Рішення

від 24.05.2018 по справі 904/671/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/23/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 Справа № 904/671/18

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.05.2018

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ШИННА КОМПАНІЯ , Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Петропалівська Борщагівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛТРАНСГРУП , Запорізька область, Веселівський район, с. Менчикури

про стягнення заборгованості у розмірі 22600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2018 у справі № 904/671/18 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ШИННА КОМПАНІЯ до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛТРАНСГРУП про стягнення заборгованості у розмірі 22600,00 грн. направлено, на підставі ст. 27 ГПК України, за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

14.03.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ШИННА КОМПАНІЯ до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛТРАНСГРУП про стягнення заборгованості у розмірі 22600,00 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним: 17.11.2016 ТОВ ШИННА КОМПАНІЯ (Постачальник) за усною домовленістю з ТОВ МЕЛТРАНСГРУП (Покупцем) останньому поставило товар на суму 22600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 19227 від 17.11.2016. За умовами поставки відповідач був зобов'язаний здійснити розрахунок за отриманий товар до 27.11.2016. В порушення умов домовленості Покупець не здійснив розрахунку із позивачем за отриманий товар. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 22 600,00 грн. З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 22600,00.

14.03.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/671/18 за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження 35/23/18, підготовче засідання призначено на 30.03.2018.

Представники сторін в судове засідання 30.03.2018 не з'явились, про причини неможливості з'явитись у судове засідання суд не повідомили.

На адресу господарського суду Запорізької області повернулась ухвала від 16.03.2018 про відкриття провадження у справі, яка була адресована відповідачу з позначкою пошти - за закінченням терміну зберігання .

Судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на Товариство з обмеженою відповідальністю МЕЛТРАНСГРУП , код ЄДРПОУ 35771942, відповідно до якого місцезнаходженням юридичної особи є наступна адреса: 72214, Запорізька область, Веселівський район, село Менчикури, вул. Леніна, буд. 27, тобто та сама адреса яку вказана у позові та на яку направлялась ухвала суду. Відомостей щодо перебування юридичної особи в процесі припинення - відсутні. Будь-якої іншої адреси відповідача матеріали справи не містять.

Ухвалою суду від 30.03.2018 відкладено підготовче засідання на 15.05.2018.

15.05.2018 судом проведено підготовче засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2018 заявив усне клопотання про продовження підготовчого засідання на 30 днів та відкладення підготовчого засідання, для надання необхідних для розгляду справи доказів.

У судове засідання 15.05.2018 представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суду не відомо.

Підприємством поштового зв'язку Укрпошта повернуто суду примірник ухвали від 30.03.2018, яка направлялась на адресу відповідача, у зв'язку з закінченням терміну зберігання .

Ухвалою суду від 15.05.2018 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, відкладено судове засідання на 24.05.2018.

Частиною 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Судові засідання здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Оберіг .

24.05.2018 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 24.05.2018 закрито підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 24.05.2018 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання 24.05.2018 не з'явився, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 24.05.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, судом встановлено наступне.

20.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю ШИННА КОМПАНІЯ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕЛТРАНСГРУП (Покупець) було укладено Договір поставки № 2050 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору вбачається, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (автомобільні шини, диски, запчастини тощо), окремими партіями, відповідно до замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку встановленому цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору встановлено, що асортимент, найменування, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість Товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначаються у відповідному замовленні Покупця та/або бухгалтерських документах постачальника: рахунку-фактурі, видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та є невід'ємною частиною цього Договору. Сторони підписанням цього Договору підтверджують, що ціни на товар є звичайними для продукції такого асортименту, якості та споживчих властивостей, які склались на даному ринку продукції.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що датою поставки є дата видаткової накладної, яка видається Постачальником.

Загальна сума Договору складає суму всіх замовлень Покупця/бухгалтерських документів Постачальника. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях і вказується в бухгалтерських документах: рахунках-фактурах, видаткових накладних, комерційних пропозиціях. Оплата за партію товару, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється на умовах відстрочки платежу строком на 14 календарних днів від дня поставки товару (п.п. 7.1, 7.2, 7.5 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар, на суму 22600,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № 19227 від 17.11.2016, належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до вказаною вище видаткової накладної, сторони узгодили, що гранічний термін оплати - 27.11.2016.

Позивач посилається на те, що відповідачем на момент звернення до суду оплати від відповідача не здійснено.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію вих.№ б/н від 28.02.2018 з вимогою оплати заборгованості за поставлений товар протягом семи днів. Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять, оскільки відповідно до копії конверту, адресат (відповідач) відмовився від одержання поштового відправлення.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано свої зобов'язання щодо поставки відповідачу товару. Однак, відповідач в свою чергу, свої зобов'язання не виконав.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 22600,00 грн. підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, зокрема, видатковою накладною 3 19227 від 17.11.2016. Відповідачем не спростовано наявність суми боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 22600,00 грн. є законною та обґрунтованою.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ШИННА КОМПАНІЯ задовольняються судом повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕЛТРАНСГРУП (72214, Запорізька область, Веселівський район, с. Менчикури, вул. Леніна, буд. 27, код ЄДРПОУ 35771942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ШИННА КОМПАНІЯ (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4Б, код ЄДРПОУ 30367798) суму заборгованості у розмірі 22600 (двадцять дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ .

Повне рішення складено 30.05.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Топчій