Рішення

від 17.05.2018 по справі 910/163/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018Справа № 910/163/18

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа"

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцент"

про розірвання договору поруки

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Гелеверя Р.В. - представник за довіреністю

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" з вимогами до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про розірвання з 26.11.2016 договору поруки № 4А13543И/П від 31.10.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем в порушення умов договору поруки № 4А13543И/П від 31.10.2016 не було передано позивачу належним чином завірених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами, внаслідок чого позивач фактично був позбавлений можливості використовувати необхідні документи для стягнення грошових коштів з підприємств-боржників, що призвело до суттєвого погіршення фінансово-майнового стану. З огляду на наведене позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір поруки з 26.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2018, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху.

29.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/163/18, постановлено розглядати справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцент", підготовче засідання призначено на 15.03.2018.

19.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

У підготовчому засіданні 15.03.2018 суд оголосив перерву до 19.04.2018.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2018 суд викликав уповноважених представників учасників судового процесу у підготовче засідання на 19.04.2018.

16.04.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, клопотання про розгляд підготовчого провадження без участі сторони та клопотання про долучення письмових доказів.

У підготовчому засіданні 19.04.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.05.2018.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 суд викликав у судове засідання для розгляду справи по суті уповноважених представників позивача та третьої особи на 19.04.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.

Позивач та третя особа у судове засідання для розгляду справи по суті уповноважених представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення судового засідання не подали, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином за адресами, зазначеними на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .

У судове засідання 17.05.2018 з'явився представник відповідача, у повному обсязі заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.05.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" (поручитель за договором) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (кредитор за договором) укладено договір поруки № 4А13543И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент" своїх зобов'язань за кредитними договорами від 12.09.2013 № 4А13543И та від 26.09.2013 № 4А13590И, а саме з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Згідно з пунктом 2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Відповідно до пунктів 4, 5 та 6 договору у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору. У випадку невиконання боржником обов'язку п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

У пункті 7 договору зазначено, що у випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого пунктом 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору.

До поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання (пункт 8 договору поруки).

У відповідності до пункту 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

За умовами пункту 14 договору дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 2 статті 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поруки № 4А13543И/П від 31.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" було сплачено на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" грошові кошти у розмірі 120 900 163 грн 76 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 1321 від 01.11.2016 з призначенням платежу: "виконання зобов'язань за кредитному договору № 4А13543И від 12.09.2013 згідно договору поручительства № 4А13543И/П від 31.10.2016 р".

Сутність поруки як одного із видів забезпечення зобов'язання полягає в тому, що кредитор в особі поручителя отримує додаткового боржника, до якого може пред'явити вимогу в обсязі всіх невиконаних боржником зобов'язань.

Згідно з частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1-2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, не будь-яке порушення договору є підставою для його розірвання за рішенням суду, а тільки таке, яке свідчить про неможливість досягнення стороною цілі договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до пункту 10 договору поруки відповідач повинен був передати належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, проте станом на день звернення до суду не виконав свої зобов'язання. Таким чином, позивач, не отримавши необхідні документи для стягнення грошових коштів з боржника, у зв'язку із не виконанням банком зобов'язань за договором поруки, не зміг реалізувати свої права як кредитор в зобов'язанні та забезпечити належний матеріально-фінансовий стан, що потягнуло за собою значні фінансові втрати.

У свою чергу, відповідач у відзиві на позов зазначає, що позивачем не надано жодних доказів щодо виконання умов договору поруки у повному обсязі та доказів істотного порушення з боку відповідача умов договору.

Частинами 1 - 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про істотне порушення з боку відповідача умов договору.

Як зазначено вище, сутність поруки як одного із видів забезпечення зобов'язання полягає в тому, що кредитор в особі поручителя отримує додаткового боржника, до якого може пред'явити вимогу у обсязі всіх невиконаних боржником зобов'язань. Виконання поручителем свого обов'язку перед кредитором за боржника наділяє його правами вимоги до останнього. За приписами пункту 3 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, це є однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні.

Таким чином, виконання поручителем свого обов'язку перед кредитором за боржника є тим юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення цивільних прав та обов'язків між поручителем, як новим кредитором, та боржником (статті 11 Цивільного кодексу України).

Виникнення цих цивільних прав та обов'язків не обумовлено настанням такої обставини як вручення поручителю документів, з огляду на що відсутні правові підстави вважати, що невиконання кредитором обов'язку передати документи є істотним порушенням договору, внаслідок якого сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про розірвання договору не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент" про розірвання з 26.11.2016 договору поруки № 4А13543И/П від 31.10.2016 відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 30.05.2018

Суддя Н.Б.Плотницька