Рішення

від 22.05.2018 по справі 826/7020/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2018 року № 826/7020/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-сервісна компанія Спецбудсервіс доГолосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування Постанови ВП № 56276797 ,

Представники сторін:

від позивача: Задніпряний В.В.;

від відповідача: не прибув.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-сервісна компанія Спецбудсервіс (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2018 №56276797.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2018 відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 22.05.2018.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що державним виконавцем протиправно було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого документа, строк пред'явлення якого до виконання сплинув.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертався. Через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) суду відповідачем надано належним чином завірену копію матеріалів зведеного виконавчого провадження, внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (надалі - Департамент) від 24.11.2017 №З-2411/4-10/10-36/24-11/08/01 на Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-сервісна компанія Спецбудсервіс накладено штраф в сумі 75 780 грн.

25 квітня 2018 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, на підставі заяви Департаменту про примусове виконання рішення, яка отримана відповідачем 25.04.2018, винесено оскаржувану постанову №56276797 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання зазначеної вище постанови Департаменту про накладення штрафу.

Не погоджуючи з правомірністю постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Закон України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до частини 4 статті 18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з статті 3 Закону України Про виконавче провадження примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до частини 5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вже зазначалось, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2018 прийнята з метою примусового виконання постанови про накладення штрафу від 24.11.2017 (набрала законної сили 09.12.2017), яка прийнята Департаментом, тобто державним органом.

Таким чином, на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2018 на підставі постанови про накладення штрафу від 24.11.2017 (набрала законної сили 09.12.2017), строк пред'явлення до виконання виконавчого документа (3 місяці) вже був пропущений.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, винесеною без дотримання вимог законодавства, з порушенням норм Закону України Про виконавче провадження , а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2018 №56276797, винесену Головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києва Бабковою Тетяною Ігорівною.

3. Присудити на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "СПЕЦБУДСЕРВІС" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35121733, адреса: 03179, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 148/1, Н/П 257) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн за рахунок бюджетних асигнувань ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ МІСТА КИЇВ ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У МІСТІ КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34999976, адреса: 03127, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛОМОНОСОВА, будинок 22/15).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено 24.05.2018.

Суддя П.О. Григорович