Рішення

від 22.05.2018 по справі 909/163/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/163/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЗІНКО", АДРЕСА_1, 04071

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення страхового відшкодування в сумі 27490,26 грн.

Представники сторін не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АЗІНКО" звернулось в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі в сумі 27490,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 14.07.2016 №53437/А та страхового акта від 14.07.2016 № ИС-17-01, який складено внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 23.12.2016 за участю застрахованого транспортного засобу "Toyota Camry" (державний номер НОМЕР_1) здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику та, як наслідок, відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримав право регресної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме до водія транспортного засобу "Mitsubishi Pajero Sport" (державний номер НОМЕР_2) ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК 0455445).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак 30.04.2018 надіслав клопотання вх.№6875/18 про розгляд справи за відсутності повноважного представника. В цьому клопотанні позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засіданння не з"явився, своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалою від 02.05.2018, направленою відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отриманою останнім 07.05.2018, що підтверджено наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи по суті без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, судом встановлено наступне.

14 липня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АЗІНКО" (надалі - позивач, страховик) та страхувальником - ПАТ "Діамантбанк" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, крім залізничного №53437/А (а.с. 11-17), відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб "Тоуота Саmry", державний номерний знак НОМЕР_1 (надалі - Договір страхування №53437/А).

23.12.2016 о 13:25 в м. Київ на вул. Микільсько-Слобідська,4-Д сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Mitsubishi Pajero Sport" д.р.н. AA 2232 BP, яким керував ОСОБА_1 (власник автомобіля - ОСОБА_1) та автомобіля "Тоуота Саmry", державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 (власник автомобіля - ПАТ "Діамантбанк").

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2017 (а.с.9) встановлено, що зазначена вище дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля "Mitsubishi Pajero Sport" д.р.н. AA 2232 BP Нацевичем ОСОБА_3.

Згідно приписів ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведену норму закону, суд приймає постанову Дніпровського районного суду м. Києва як доказ, що саме внаслідок порушення ПДР України, водієм ОСОБА_1, який керував автомобілем "Mitsubishi Pajero Sport" д.р.н. AA 2232 BP пошкоджено автомобіль НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2

На виконання умов договору добровільного страхування Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АЗІНКО", відповідно до Звіту про оцінку автомобіля (а.с. 20-24), на підставі страхового акта № ИС-17-01 від 03.04.2017 (а.с. 18), ремонтної калькуляції до рахунку (а.с.25,26), виплачено страхове відшкодування в розмірі 35189,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19 квітня 2017 року № 648 (а.с. 41).

10.08.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № СКА-796-17 (а.с. 44); докази отримання претензії відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с.45).

Проте, станом на час розгляду справи страхове відшкодування від відповідача на рахунок позивача не надійшло, у зв"язку із чим позивач змушений звернутися за захистом порушеного права до суду із позовною вимогою про стягнення збитків, завданих власникові в результаті пошкодження автомобіля внаслідок ДТП в розмірі 27490,26 грн (за мінусом франшизи та коефіцієнта фізичного зносу).

При винесені рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб"єктів господарювання (страховиків), пов"язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) - ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 355 Господарського кодексу України передбачено, що об'єкти страхування, види обов"язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу положень частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 990 вказаного кодексу, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно приписів статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У даному випадку існує основне зобов'язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки , - з іншого. Однак, тут відбувається зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки. Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав . Страхувальник передає свої права на добровільній основі. При цьому права вимоги передаються в тім же обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником.

Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування. Отже страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

У зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору добровільного страхування, ПрАТ "Страхова компанія "АЗІНКО", виплатило страхове відшкодування в розмірі 35189,95 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Mitsubishi Pajero Sport" д.р.н. AA 2232 BP - ОСОБА_1, на момент скоєння ДТП була застрахована "ПрАТ "СК "Галицька» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/455445. Полісом передбачено ліміт за шкоду майну, що становить 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно ст.74 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними та достатніми в розумінні статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає заявлені позовні вимоги в сумі 27490,26 грн обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судовий збір покласти на відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності до статей 124, 129 Конституції України, керуючись статтями 42, 75, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЗІНКО" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 27490,26 грн задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЗІНКО", АДРЕСА_1, 04071 (код 24646706) - 27490,26 (двадцять сім тисяч чотириста дев"яносто гривень двадцять шість копійок) страхового відшкодування та 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.05.2018

Суддя Максимів Т.В.