Постанова

від 24.05.2018 по справі 826/4132/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4132/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Катющенко В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю РОКМАНТ - Дрожевської Тетяни Олександрівни на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РОКМАНТ до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та визнання договору про визнання електронних документів чиннимз,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю РОКМАНТ (далі - позивач, ТОВ РОКМАНТ ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та визнання договору про визнання електронних документів чиним.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю РОКМАНТ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними дій та визнання чинним договору від 06.02.2015 року.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РОКМАНТ залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання вказаної ухвали.

У вказаній ухвалі судом встановлено спосіб усунення позивачем недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження їх обґрунтованості.

29.03.2018 до суду надійшло заява позивача про відкриття провадження у справі. Мотивуючи заяву, позивач зазначив, що відповідно до формулювань пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України в редакції від 27.02.2018 позивач має беззаперечне право на звернення до адміністративного суду протягом строку тривалістю у 1095 днів, оскільки рішення про розірвання договору про визнання електронних документів відноситься до категорії інших рішень контролюючого органу .

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України (в редакції від 27.02.2018 року, що була чинною на момент звернення TOB РОКМАНТ до суду першої інсанції) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до абз. 22 листа Вищого адміністративного суду України Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України від 10.02.2011 року № 203/11/13-11 при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень - рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України , який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Колегія суддів приходить дло висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що рішення відповідача про розірвання договору про визнання електронних документів, що за своєю правовою природою є односторонньою відмовою, не є податковим повідомленням рішенням або рішенням про нарахування грошових зобов'язань, а тому строк тривалістю у 1095 днів не може бути застосований для звернення до суду з метою оскарження зазначеного рішення відповідача про розірвання договору, за наведених обставин повинен бути застосований шестимісячний строк, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що зазначені вище норми втратили чинність.

Так, в листі Вищого адміністративного суду України Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України від 10.02.2011 року № 203/11/13-11 здійснено посилання на п. 56.18 ст. 56 ПК України в редакції від 01.01.2011 року (що обумовлено датою видання зазначеного листа Вищого адміністративного суду України).

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України в редакції від 01.01.2011 року з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення- рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що станом на 13.03.2018 року - момент звернення TOB РОКМАНТ до суду першої інтанції з позовною заявою, чинною була інша редакція ПК України - від 27.02.2018 року.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України в редакції від 27.02.2018 року з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інттіе рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Отже, прийняття законодавцем ПК України в редакції від 27.02.2018 року, має наслідком значне розширенням кола рішень контролюючих органів, що підлягають оскарженню протягом строку тривалістю у 1095 днів.

Порівняно з формулюванням п. 56.18 ст. 56 ПК України в редакції від 01.01.2011 року, відповідно до якого протягом встановлених строків давності платник податків мав право оскаржувати лише податкові повідомлення-рішення та рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, формулювання п. 56.18 ст. 56 ПК України від 27.02.2018 року передбачає можливість платника податків протягом строку тривалістю у 1095 днів оскаржувати податкові повідомлення-рішення та інші рішення контролюючого органу.

Таким чином, рішення ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві про розірвання договору про визнання електронних документів не є податковим повідомленням-рішенням, тому пропонується детально розглянути питання його віднесення до категорії інших рішень контролюючого органу .

Колегія судів звертає увагу на те, що п. 56.18 ст. 56 ПК України в редакції від 27.02.2018 року, рішення відповідача про розірвання договору про визнання електронних документів, відрізняється від податкового повідомлення-рішення за змістом та формою, є результатом дії відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів, відповідач, в свою чергу, є контролюючим органом.

Таким чином, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України в редакції від 27.02.2018 (чинна на момент звернення ТОВ РОКМАНТ до суду першої інстанції), позивач має беззаперечне право на звернення до адміністративного суду протягом строку тривалістю у 1095 днів, оскільки рішення відповідача про розірвання договору про визнання електронних документів відноситься до категорії інших рішень контролюючого органу .

Щодо посилання позивача на лист Вищого адміністративного суду України Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України від 10.02.2011 року № 203/11/13-11, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач зазначає, що п. 56.18 ст. 56 ПК України, в якому йде мова про можливість звернення до суду протягом 1095 днів з моменту отримання оскаржуваного рішення, кореспондується з правовими висновками Вищого адміністративного суду України, зафіксованими в названому листі.

Таким чином, позивач акцентує увагу на посилання Вищого адміністративного суду України на п. 56.18 ст. 56 ПК України в контексті підкреслення строку тривалістю у 1095 днів, протягом якого може бути оскаржено певні види рішень контролюючого органу.

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач у справі не порушено строків на оскарження визнання протиправними дій та визнання чинним договору від 06.02.2015 року.

Апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок судді Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що адміністративний позов подана порушенням строків на оскарження дій та рішення відповідача.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, чим порушив норми процесуального права.

За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РОКМАНТ - Дрожевської Тетяни Олександрівни - задоволити.

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 29 травня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Н.М. Троян