Рішення

від 29.05.2018 по справі 712/3369/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/3369/18

Провадження № 2/712/1222/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ України

заочне

22 травня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Черкаський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства Черкаський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі , посилаючись на те, що він був прийнятий на посаду юриста Державного підприємства Черкаський обласний фонд підтримки індивідуально житлового будівництва на селі на підставі Наказу № 5-к від 24.06.2016.На підставі заяви від 19.04.2017, В.о. голови фонду Державного підприємства Черкаський обласний фонд підтримки індивідуально житлового будівництва на селі видав наказ № 135 від 19.04.2017 про звільнення ОСОБА_1 з посади юриста за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України . Однак, незважаючи на свої обов'язки, відповідач не здійснив повний розрахунок по заробітній платі в момент звільнення, чим порушив норми чинного трудового законодавства України, тому заборгованість по заробітній платі станом на час подачі позову становить 10418,06 грн. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені становить 35 961,68 грн. (236 днів х середній заробіток ( 152,38грн.) та загальний відсоток інфляції в період з квітня 2017 року по лютий 2018 в сумі 1 248,08 грн. Просить стягнути з Державного підприємства Черкаський обласний фонд підтримки індивідуально житлового будівництва на селі на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 10 418,06 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 20.04.2017 по 02.04.2018 35 961,68 грн., збитки за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за період квітня 2017 року по лютий 2018 року в сумі 1 248,08 грн., а всього стягнути 47 627, 82 грн. та судовий збір в дохід держави.

Позивач в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення, наявним в матеріалах цивільної справи. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.

З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін, фіксація технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прийнято на посаду юриста з окладом згідно штатного розпису з 29.06.2016 про що свідчить наказ №5-к від 24.06.2016.

Наказом № 135 від 19.04.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади юриста за угодою сторін з 19.04.2017.

Станом на 19.02.2018 заборгованість по заробітній платі становить 10418,06 грн., що підтверджено довідкою № 1 від 19.02.2018.

Згідно з ст. 47 КЗпП України , відповідач зобов'язаний в звільнення видати належним чином оформлену трудову книжку і провести розрахунок у строки зазначені ст. 116 цього Кодексу .

Відповідно до ст.ст. 94, 115, 116 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами ст. 94 КЗпП України.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні ст.115 КЗпП України.

Згідно з частиною 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власника уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст.117 КЗпП України обов'язок роботодавцю щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Офіційне тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України навів у рішенні від 22.02. 2012 № 4-рп/2012, зокрема зазначив, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з довідкою № 3 від 19.02.2018 розмір середньої заробітної плати позивача складає 152,38 грн., виходячи з середньоденної заробітної плати працівника та кількості робочих днів, за які затримано розрахунок при звільненні - з 20.05.2017 по 02.04.2018 (236 днів), з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 35961,68 грн. (236 р. днів х 152,38 грн.)

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 , дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Відсутність достатніх фінансових ресурсів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи ст. 235 цього Кодексу , орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком за ст. 238 КЗпП України.

Статтею 24 Закону України Про оплату праці зазначено, щозаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оплату праці , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Загальний відсоток інфляції в період з квітня 2017 року по лютий 2018 року:100,9x101,3x101,6x100,2x99,9x102x101,2x100,9x101x101,5x100,9=111,98%, тому сума інфляції складає : (10 418,06 грн. х 111,98%) - 10 418,06 грн. = 1 248,08 грн.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України , якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст. 116,117 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства Черкаський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з державного підприємства Черкаський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі , (код ЄДРПОУ 30476715, місцезнаходження м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, оф. 52) на користь ОСОБА_1 (проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 10418, 06 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 35 961,68 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривня 68 копійок), інфляції у сумі 1 248,08 грн. (одна тисяча двісті сорок вісім гривень 08 копійок), а всього 47 627, 82 грн. (сорок сім тисяч шістсот двадцять сім гривень 82 копійки)

Стягнути з державного підприємства Черкаський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий І.О.Мельник