Ухвала

від 25.05.2018 по справі 466/4000/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/4000/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016141090000036 від 17.06.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 КК України,-

перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах,-

в с т а н о в и в:

23.05.2018 прокурор Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 2, АДРЕСА_2 , 4 кадастровий номер 4610166300:06:002:0022 площею 0,4000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що прокуратурою Шевченківського району м. Львова 17.06.2016 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42016141090000036 зареєстровано відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України.

У 1990 році виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради Прикарпатському об`єднанню санаторно-курортних установ для Санаторію «Львів» видано державний акт на право користування землею Б№ 040262 на земельну ділянку площею 7,4 га, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 6 від 06.07.1990 року, з яких 7,2 га - земельна ділянка на якій розташовані об`єкти нерухомості Санаторію «Львів», а 0,2 га земельна ділянка на якій розташована свердловина термальної води орієнтовною глибиною 1450 м.

ПАТ «Укрпрофоздоровниця» є засновником та власником ДП «Санаторій «Львів» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», а ДП «Санаторій "Львів» є правонаступником Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» стосовно цивільно-правових відносин, що виникли в результаті діяльності філії «Санаторій «Львів».

На час видачі вказаного державного акту Санаторій «Львів» був філією та структурним підрозділом Прикарпатського об`єднання санаторно-курортних установ, після чого філія Санаторій «Львів» була реорганізована у ДП «Санаторій «Львів» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Відтак, станом на даний час ДП «Санаторій «Львів» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» є землекористувачем частини вказаної земельної ділянки, орієнтовною площею 4,06 га, не враховуючи земельну ділянку площею 0,2 га, на якій розташована свердловина термальної води.

ДП «Санаторій «Львів» в процесі своєї діяльності виконував функції по оздоровленню. З метою покращення лікувального процесу проводились дослідження щодо наявності на даній місцевості термальних лікувальних вод.

В 1989 році, на території, яка використовувалась Прикарпатським дочірнім підприємством ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (правонаступник - ДП «Санаторій «Львів»), на глибині близько 1450м. були виявлені термальні води, які мають лікувальні властивості. У зв`язку з економічною кризою дані роботи були призупинені. Відновлення цих робіт по використанню Брюховицького родовища мінеральних вод відбулось у 2007-2008 рр.

Для отримання дозвільних документів по експлуатації свердловини ДП «Санаторій «Львів» розпочав виготовлення технічної документації на земельну ділянку у відповідності до приписів Управління земельних ресурсів, а саме, на земельну ділянку, площею 4,26 га, з яких 4,06 земельна ділянка на якій розташовані об`єкти нерухомості Санаторію «Львів», а 0,2 га земельна ділянка на якій розташована свердловина термальної води.

Проте, в процесі погодження даної технічної документації Управлінням земельних ресурсів (тепер Відділ Держгеокадастру у м. Львові) було відмовлено, мотивуючи тим, що земельна ділянка на якій розташована свердловина термальної води, що належить ДП «Санаторій «Львів» та перебуває на його балансі, - приватизована, видано Державний акт на право власності, та передана у власність приватних осіб.

По даному факту ДП «Санаторій «Львів» неодноразово зверталось у прокуратуру Львівської області. На що отримало відповідь, що дані земельні ділянки на яких розташована свердловина термальної води, знаходяться під арештом, а по факту їх відчуження проводиться досудове розслідування, яке триває по цей день.

ДП «Санаторій «Львів» з`ясовано, що у 1998 року відбулось вилучення основної частини оригіналів документів технічної документації на свердловину термальної води працівниками Управління земельних ресурсів (тепер Відділ Держгеокадастру у м. Львові). Після цього, на ряд запитів прокуратури Львівської області даними працівниками надавалась відповідь, що ДП «Санаторій «Львів» немає жодної технічної документації на свердловину термальних вод, а тому немає жодного права на її використання.

У відповідності до ст. 1,4 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Станом на сьогодні, ДП «Санаторій «Львів» отримало інформацію, що на вказаних земельних ділянках планується будівництво котеджів. Це може призвести до екологічного забруднення природного середовища, і створити небезпеку для життя та здоров`я людей чи довкілля.

Зважаючи на все вищевикладене, в діях посадових осіб Брюховицької селищної ради та Управління земельних ресурсів вбачаються ознаки злочинів передбачених ст. 364 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4606970392018 від 08.05.2018 земельній ділянці за адресою: смт. Брюховичі, вул. Б. Макаренка, 1, 2, 3, 4 загальною площею 0,4000 га присвоєно кадастровий номер 4610166300:06:002:0022.

З метою недопущення відчуження вказаної земельної ділянки, порізки чи зрубу дерев, будівництва нерухомостей виникла необхідність у накладенні арешту на вказану земельну ділянку кадастровий номер 4610166300:06:002:0022.

Враховуючи, що зазначена земельна ділянка є предметом злочинного посягання, з метою забезпечення цілісності даної земельної ділянки, унеможливлення незаконної вирубки лісових насаджень, проведення відповідних будівельних робіт, об`єднання чи поділу, видозмінення чи відчуження зазначеної земельної ділянки іншим особам, просить клопотання задовольнити.

При цьому, на адресу суду поступила заява прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 та представника ДП «Санаторій «Львів» ОСОБА_5 про розгляд справи у їх відсутності, в якій також зазначають, що клопотання підтримують та просять його задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оглянувши клопотання та додатки до нього, приходжу до висновку, що таке є обґрунтованим і підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Враховуючи те, що згідно копії державного акту - Б№040262 земельна ділянка, на якій розташована свердловина термальної води, площею 0,2 га, у смт. Брюховичі, на вул. Б. Макаренка, 1, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 належить ДП Санаторій «Львів», проте згідно державного акту на право власності серії ЯД №499619 на вищевказану земельну ділянку, власником вказано - ОСОБА_4 , тому клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підлягає до задоволення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 107, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 2, АДРЕСА_2 , 4 кадастровий номер 4610166300:06:002:0022 площею 0,4000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .

Заборонити вчиняти буд-які дії на вказаній земельній ділянці, в тому числі, пошкоджувати чи зрізувати дерева, які наявні на вказаній земельній ділянці, здійснювати будівництво об`єктів нерухомості, здійснювати дії щодо відчуження, об`єднання, розподілу, зміни конфігурації, дарування вказаних земельних ділянок, дій, які можуть спричини зміну цілісності чи її первинного вигляду.

Виконання ухвали доручити прокурору Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 та слідчому Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1