, оскільки ОСОБА_3 заперечується факт отримання орендної плати за спірним договором у цей період та сам факт укладення такого договору.

В апеляційній скарзі, поданій 26 березня 2018 року, СТОВ Чигиринська аграрна компанія , не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати, як постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано те, що укладався договір 2013 року. Спочатку 03.04.2007 року було укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 2,62 га., право власності на які підтверджується Державним актом ЯБ 29215, орендна плата становила 1,5 відсотків від нормативно грошової оцінки, який діяв до 2013 року. 30.05.2013 року між сторонами був укладений договір оренди землі на одну земельну ділянку площею 2,10 га. строком на 5 років, згідно якого орендодавцю нараховувалась та виплачувалась орендна плата в розмірі 3,5 відсотка від нормативно грошової оцінки, але, у зв'язку з навантаженням реєстраційної служби, орендар не встиг зареєструвати договір оренди до 2015 року.

12.02.2015 року було внесено зміни до ЗУ Про оренду землі та встановлено мінімальний строк оренди 7 років, у зв'язку з чим з позивачем 16.03.2016 року було укладено новий договір оренди строком на сім років на нових умовах, оренда плата встановлена в розмірі 5 відсотків від нормативно грошової оцінки.

Також, судом не враховано, що згідно договору оренди землі від 16.03.2016 року орендна плата була встановлена в розмірі 5 відсотків, але орендар за рахунок власних додатково понесених витрат, збільшив орендну плату до 7 відсотків від нормативно грошової оцінки, в 2016 та 2017 роках була нарахована і виплачена, що перебільшує орендну плату встановлену договором оренди землі, що підтверджує добросовісність та порядність СТОВ Чигиринська аграрна компанія .

Вказує, що за весь період, що СТОВ ЧАК орендувало земельну ділянку, ОСОБА_3 не цікавилась згідно якого договору, на яких умовах, з якою орендною платою, орендується її земельна ділянка, не вносила власних пропозицій, щодо умов оренди, нібито через те, що проживала в іншому місці, а тільки цікавилась виплатами орендної плати та коли з'явився інший орендар, з незрозумілих причин відразу почала шукати підстави для розірвання оренди.

Крім того, суд дійшов висновку, що видатковий касовий ордер від 06.10.2017 року, не являється належним та допустимим доказом на підтвердження того, що між сторонами склалися відносини, щодо оренди земельної ділянки, але даний документ і є підтвердженням позивача факту укладення договору оренди від 16.03.2016 року, один раз вона підтвердила отримавши орендну плату в 2016 році, а другий раз в 2017 році.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов 24 квітня 2018 року від представника позивача ОСОБА_4, зазначено, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, на основі фактичних обставин справи.

Факт того, що позивач не підписувала договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 від 16.03.2016 року визнається самим відповідачем та підтверджено висновком почеркознавчої експертизи.

Так, позивач дійсно отримувала кошти від представника відповідача, який не є касиром, 06.10.2017 року, пізно ввечері, на вулиці, своєю рукою, в частково заповненому бланку вказала тільки суму коштів, які вона отримує. Відповідно, маючи можливість підтвердити письмово виконання договору саме від 2016 року - не зробила цього. Позивач, вважала, що отримує кошти по договору від 2007 року, який на той час був дійсний, і відповідач зобов'язаний оплачувати їй орендну плату, як робив це з 2008 року.

Відомості про договір саме від 16.03.2016 року, на час отримання коштів, в ордері були відсутні, дописані в ордер після підписання його позивачем.

Причиною того, що позивач почала цікавитись умовами оренди її земельної ділянки є те, що вона вважала договір від 03.04.2007 року пролонгованим до початку 2018 року, умови оплати її не влаштовували, а тому завчасно, в кінці 2017 року, вона почала вживати дії щодо передачі належної їй земельної ділянки в оренду на інших умовах.

Дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та Законом України Про оренду землі .

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 є власником земельних ділянок, які знаходиться в адміністративних межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, з кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_4, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 7).

03.04.2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Чигиринська аграрна компанія укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки , зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру 12.01.2008 року за № 04087980002 строком на 5 років (т.1 а.с.134,135).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

В апеляційний скарзі СТОВ Чигиринська аграрна компанія посилається на те, що ним було укладено три договори оренди з ОСОБА_3, а саме в 2007 році, в 2013 році та в 2016 році, а тому відповідач використовував земельну ділянку позивача з 2008 року по 2018 рік, на підставі трьох різних договорів оренди.

Як вбачається з матеріали справи, 16.03.2016 року укладений договір оренди щодо земельної ділянки площею 2,1 га. кадастровий номер НОМЕР_2, сторонами якого зазначені: орендодавець - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), орендар - СТОВ Чигиринська аграрна компанія (ідентифікаційний код 02779039), зареєстрований Черкаським районним управлінням юстиції 16 березня 2016 року за № 13710489 (т. 1 а.с. 25,26).

Водночас, згідно до відомостей Чигиринської районної державної адміністрації № 01-01-4/3135 від 16.08.2017 року на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 реєстрація права оренди була проведена Черкаським районним управлінням юстиції Черкаської області 16.03.2016 року, але реєстраційна справа не була передана до реєстраційної служби по місцю знаходження земельної ділянки, а саме до Чигиринської районної державної адміністрації (т. 1 а.с. 8).

Згідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи, підписи від імені ОСОБА_3 у договорі оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 від 16.03. 2016 року, зареєстрованого Черкаським районним управлінням юстиції Черкаської області 16.03.2016 року, індексний номер 28757754, що знаходиться на 25 і 26 аркушах справи, а саме: в нижніх лівих кутах 1, 2 та 3 сторінок у графах Орендодавець та на 4-й сторінці в графі ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (т. 1 а.с.77-81).

При цьому, як встановлено в судовому засідання та підтверджено представником відповідача, що ОСОБА_3 не підписувала спірний договорів, не укладала його з позивачем, але за користування даною земельною ділянкою проводилася орендна плата.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які базувалися на договорі оренди земельних ділянок від 03.04.2007 року. Договір було зареєстровано у Чигиринському районному відділі Черкаського регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК 12.01.2008 року за № 040879800082.

Даний договір ніким не оспорювався та виконувався сторонами.

Відповідно до ст. 17 ЗУ Про оренду землі (редакція діяла на момент укладення договору), передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Невід'ємним додатком договору оренди від 03.04.2007 року є акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідачем не заперечувався факт отримання, користування та оплати за користування земельною ділянкою за договором від 03.04.2007 року (т. 1 а.с. 138).

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 була передана в користування відповідача, згідно договору від 03.04.2007 року, строком на 5 років з дня державної реєстрації.

Відповідно до п. 7 даного договору він укладений строком на 5 років. Після закінчення строку, на який укладений договір, орендар, якщо він належно виконував обов'язки відповідно до договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення договору на новий строк. У разі якщо орендар продовжує користуватися землею після закінчення строку договору, то за відсутністю письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, договір від 03.04.2007 року, зареєстрований 12.01.2008 року діяв 5 років, тобто до 12.01.2013 року. У випадку продовження користування земельною ділянкою договір повинен бути продовжений на новий строк і на тих самих умовах.

У матеріалах справи відсутні докази того, що сторонами вчинилися будь-які дії спрямовані на припинення договору оренди від 03.04.2007 року. Відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою ОСОБА_3 і після 12.01.2013 року.

Також, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідно до п. 20 договору оренди від 03.04.2007 року, після припинення його дії, орендар повернув орендодавцеві земельну ділянку.

Тобто, припинення договору оренди від 03.04.2007 року не відбулося, земельна ділянка не була повернута. Відповідач орендну плату сплачував за користування земельною ділянкою в період з 2008 року по 2017 рік.

Відповідач посилається в апеляційній скарзі на існування договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 укладеного в 2013 році.

Проте, сам відповідач погоджується з тим фактом, що даний договір не підписувався власником земельної ділянки, а саме ОСОБА_3, та не проходив державної реєстрації. Отже, договір не був укладений, і не набув чинності.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Порядок укладення договору оренди землі визначено ст.16 Закону України Про оренду землі , а саме укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка, згідно із законом, вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Щодо посилання СТОВ Чигиринська аграрна компанія на касовий ордер № 969 від 06.10.2017 року про видачу в рахунок орендної плати коштів, відповідно до яких позивачу була сплачена орендна плата згідно умов осопрюваного договору оренди за 2017 рік у повному обсязі, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вказані докази не є належними та допустимими на підтвердження того, що між сторонами склались правовідносини щодо оренди земельної ділянки позивача та відбулось фактичне виконання договору, що не був підписаний позивачем, оскільки ОСОБА_3 заперечується факт отримання орендної плати за спірним договором у цей період та сам факт укладення такого договору.

При цьому суд першої інстанції врахував і покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що касовий ордер № 969 від 06.10.2017 року було вручено представником відповідача позивачу 10.10.2017 року, а саме після відкриття провадження у справі.

За встановлених обставин, отримання позивачем у 2016 та 2017 роках орендної плати, також, не може слугувати підтвердженням факту укладання спірного договору оренди землі.

Факт сплати орендної плати у розмірі 5 відсотків, а в подальшому 7 відсотків від нормативної грошової оцінки, що перебільшує орендну плату встановлену договором оренди землі, не є підставою для скасування рішення суду, за встановлених у ньому обставин, а саме не підписання оскаржуваного договору оренди його стороною.

Беручи до уваги, що посилання СТОВ Чигиринська аграрна компанія , наведені в апеляційній скарзі, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринська аграрна компанія залишити без задоволення.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 лютого 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.В. Нерушак

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2018 року.