Рішення

від 30.05.2018 по справі 344/261/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/261/17

Провадження № 2/344/629/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

24 травня я2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ТОВ Інвест-Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Інвест-Фінанс звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 5820 грн. та судового збору.

У позовній заяві позивач просив розглядати справу за його відсутності

Відповідач в судові засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку а саме за адресою підтвердженою адресним бюро по місцю його проживання. Від відповідача не надходив відзив на позов, не надходило в установленому судом строку заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,згідно ст.277 ч.4 ЦПК України.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 червня 2016 року позивач надав за договором позики грошові кошти відповідачу на суму 2000 грн., які відповідач зобов'язувавсь повернути до 07.07.2016 року (п.1.2 договору позики).

За вимогами ст.1046 ЦК України за договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Факт укладання договору та написання розписки (а.с.6) свідчить про отримання цього ж дня позичальником всієї грошової суми.

Як слідує зі ст.1049 ЦК України (ч.1,2) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договором позики передбачено строк надання позики, а також порядок та місце повернення суми позики.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач не повернув суму позики.

Таким чином, розмір заборгованості по позиці на момент звернення до суду складав 5820,00 грн., з яких 2000 грн. - заборгованість за основною сумою позики, 2820 грн. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. - штраф.

Даючи оцінку наданим позивачем на підтвердження укладення договору позики письмових доказів (розписка, договір), суд дійшов висновку, що ці докази є підтвердженням факту укладення сторонами договору позики, а саме того, що між ними виникли правовідносини з підстав, передбачених ч.2 ст.11 ЦК України.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договорів позики й розписки свідчать про їх укладення відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України.

Статтею 527 ЦК України передбачено зобов'язання боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов'язанні вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Оскільки, примірник оригіналу договору позики позикодавець надав до справи як доказ неповернення позики в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позика не повернута повністю.

Пункти 1.3 та 1.4 договору позики передбачають, що позика надана під проценти за користування чужими коштами в розмірі 1% в день. Також п.4.1 договору позики передбачає, що у разі порушення термінів повернення позики та сплати відсотків за користування позикою позичальник зобов'язується сплатити позикодавцю неустойку в вигляді штрафу в розмірі 1000 грн.

Тому вимоги про стягнення коштів в сумі 5820 грн., є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно частини другої статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання, оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення кожної особи до суду за захистом свого особистого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.82 цього Кодексу.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п'ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 15, 16, 625, 1046-1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ТОВ Інвест-Фінанс , м.Івано-Франківськ, вул.. Миколайчука 16 А, офіс 303, код ЄДРПОУ 40398885, борг за договором позики від 07.06.2016 року в розмірі 5820 (п'ять тисяч вісімсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ТОВ Інвест-Фінанс , м.Івано-Франківськ, вул. Миколайчука 16 А, офіс 303, код ЄДРПОУ 40398885, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення складено 30.05.2018 року.

Суддя Антоняк Т.М.