Ухвала

від 25.05.2018 по справі 345/803/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 травня 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-4770 ск 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22лютого 2018року щодо останнього,

встановила:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.

Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Захисник фактично просить суд касаційної інстанції провести переоцінку доказів кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , вказує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповноту судового розгляду, а саме в частині безпідставного визнання судами, вчинення злочину останнім у стані алкогольного сп`яніння,що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, за змістом скарги, свою позицію щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, захисник пов`язує із неправильним тлумаченням апеляційним судом, на її думку Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14. Незважаючи на це, стороною захисту не зазначено обґрунтування саме неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність з огляду на ст. 413 КПК України. Отже, немає й обґрунтування заявленої вимоги про скасування судового рішення на підставі, передбаченій п.2 ч.1ст.438 вказаного Кодексу.

У зв`язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши їй п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

При повторному зверненні до суду захисником має бути підтверджено, що нею не пропущено цей строк.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху, надавши їй п`ятиденний строк з дня отримання нею копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3