Рішення

від 30.05.2018 по справі 910/2722/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2018Справа № 910/2722/18

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авелекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробна компанія "М'ясний Гурман"

про стягнення 59 225 грн 50 коп.

Представники сторін: не викликались,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авелекс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробна компанія "М'ясний Гурман" про стягнення 59 225 грн 50 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу продукції № 9 від 31.01.2017, в тому числі: 54 216 грн 50 коп. основного боргу, 1 376 грн 68 коп. 3 % річних та 3 632 грн 03 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору купівлі-продажу продукції № 9 від 31.01.2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у позивача виникла заборгованість у розмірі 54 216 грн 50 коп. Крім того, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 1 376 грн 68 коп. 3 % річних та 3 632 грн 03 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 постановлено відкрити провадження у справі № 910/2722/18 та прийняти позовну заяву до розгляду, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 30.05.2018 відповідачем вимог ухвали суду від 12.03.2018, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 16.03.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103045607813.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авелекс" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробна компанія "М'ясний Гурман" (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу продукції № 9, відповідно до умов якого продавець по цьому договору з покупцем проводять купівлю-продаж продукції, що належить продавцю на праві власності як така, що закуплена, або виготовлена продавцем, у обумовленому додатково обсязі.

Відповідно до пункту 1.2. договору загальна сума договору визначається виходячи з цін товару, асортименту та загальної кількості продукції, проданої згідно умов договору.

Згідно з пунктом 1.4. договору право розпорядження продукцією від продавця до покупця переходить з моменту підписання сторонами видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі та отримання продукції.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна на продукцію застосовується і вказується у видаткових накладних та, що діє на момент оформлення видаткових накладних та передачі партії продукції покупцеві.

У випадку, коли покупцем здійснена попередня оплата за окрему партію продукції, на вказану оплачену партію продукції після зарахування коштів на банківський рахунок або у касу продавця при видачі продукції ціни не змінюються (пункт 3.3. договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору за згодою продавця продукція може передаватися покупцю за умови послідуючої оплати.

Пунктом 4.3. договору сторони дійшли згоди, що у разі отримання продукції у аванс з послідуючою оплатою покупець зобов'язаний здійснити оплату отриманої партії продукції не пізніше 3 (трьох) банківських днів.

Згідно з пунктом 5.5. договору строк фактичного прийому-передачі продукції встановлюється з моменту оформлення товарно-супроводжуючих документів (видаткових накладних), підписаних уповноваженими особами продавця та покупця.

Пунктом 6.4.2. договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно у повному розмірі відповідно до пункту 4.3. цього договору проводити оплату отриманої партії продукції відповідно товарно-матеріальним документам.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання "сторонами" і діє до 31.12.2017 включно (пункт 11.1 договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору купівлі-продажу продукції № 9 від 31.01.2017 позивач здійснив на користь відповідача продаж продукції, а саме м'ясо яловичини 2 сорт заморожене у кількості 5 004,6 кг на загальну суму 325 299 грн 00 коп., а відповідач прийняв товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 287 від 30.06.2017.

Зазначена продукція була доставлена відповідачу транспортом позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною № 287 від 30.06.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції на загальну суму 271 082 грн 50 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме № 1299 від 30.06.2017 на суму 40 000 грн, № 1304 від 05.07.2017 на суму 20 000 грн, № 1309 від 07.07.2017 на суму 25 299 грн, № 1321 від 12.07.2017 на суму 40 000 грн, № 1336 від 21.07.2017 на суму 50 000 грн, № 1340 від 26.07.2017 на суму 25 000 грн, № 1344 від 27.07.2017 на суму 20 000 грн, № 1364 від 07.08.2017 на суму 20 000 грн, № 1379 від 11.08.2017 на суму 25 000 грн, № 1500 від 24.10.2017 на суму 5 783 грн 50 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 54 216 грн 50 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 54 216 грн 50 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманої продукції за договором купівлі-продажу № 9 від 31.01.2017 та факту наявності заборгованості у розмірі 54 216 грн 50 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 54 216 грн 50 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 9 від 31.01.2017, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 376 грн 68 коп. 3 % річних та 3 632 грн 03 коп. інфляційних втрат, нарахованих на загальний період прострочення з 08.07.2017 по 01.03.2018 з урахуванням часткових оплат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № 9 від 31.01.2017, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 376 грн 68 коп. 3 % річних та 3 632 грн 03 коп. інфляційних втрат, нарахованих на загальний період прострочення з 08.07.2017 по 01.03.2018, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробна компанія "М'ясний Гурман" (04111, м. Київ, вулиця Салютна, будинок 5, квартира 73, ідентифікаційний код 39992268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авелекс" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Нафтовиків, будинок 82, ідентифікаційний код 40984035) заборгованість у розмірі 54 216 (п'ятдесят чотири тисячі двісті шістнадцять) грн 50 коп., 3% річних у розмірі 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн 68 коп., інфляційних втрат у розмірі 3 632 (три тисячі шістсот тридцять дві) грн 03 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька