Постанова

від 22.05.2018 по справі 922/4580/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4580/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Центр-Н"

арбітражний керуючий, ліквідатор - Бакрадзе К.А. - не з'явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп"

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"

представник кредитора - Мироненко В.В., довіреність № 369 від 06.02.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ № 2136 від 18.04.2018,

кредитор - Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області

представники кредитора - не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Центр-Н"

в особі ліквідатора Бакрадзе К.А.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 12.12.2017

у складі колегії суддів: Тарасова І.В.- головуючий, суддя - Білоусова Я.О., суддя - Фоміна В.О.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Центр-Н"

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Центр-Н" (далі - ТОВ "Тех-Центр-Н") звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2016 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Тех-Центр-Н" про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тех-Центр-Н"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 ТОВ "Тех-Центр-Н" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Бакрадзе К.А. Зобов'язано ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 08.02.2018 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

09.02.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.05.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Тех-Центр-Н" до якого внесено вимоги:

- Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") на загальну суму 10 487 156,17 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів;

- Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) у розмірі 13 600 556,34 грн. - третя черга задоволення вимог кредиторів, 7 795 320,02 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Визначено, що витрати кредиторів зі сплати судового збору за подання заяв з грошовими вимогами до боржника задовольняються відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство у першу чергу; визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу, зокрема:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" (далі - ТОВ "Провід Групп") у розмірі 539000,00 грн. та Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в розмірі 1800,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2017 вимоги Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в розмірі 9437105,26 грн. визнано такими, що не є конкурсними та погашаються в шосту чергу. Витрати Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. включено до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4580/16 (суддя - Швидкін А.О.) затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Тех-Центр-Н"; визнано вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Тех-Центр-Н" погашеними, провадження у справі припинено; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

ПАТ КБ "Приватбанк" з ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4580/16 не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4580/16 та направити справу до суду першої інстанції для продовження ліквідаційної процедури.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/4580/16 (головуючий суддя - Тарасова І.В., суддя - Білоусова Я.О., суддя - Фоміна В.О.) апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4580/16 скасовано. Провадження у справі № 922/4580/16 припинено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при винесенні оскарженої ухвали від 12.09.2017 судом першої інстанції не надано оцінки наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону про банкрутство шляхом перевірки дотримання заявником всіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних по справі доказів безпідставно порушив провадження по справі, визнав боржника банкрутом та затвердив звіт ліквідатора.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/4580/16, ТОВ "Тех-Центр-Н" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А. звернулося з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

У поданій касаційній скарзі, скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/4580/16, а ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4580/16 залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 83 Закону про банкрутство, ст. ст. 32, 34, 38, 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/4580/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 06.04.2018 клопотання ТОВ "Тех-Центр-Н" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ТОВ "Тех-Центр-Н" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 922/4580/16 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ТОВ "Тех-Центр-Н" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/4580/16. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Тех-Центр-Н" відбудеться 22.05.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.05.2018.

Кредитор ПАТ КБ "Приватбанк" подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Тех-Центр-Н" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А., в якому вказує на її безпідставність і необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/4580/16 - без змін.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника кредитора ПАТ КБ "Приватбанк", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 4 1 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, переглянувши ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4580/16 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дослідив обставини дотримання заявником всіх вимог ЦК України, ГК України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатором ТОВ "Тех-Центр-Н" Бакрадзе К.А. надано рішення загальних зборів учасників ТОВ "Тех-Центр-Н", оформлене протоколом від 28.09.2016.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення про ліквідацію ТОВ "Тех-Центр-Н" було прийнято одинадцятьма учасниками товариства - юридичними особами, від імені яких діяла одна особа - ОСОБА_6 на підставі довіреностей.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Учасники можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника.

Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема, ч. 3 ст. 247 ЦК України. Якщо довіреність учасника на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника, передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Ч. 1 ст. 246 ЦК України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статуту ТОВ "Тех-Центр-Н" та з протоколу загальних зборів учасників товариства вбачається, що засновниками товариства є іноземні юридичні особи.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Тех-Центр-Н" не містять інформації, ким та коли видані довіреності ОСОБА_6 для представництва інтересів усіх засновників товариства. Також в матеріалах справи відсутні довіреності, видані учасниками боржника (довірителями) ОСОБА_6 для представництва їх інтересів, які б містили відомості про наявність у неї права брати участь у голосуванні на загальних зборах з питань ліквідації товариства, а отже матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження права ОСОБА_6 представляти інтереси учасників ТОВ "Тех-Центр-Н" під час проведення загальних зборів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданий до матеріалів справи протокол загальних зборів ТОВ "Тех-Центр-Н" від 28.09.2016 не свідчить про прийняття учасниками товариства рішення про ліквідацію товариства та призначення ліквідатором Бакрадзе К.А., а також не підтверджує наявність волі учасників ТОВ "Тех-Центр-Н" щодо ліквідації товариства та призначення ліквідатором Бакрадзе К.А.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у заяві про порушення справи про банкрутство ліквідатор повідомляв, що за наслідками ліквідаційних дій та складання документів фінансової та статистичної звітності підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу, ліквідатором було виявлено кредиторську заборгованість в розмірі 540800,00 грн., яка складається із заборгованості перед ТОВ "Провід Групп" в сумі 539000,00 грн. та перед Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС України по податку на прибуток за 9 місяців 2016 в сумі 1800,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини наявності вказаної кредиторської заборгованості не підтверджені, що ставить під сумнів реальність та достовірність кредиторської заборгованості ТОВ "Тех-Центр-Н" перед ТОВ "Провід Групп", а також свідчить про її штучність.

Також, судом апеляційної інстанції враховано, що згідно заяви боржника в активах він мав лише дебіторську заборгованість в сумі 500000,00 грн. (ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД"), яку, як новий позикодавець, набув згідно укладеного 15.10.2015 з ТОВ "Провід Групп" договором відступлення права вимоги.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили, що ліквідатором проводилась претензійно-позовна робота, направлена на стягнення з ТОВ "Компанії Аміна -ЛТД" дебіторської заборгованості в розмірі 500000,00 грн. за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015, що є необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості буде підтверджувати, що боржник вжитими заходами намагався відновити свою платоспроможність.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ "Тех-Центр-Н" від 28.09.2016, а згідно з постановою господарського суду від 08.02.2016, ліквідатора було зобов'язано вжити всіх заходів стягнення дебіторської заборгованості, та надати відповідні докази суду. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують звернення ТОВ "Тех-Центр-Н", як нового позикодавця, до ТОВ "Компанії Аміна -ЛТД" з вимогою про повернення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №2016вп/132, що не підтверджує виконання ліквідатором дій, направлених на відновлення платоспроможності боржника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 26.12.2016 у ліквідатора були витребувані оригінали документів доданих до заяви для огляду судом. Вимоги ухвали боржником не були виконані, у зв'язку з чим, розгляд справи було відкладено на 25.01.2017, боржника зобов'язано виконати вимоги ухвали від 26.12.2016.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, ані з протоколу судового засідання, ані з ухвали господарського суду від 25.01.2017 не вбачається, що ліквідатором було надано, а судом оглянуто та досліджено оригінали документів, на які посилався ліквідатор в якості підстав для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство та які належним чином підтверджували рішення засновника товариства про ліквідацію підприємства, наявність кредиторської та дебіторської заборгованості, а також фінансовий стан підприємства та його неплатоспроможність при тому, що всі наявні документи в матеріалах справи з боку ліквідатора Бакрадзе К.А. підписано за допомогою факсимільного підпису.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за N 1365/26142 встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов'язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ вищезазначеного Положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. До складу робочих інвентаризаційних комісій включаються представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.11.2016 ліквідатором Бакрадзе К.А. видано наказ про проведення інвентаризації, у якому визначено: провести повну інвентаризацію активів та зобов'язань товариства з перевіркою їх фактичної наявності станом на 29.11.2106 та з обов'язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів; інвентаризацію провести в присутності матеріально відповідальної особи; інвентаризаційній комісії в п'ятиденний строк після закінчення інвентаризації розглянути її результати та передати її результати на затвердження керівнику підприємства.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що інвентаризаційні заходи здійснювались ліквідатором одноособово, без залучення та участі матеріально відповідальних осіб або суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснювала ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах, враховуючи, що видом економічної діяльності ТОВ "Тех-Центр-Н", згідно даних фінансового звіту, є роздрібна торгівля пальним.

Як зазначено ліквідатором у ліквідаційному звіті, наданому на затвердження до суду першої інстанції, первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку директором підприємства ліквідатору згідно акту прийому - передачі від 28.09.2016 передані не були. Таким чином, в даному випадку, інвентаризація підприємства боржника проводилась за відсутністю документальних даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів звернення ліквідатора до керівника ТОВ "Тех-Центр-Н" з приводу передачі ліквідатору первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності товариства та інших документів, необхідних для виконання покладених на нього обов'язків проведення інвентаризації.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на те, що наявні в матеріалах справи інвентаризаційні описи та акти інвентаризації, складені ліквідатором Бакрадзе К.А. за відсутності доказів отримання та дослідження первинних документів ТОВ "Тех-Центр-Н" не свідчать про здійснення ліквідатором боржника відповідно до вимог ч. 4 ст. 111 ЦК України належної та повної інвентаризації активів та зобов'язань боржника, а її проведення здійснено в порушення вимог чинного законодавства.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство, у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не було надано довідку ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишків коштів та їх закриття, яка згідно з п. 11.16 Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, є належним доказом наявності відкриття /закриття рахунків у боржника.

Водночас, довідка ДПІ про наявні рахунки ліквідатором ТОВ "Тех-Центр-Н" була надана до суду першої інстанції лише 08.02.2017, тобто після проведення підготовчого засідання 25.01.2017, за результатом якого судом прийнято рішення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Тех-Центр-Н", тобто за відсутності даних про рахунки боржника.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Визначення наявності або відсутності заборгованості по сплаті податків та зборів є необхідною передумовою для звернення боржника із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, в порушення вимог законодавства, ліквідатором боржника не надано доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника, як і не надано доказів складання та подання боржником органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до звіту ліквідатора, який затверджено судом, ліквідатор повідомляв суд, що не мав можливості надати контролюючому органу первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для призначення для проведення перевірки, внаслідок відсутності на підприємстві вказаних документів.

Водночас, матеріали справи не містять доказів вжиття ліквідатором заходів, направлених на відновлення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що мало б наслідком належного виконання ліквідатором вимог ч. 7 ст. 111 ЦК України щодо надання податковому органу первинних документів для здійснення відповідних перевірок щодо наявності або відсутності заборгованості із сплати податків та зборів.

Відповідно до п. п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.10.2017 Київську ОДПІ м. Харкова було зобов'язано надати докази щодо перебування ТОВ "Тех-центр- Н" на податковому облік за основним та неосновним місцем оподаткування.

З даних наданих податковим органом на вимогу суду доказів, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 25.08.2015 боржник перебуває на податковому обліку у Київській ОДПІ м. Харкова, а з 2013 боржник знаходиться на податковому обліку в Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області за неосновним місцем оподаткування, з якого був знятий лише 10.10.2017. При цьому, відповідно до даних ДПІ, за неосновним місцем оподаткування ТОВ "Тех-центр-Н" експлуатуються 60 автозаправних станцій (АЗС), правовий статус знаходження яких у власності або користуванні ТОВ "Тех-центр-Н" жодним чином не відображено ліквідатором ані в даних інвентаризації, ані у наданому до суду першої інстанції ліквідаційному балансі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові повідомлення - рішення від 24.09.2014, від 07.10.2014 та від 30.11.2015, грошові зобов'язання боржника за якими покладено в основу кредиторських вимог Київської ОДПІ м. Харкова, були складені саме Новомосковською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі перевірок, проведених податковим органом господарської діяльності боржника, що також підтверджує здійснення господарської діяльності боржника за неосновним місцем оподаткування.

В той же час, як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів як за основним так і за неосновним місцем податкового обліку первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідних перевірок, а також доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок ТОВ "Тех-центр-Н".

Докази надання до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку ліквідатором до матеріалів справи не надано.

Наведене свідчить про недотримання ліквідатором приписів ч. 7 та 10 ст. 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавлення органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст. 111 ЦК України).

Ч. 11 ст. 111 ЦК України встановлено, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатором ТОВ "Тех-Центр-Н" надано Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 01.01.2017, який визначено ним як проміжний ліквідаційний баланс та який не відповідає вимогам ч. 8 ст. 111 ЦК України.

Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про подання ліквідатором ТОВ "Тех-центр-Н" проміжного або ліквідаційного балансу до податкових органів.

За відсутності доказів дотримання вимог ЦК України щодо ліквідації товариства, зокрема: рішення засновників про припинення юридичної особи; вжиття всіх необхідних заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, у тому числі за місцем попередньої реєстрації; повідомлення податкових органів про ліквідацію товариства; складання проміжного ліквідаційного балансу, на підставі якого можна з'ясувати питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, ненадання доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, відсутні правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Ухвала про затвердження звіту ліквідатора є завершальним (підсумковим) документом у справі про банкрутство, та враховуючи здійснення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, суд при затвердженні звіту ліквідатора зобов'язаний надати правову оцінку всьому здійсненому провадженню, починаючи з порушення провадження у справі.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що при винесенні ухвали від 12.09.2017 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу судом першої інстанції не надано оцінки наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону про банкрутство шляхом перевірки дотримання заявником всіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України. Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на те, що господарський суд першої інстанції без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних по справі доказів безпідставно порушив провадження у справі, визнав боржника банкрутом та затвердив звіт ліквідатора.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017).

Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору та не досліджено належним чином усіх доказів по справі, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки вбачається, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом, відповідно до приписів ст. ст. 43, 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм надано належну юридичну оцінку.

Поряд з цим, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/433/17, від 22.03.2018 у справі №911/3730/16 викладено наступний висновок щодо застосування ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство: призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і, відповідно до ч. 6 ст. 95 Закону про банкрутство, несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

В постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 927/557/17 зроблено висновок про те, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство, порушеної у порядку ст.95 Закону про банкрутство, відсутність доказів надання ліквідатором товариства контролюючим органам, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, відсутність звернення до боржника та до суду єдиного, визначеного самим боржником, кредитора, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Зазначені висновки Верховного Суду мають враховуватися при розгляді касаційної скарги ТОВ "Тех-Центр-Н" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Тех-Центр-Н" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А. та залишення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/4580/16 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Центр-Н" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А. залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/4580/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков