Рішення

від 24.05.2018 по справі 906/253/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/253/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання: Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Сліпко О.М. дов. №1 від 05.01.2018;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства облспоживспілки "Малинський кооперативний ринок"

до Фізичної особи - підприємця Дідківського Анатолія Михайловича

про стягнення 13207,14грн

Підприємство облспоживспілки "Малинський кооперативний ринок" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дідківського Анатолія Михайловича 13207,14грн, з яких 10159,34грн основного боргу, 3047,80грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору №250 про утримання торгових площ на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (з включенням послуг з їх обслуговування) від 01.01.2018.

В якості правових підстав позивач зазначає ст.ст.509, 525, 526, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 231 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 05.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.05.2018.

Ухвалою господарського суду від 03.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав довідку про заборгованість відповідача станом на дату судового засідання.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. 24.05.2018 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 між Підприємством облспоживспілки "Малинський кооперативний ринок" (позивач, ринок) та Фізичною особою-підприємцем Дідківським Анатолієм Михайловичем (відповідач, підприємець) укладено договір №250 утримання торгових площ на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (з включенням послуг з їх обслуговування), згідно якого предметом договору є тимчасове надання торгової площі (об'єкту) у користування для розміщення на ній контейнера (ларька), для проведення торгівельної діяльності з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (далі - Договір) (а.с.6-7).

Розмір торгової площі, наданої підприємцю в тимчасове користування, складає 36кв.м (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору оплата за договором проводиться підприємцем у національній валюті України в готівковій формі шляхом внесення грошових коштів у касу ринку, або у безготівковій формі на поточний рахунок ринку.

Тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства (п.2.2. Договору).

Плата на утримання торгової площі визначена на підставі тарифів на послуги ПО "Малинський кооперативний ринок", які затверджені та введені в дію з 01.03.2017, згідно яких 1кв.м утримуваної торгової площі для торгівлі продовольчих і непродовольчих товарів становить 5,00грн з ПДВ. Сума плати за місяць за утримувану торгову площу розміром 36кв.м становить 3135,60грн з ПДВ (п.2.3. Договору).

Згідно п.2.4. Договору плата за утримання торгової площі вноситься до 10 числа місяця, за який проводиться оплата, або перераховується підприємцем на розрахунковий рахунок ринку в зазначені у договорі строки.

При цьому, плата за утримання торгової площі підлягає сплаті незалежно від результатів провадження торгової діяльності підприємцем та фактичного використання займаної торгової площі (п.2.5. Договору).

Варто зазначити, що сторони у п.2.6. Договору передбачили, що ринок має право на збільшення розміру плати за утримання трогової площі, передбаченої п.2.3. цього договору, в разі збільшення цін на комунальні послуги (електроенергію, водопостачання, опалення та інші комунальні платежі), або у разі суттєвих змін в економічній ситуації в Україні та інших випадках. У такому разі ринок попереджає підприємця усно, або через оголошення, яке розміщується на інформативному стенді в адмінприміщенні, про збільшення плати за послуги, а підприємець, якщо не погоджується зі збільшенням плати, зобов'язаний протягом 20 календарних днів з моменту розміщення такого повідомлення надати письмову відповідь про відмову від такої пропозиції. У разі непогодження підприємцем зі збільшенням розміру плати за послуги ринок має право після закінчення 20-ти денного періоду розірвати цей договір в односторонньому порядку, шляхом направлення письмового повідомлення на адресу підприємця. У такому випадку цей договір вважається розірваним з моменту отримання підприємцем письмового повідомлення ринку.

У матеріали справи позивачем подано Додаткову угоду №250 від 01.03.2018 до договору №250 утримання торгових площ на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (з включенням послуг з їх обслуговування) від 01.01.2018, згідно якої плата за утримання торгової площі визначена на підставі тарифів на послуги ПО Малинський кооперативний ринок , які затверджені та введені в дію з 01.03.2018, згідно яких 1кв.м. утримуваної торгової площі для торгівлі продовольчих та непродовольчих товарів становить 6,20грн. Сума плати за місяць за утримувану торгову площу розміром 36кв.м. становить 3888,14грн (а.с. 8).

Дана додаткова угода підписана сторонами, таким чином, відповідач погодився зі збільшенням плати за утримувану торгову площу.

При порушенні строків сплати коштів за утримувану торгову площу позивач має право стягувати із відповідача штраф, а саме 5% від суми боргу - при затримці оплати до 10 календарних днів, 10% - при затримці до 20 календарних днів і 30% при затримці оплати більше ніж 30 календарних днів (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору договір укладено строком з 01.01.2018 до 31.12.2018 включно. Разом з тим, п.п.6.1.1. і 6.1.2. передбачена можливість пролонгації даного договору.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі Договору №250 утримання торгових площ на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (з включенням послуг з їх обслуговування) від 01.01.2018, який за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору оренди та договору про надання послуг.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як суд зазначав вище, згідно п.2.4. Договору плата за утримання торгової площі вноситься до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата, або перераховується підприємцем на розрахунковий рахунок ринку в зазначені в договорі строки.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе Договором №250 утримання торгових площ на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (з включенням послуг з їх обслуговування) від 01.01.2018 зобов'язання щодо своєчасної оплати за утримання торгової площі не виконав.

Позивачем направлялася відповідачу претензія №18 від 23.03.2018 про сплату заборгованості за утримання торгової площі (а.с. 12), яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Таким чином, станом на день звернення з позовною заявою до суду у Фізичної особи-підприємця Дідківського Анатолія Михайловича перед Підприємством облспоживспілки "Малинський кооперативний ринок" існувала заборгованість у сумі 10159,34грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 10159,34грн боргу за утримання торгової площі за період з 01.01.2018 по 31.03.2018.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф у сумі 3047,80грн за порушення строку оплати за утримання торгової площі.

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

У п.5.2. Договору сторони передбачили, що при порушенні строків сплати коштів за утримувану торгову площу позивач має право стягувати із відповідача штраф, а саме 5% від суми боргу - при затримці оплати до 10 календарних днів, 10% - при затримці до 20 календарних днів і 30% при затримці оплати більше ніж 30 календарних днів.

Згідно розрахунку штрафу, доданого позивачем до позовної заяви (а.с.11), позивач вважає, що стягненню із відповідача підлягає штраф:

- у розмірі 30% від суми заборгованості - 3135,60грн за період 11.01.2018-31.03.2018 за 79 днів простроченої оплати у сумі 940,68грн;

- у розмірі 30% від суми заборгованості - 3135,60грн за період 11.02.2018-31.03.2018 за 49 днів простроченої оплати у сумі 940,68грн;

- у розмірі 30% від суми заборгованості - 3888,14грн за період 11.03.2018-31.03.2018 за 21 день простроченої оплати у сумі 1166,44грн.

Згідно п.2.4. Договору плата за утримання торгової площі вноситься до 10 числа місяця, за який проводиться оплата, або перераховується підприємцем на розрахунковий рахунок ринку в зазначені у договорі строки.

Перевіривши розрахунок позовних вимог щодо стягнення штрафу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час визначення розміру штрафу за невиконання відповідачем умов договору слід враховувати положення ст.253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, згідно умов Договору відповідачем прострочено оплату за утримання торгової площі за січень 2018 на 80 днів, за лютий 2018 - на 47 днів (оскільки 10.02.2018 припадає на суботу, останнім днем виконання зобов'язання із оплати є 12.02.2018), за березень 2018 - на 19 днів (оскільки 10.03.2018 припадає на суботу, останнім днем виконання зобов'язання із оплати є 12.03.2018).

Отже, позивачем невірно визначено період прострочення оплати, який є підставою для нарахування штрафу, і як наслідок помилково обрано розмір штрафу, який підлягає застосуванню.

Таким чином, суд зазначає, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення із відповідача штрафу у розмірі 2220,17грн, із них 940,68грн за період 11.01.2018 - 31.03.2018 у розмірі 30%; 940,68грн за період 13.02.2018-31.03.2018 у розмірі 30%; 338,81грн за період 13.03.2018 - 31.03.2018 у розмірі 10%. У задоволенні позовних вимог про стягнення 827,63грн штрафу суд відмовляє.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 12379,51грн, з яких: 10159,34грн - основного боргу, 2220,17грн штрафу є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати у разі часткового задоволення позову в порядку ст.129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеній частині позову, а саме сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1651,58грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дідківського Анатолія Михайловича (11601, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Підприємства облспоживспілки Малинський кооперативний ринок (11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Грушевського, 3, ідентифікаційний код 01559063):

- 10159,34грн - основного боргу;

- 2220,17грн - штрафу;

- 1651,58грн - судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 827,63грн штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.05.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)