Ухвала

від 23.05.2018 по справі 910/23403/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.05.2018Справа № 910/23403/15 За скаргою Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" Білої І.В.

на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі №910/23403/15

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг"

Суддя Сташків Р. Б.

Представники сторін:

від скаржника - Погодін В.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від ВДВС - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва було прийнято до розгляду указану скаргу, у якій скаржник просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову ВДВС про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні № 50858687 та зобов'язати ВДВС провести виконавчі дії з виконання наказу від 18.02.2016 у справі № 910/23403/15 у порядку, встановленому законом.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем всупереч вимогам закону не здійснено всіх заходів щодо розшуку майна боржника та безпідставно повернуто виконавчий документ скаржнику (стягувачу).

Судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідач та ВДВС про дату, час і місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, проте у судове засідання представників не направили, тому скарга розглядається і вирішується судом за відсутності їх повноважних представників.

Судом встановлено, що у провадженні ВДВС перебувало виконавче провадження № 50858687 з виконання наказу від 18.02.2016 у справі № 910/23403/15.

Постановою ВДВС від 16.04.2018 у виконавчому провадженні № 50858687 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку зі встановленням у ході проведення виконавчих дій відсутності майна та коштів у боржника, на які можливо звернути стягнення, а саме: зареєстрований за боржником транспортний засіб протягом року не розшукано, нерухомого майна згідно з інформаційної довідки з державних реєстрів за боржником не зареєстровано, грошові кошти на рахунках у банках відсутні.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Розшук майна боржника (юридичної особи) організовує виконавець, зокрема, шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ст. 36 Закону).

Як вбачається із оскаржуваної постанови, державний виконавець зазначив, що за боржником на праві власності зареєстровано транспортні засоби, які були ним оголошені в розшук, однак протягом року транспортний засіб не було розшукано.

Утім, скаржником до матеріалів скарги долучено витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 12.04.2018, тобто до винесення спірної постанови, з якого вбачається, що за боржником зареєстровано рухоме майно, що перебуває в заставі.

За приписами ст. 51 Закону на заставне майно може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 53 Закону виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Однак, у матеріалах скарги відсутні докази проведення державним виконавцем перевірки інформації щодо наявності в боржника заставного майна, на яке може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, а також щодо наявності майна боржника, що перебуває в інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, держаним виконавцем не було вчинено всіх заходів щодо розшуку майна боржника, згідно наданих йому законом прав та покладених обов'язків по виконанню наказу, у зв'язку з чим бездіяльність ВДВС призвела до безпідставного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, тому вимоги скарги судом визнаються обґрунтованими та задовольняються в частині визнання неправомірною постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні №50858687 та щодо зобов'язання ВДВС провести виконавчі дії з виконання наказу від 18.02.2016 у справі № 910/23403/15 у порядку, встановленому законом.

У іншій частині - про скасування постанови ВДВС про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні № 50858687, суд дійшов висновку в задоволенні відмовити, оскільки згідно ч. 3 ст. 74 ГПК України вчинення дій щодо скасування постанови покладені на начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Керуючись ст.ст. 232-235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" Білої І.В. на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі №910/23403/15 задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову ВДВС про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні № 50858687 та зобов'язати ВДВС провести виконавчі дії з виконання наказу від 18.02.2016 у справі № 910/23403/15 у порядку, встановленому законом.

У решті скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повне текст ухвали складено 29.05.2018

Суддя Р.Б. Сташків