Рішення

від 29.05.2018 по справі 761/10405/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10405/17

Провадження № 2/761/3265/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Галич А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка Державного підприємства Національна опера України про визнання права на укладення строкового трудового договору, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2017 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка Державного підприємства Національна опера України (далі по тексту - відповідач) про визнання права на укладення строкового трудового договору, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до наказу № 547-к від 10.09.2001 року позивача було прийнято на посаду артиста симфонічного оркестру першої категорії (скрипка) Національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка, а згідно з наказом від 06.09.2002 року позивача було переведено на безстроковий трудовий договір.

За наказом № 208-к від 23.02.2017 року з позивачем припинено безстроковий трудовий договір згідно п. 9 ст. 36 КЗпП України, п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 28.01.2016 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури .

На виконання вказаного Закону України від 28.01.2016 року генеральним директором Національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка було видано наказ № 899-к від 02.12.2016 року про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП Національна опера України імені Т.Г.Шевченка .

15.12.2016 року позивачу було вручено повідомлення № 367 від 03.12.2016 року про наступну зміну з 16 лютого 2017 року істотних умов праці, а саме зміну трудового договору, укладеного між ним та театром, на контракт на виконання вимог Закону України від 28.01.2016 року.

Проте, у наданому театром проекті контракту був ряд позицій, які погіршували становище позивача як працівника, з якими він не погодився.

06.02.2017 року ОСОБА_3 до адміністрації театру був направлений у двох примірниках належним чином оформлений контракт разом із супровідним листом № 109 від 06.02.2017 року, яким враховані його права та інтереси адміністрації театру в межах законодавства.

14.02.2017 року адміністрація театру надала відповідь за № 81, де зазначалось, що у направленому позивачем контракті є ряд розбіжностей з формою контракту, затвердженою наказом Міністерства культури України від 02.08.2016року № 624, що не відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів, які регулюють творчо-виробничу діяльність театру. Однак, адміністрація театру погодилась з рядом пропозицій, сформованих у представленій ним редакції контракту, але це були несуттєві поступки.

15.02.2017 року позивачем була направлена до театру ще одна редакція контракту, але адміністрація листом № 114 від 17.02.2017 року повідомила, що не бачить підстав для прийняття запропонованої ним редакції контракту.

20.02.2017 року супровідним листом № 248 позивачем була направлена до театру ще одна редакція контракту, але на пропозицію адміністрація театру не відповіла. Натомість листом № 166 від 22.02.2017 року повідомила, що у разі прийняття Вами рішення про не укладення контракту, що тягне за собою припинення з Вами діючого трудового договору відповідно до п. 9 ст. 36 КЗпП України, адміністрація театру завтра, 23 лютого 2017р., протягом робочого дня готова провести з Вами повний розрахунок за відпрацьований час та вручити Вам трудову книжку .

23.02.2017 року позивачем була виготовлена ще одна редакція контракту, але цю редакцію контракту представник адміністрації не прийняла тому, що їм після концерту біля 23:00 була роздана остаточна редакція контракту, виготовлена адміністрацією театру. Опівночі 23.02.2017 року після перемовин всім незгодним з адміністрацією повідомлено про те, що якщо варіант контракту від адміністрації не буде підписано, то вже готові накази про зупинення трудових відносин з цими працівниками.

Правового обґрунтування неприйняття адміністрацією театру його редакцій трудового контракту він не отримав, при відхиленні цих контрактів відповідач керувався виключно суб'єктивними підходами в їх оцінці. У останній редакції наданого відповідачем контракту позивач виявив порушення своїх прав, які є неприйнятними для нього і не відповідають вимогам законів України та Конституції, а саме: відповідно до записів у його трудовій книжці, його було прийнято на посаду артиста симфонічного оркестру першої категорії (скрипка) і працював він на цій посаді до самого наказу № 208-к від 23.02. 2017 року про припинення з ним безстрокового трудового договору.

Як вбачається з проекту строкового трудового договору (контракту), що запропонований позивачу адміністрацією театру (титульна сторінка), в театрі є симфонічний та сценічний оркестри: працівник ОСОБА_3 призначається на посаду артиста першої категорії симфонічного та сценічного оркестрів ДП Національний академічний театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка , отже це є не що інше, як погіршення його трудових прав, оскільки він був прийнятий на посаду тільки артиста симфонічного оркестру; також було зазначено, що у випадку виробничої необхідності він готує партію в порядку термінового вводу у виставу, тобто без будь якої репетиції, що дає підстави адміністрації театру використати проти нього абзац 5 пункту 3 розділу VI контракту, де зазначено: розірвання цього Контракту з ініціативи роботодавця, що здійснюється у разі невиконання або неналежного виконання працівником зобов'язань, обумовлених цим контрактом; також контрактом відповідача встановлено посадовий оклад згідно штатного розпису у розмірі 13248,00 грн. на місяць, проте при цьому не були враховані інфляційні процеси; також визначено збереження і нерозголошення конфіденційної інформації, проте не роз'яснено яка саме інформація є конфіденційною, тому заперечував проти цього; ще пункт контракту щодо надання зменшеної відпустки погіршує його право на відпочинок, передбачене діючим колективним договором; вилучено пункт стосовно відповідальності роботодавця у разі затримки виплати заробітної плати; укладення контракту терміном на півтора роки з усіма працівниками є неправомірним, оскільки знижує рівень їхньої соціальної захищеності, так як законом визначено строк трудового договору до трьох років. У зв'язку з тим, що адміністрація театру безпідставно відмовила в укладенні поданого позивачем контракту, безальтернативно наполягаючи на підписанні запропонованого нею проекту контракту, який містить значні порушення його трудових прав, він вимушений звернутися за захистом своїх прав у спосіб передбачений п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання права на укладення строкового трудового договору з театром з урахування умов, що містяться у його редакції контракту, що не суперечать законодавству.

Окрім того, позивач зазначав, що за час вимушеного прогулу відповідач повинен виплатити йому середній заробіток у розмірі 15687,81 грн., виходячи із середньоденної заробітної плати в сумі 581,03 грн. за 27 днів. Також незаконною відмовою відповідача в укладенні з позивачем строкового трудового договору (контракту) йому завдана моральна шкода у розмірі 10000,00 грн., оскільки він переніс суттєвий емоційний стрес, що супроводжувався значними негативними відчуттями, переживаннями за своє та членів сім'ї майбутнє, сім'я залишилась без засобів існування.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати за ним право на укладення ним строкового трудового договору (контракту) з Національним академічним театром опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка, код ЄДРПОУ 02224531, на умовах, визначених законодавством України, що регулює укладення вказаних строкових договорів з урахуванням посади, що займав позивач на момент припинення з ним безстрокового трудового договору та стягнути з Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка, код ЄДРПОУ 02224531, на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 15687,81 грн. та 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

05.07.2017 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про допит осіб в якості свідків, яке ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання, було задоволено.

Також 05.07.2017 року представник позивача подав клопотання про долучення до справи копій документів.

06.09.2017 року від представника відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких вона просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому зазначала, що відповідач виконував вимоги законодавства, якими передбачений порядок та строки укладання контракту з працівниками театру, які відносяться до художнього та артистичного персоналу. Відповідач за своїм статусом є державним підприємством, яке створене та входить до сфери управління Міністерства культури України. 02.12.2016 року відповідачем виданий наказ № 899-к Про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП Національна опера України імені Т.Г. Шевченка про повідомлення працівників про зміну істотних умов праці, а саме зміну форми трудового договору, укладеного між ДП Національна опера України імені Т.Г. Шевченка і працівниками художнього та артистичного персоналу, на контракт до 15 грудня 2016 року. Повідомленням № 367 від 03.12.2016 року ОСОБА_3 повідомлявся про зміну істотних умов праці. Позивач висловив свою позицію щодо не погодження із запропонованою формою контракту, що була затверджена Міністерством культури України, та пропонував свої проекти контракту із супровідними листами на які адміністрація театру надавала відповіді на всі звернення позивача. Листом від 23.02.2017 року позивач вчергове запропонував свій проект контракту. Адміністрація театру намагалася укласти контракти для працевлаштування всіх своїх працівників, для цього вживала всіх заходів, також залишилася працювати поза межами робочого часу 23.02.2017 року до опівночі в останній день підписання контрактів, що було визначено законом, однак при цьому з деякими працівниками, у тому числі і з позивачем, домовленостей не було досягнуто. Події були засвідчені Актом від 24.02.2017 р. 00 години 23 хвилини про факт вимоги ОСОБА_3 від генерального директора ОСОБА_5 підписати запропонований позивачем варіант контракту, а також факт виклику поліції та погроз. Адміністрація театру вважала, що запропонований позивачем варіант контракту не відповідає вимогам чинного законодавства. Також актом від 24.02.2017 р. о 18 год. 35 хв. адміністрація театру засвідчила факт відмови позивача від ознайомлення та підпису з наказом про припинення безстрокового трудового договору і відмови від одержання трудової книжки. Дії відповідача щодо пропонування укладання контракту відповідають вимогам законодавства. Законом України визначено мінімальний термін контракту 1 рік, а життя театрального колективу у творчому плані вимірюється і планується не календарними роками, а театральними сезонами, що традиційно завершуються наприкінці червня - початку липня кожного року, тому було прийнято рішення запропонувати позивачеві укладення контракту терміном від дня підписання по 30 червня 2018 року. Ця дата у фінансовому розрізі є кінцем звітного періоду (кварталу та півріччя) та практично співпадає із завершенням театрального сезону театру. Оскільки позивач у своїх позовних вимогах не оспорює наказ про припинення безстрокового трудового договору та не вважає його незаконним, то стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставним. Крім того, у позовній заяві відсутнє обґрунтування розміру моральної шкоди.

26.10.2017 року представником позивача було надано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд про його задоволення з урахуванням письмових пояснень по справі та показів свідків.

В судовому засіданні представник відповідача Галич А.С. позов не визнала та заперечувала проти його задоволення з підстав, зазначених в письмових запереченнях по справі.

Допитана в судовому засіданні свідок з боку позивача ОСОБА_6 пояснила, що позивач працював артистом симфонічного оркестру першої категорії (скрипка) Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка. В грудні 2016 року всі творчі працівники театру отримали повідомлення, якими їх попередили про зміну умов праці у зв'язку з переходом на контрактну систему. Індивідуальних умов по кожному працівнику щодо подальшої роботи не було, тому вони зверталися із спільною заявою до дирекції для чіткого визначення стосовно такого переходу, умов та терміну контракту. У отриманих ними контрактах було багато відступів, через що просили надати роз'яснення. Позивач не погоджувався із укладенням контракту, оскільки він погіршував його становище, а саме щодо залучення його до обох оркестрів. Репетиції не були передбачені контрактом, а працювати без репетицій неможливо. Окрім того, тривалість відпустки була більшою, ніж передбачено контрактом.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надав пояснення, що з позивачем багато років був колегою по симфонічному оркестру. У грудні 2016 року були збори оркестру на яких генеральний директор їх запевнив, що нічого не зміниться, а контракти лише формальність. 15.12.2016 року вони всім колективом зверталися до генерального директора для роз'яснення, але відповідь надана не була. 01.02.2017 року було письмове звернення про надання контрактів для ознайомлення, після чого їм роздали по одному примірнику без підпису. Тоді вони побачили про порушення своїх прав. Знає, що позивач неодноразово звертався до адміністрації із пропозиціями щодо внесення змін до контракту. Позивач був не згодний працювати за одну заробітну плату в двох оркестрах, не згоден був із тривалістю відпустки та із застереженням в контракті про конфіденційність інформації.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, допитавши в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач працював в ДП Національний академічний театр опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка з 04.09.2001 року на посаді артиста симфонічного оркестру 1-ї категорії за строковою трудовою угодою на підставі наказу № 547-к від 10.09.2001 року.

03.09.2002 року був переведений на безстроковий трудовий договір на тій же посаді.

23.02.2017 року позивача було звільнено із займаної посади згідно із п. 9 ст. 36 КЗпП України та п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 28.01.2016 року № 955-УІІІ.

Слід зазначити, що у своїй позовній заяві ОСОБА_3 не оскаржує свого звільнення та не просить поновити його на роботі.

28 січня 2016 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури .

Згідно пунктів 2, 3 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з пунктом 9 статті 36 Кодексу законів про працю України. Ця норма не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів. З працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом укладається контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини 3 статті 21 КЗпП України № 12-рп/98 від 09.07.1998р. роз'яснено, що контрактна форма трудового договору може впроваджуватись лише законом.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури від 28.01.2016 р. № 955-VIII статті 19, 20 Закону України Про театри і театральну справу викладено у новій редакції.

Так, статтею 20 Закону України Про театри і театральну справу передбачено, що до професійних творчих працівників театру належать художній та артистичний персонал театру. Трудові відносини з професійними, творчими працівниками, художнім та артистичним персоналом державних та комунальних театрів оформлюються шляхом укладання контрактів.

Наказом ДП Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка № 899-к від 02.12.2016 року Про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП Національна опера України імені Т.Г.Шевченка наказано повідомити працівників художнього та артистичного персоналу ДП Національна опера України імені Т.Г.Шевченка про зміну істотних умов праці, а саме зміну форми трудового договору, укладеного між ДП Національна опера України імені Т.Г.Шевченка і працівниками художнього та артистичного персоналу, на контракт. Зобов'язано начальника відділу кадрів і зарубіжних зв'язків Мовленко Л.С. у термін до 10.12.2016 року вручити персонально під підпис повідомлення про зміну істотних умов праці; у термін до 15.12.2016 року одержати письмове підтвердження працівників художнього та артистичного персоналу театру, згодних продовжувати роботу за контрактом.

Статтею 21 КЗпП України передбачено працевлаштування на роботу за трудовим договором.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України передбачено можливість укладання з працівником контракту, як особливої форми трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

03.12.2016 року повідомленням № 367 ОСОБА_3 було повідомлено про зміну істотних умов праці з 16.02.2017 року та запропоновано форму контракту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.08.2016 року.

15.12.2016 року ОСОБА_3 звернувся до генерального директора ДП Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка із завою про необхідність врегулювання його трудових відносин із театром у зв'язку із переходом на контрактну основу.

01.02.2017 р. позивач звернувся до генерального директора ДП Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка з проханням надати в найкоротший термін для ознайомлення та узгодження контракт з конкретно визначеними умовами праці для подальшого його підписання.

06.02.2017 року ОСОБА_3 надав генеральному директору відповідача редакцію свого варіанту контракту.

14.02.2017 року позивач повідомив відповідача, що позиція театру не підтверджена жодною нормою закону або іншого нормативного документу, з якого б вбачалось, що переставлена його редакція контракту оформлена з порушенням законодавства та направив театру підписаний ним контракт для прийняття та підписання його іншою стороною.

17.02.2017 року відповідач повідомив позивача, що не вбачає підстав для прийняття запропонованої редакції контракту та запропонував до 23.02.2017 року здійснити своє вільне волевиявлення і підписати або не підписати контракт в редакції, отриманій позивачем 14.02.2017 року строком дії з дня підписання по 30.06.2018 року.

20.02.2017 року позивач повідомив відповідача, що проект контракту, запропонований дирекцією театру містить ряд позицій, які сформовані таким чином, що не забезпечують в повній мірі захист його трудових прав, а також погіршують становище у порівнянні з існуючими умовами трудових відносин. У зв'язку з чим ОСОБА_3 запропонував остаточну редакцію строкового трудового договору (контракту).

22.02.2017 року за № 167 відповідач направив позивачу лист, в якому зазначив, що 23.02.2017 року завершується термін припинення безстрокового трудового договору з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури та укладення контрактів з ними без проведення конкурсу відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 28.01.2016 року Про внесення деяких змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури . Також проінформувало, що у разі прийняття позивачем рішення про не укладення контракту тягне за собою припинення діючого трудового договору відповідно до п. 9 ст. 36 КЗпП України, адміністрація театру 23.02.2017 року протягом дня готова провести повний розрахунок за відпрацьований час та вручити трудову книжку.

24.02.2017 р. о 00 год. 23 хв. складено акт, про те, що 23.02.2017 року станом на 23 годину 59 хвилин зазначені у акті працівники театру, у тому числі ОСОБА_3 не прийняли пропозицію дирекції театру про укладення контракту на виконання вимог пункту 2 Прикінцевих положень закону України від 28.01.2016 року №955-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів , натомість в кабінеті генерального директора театру ОСОБА_3 в ультимативній формі вимагав від нього підписати складені ними версії контрактів, які суттєвим чином відрізняються від попередньо узгоджених пунктами, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та викликали поліцію, погрожували генеральному директору у разі не підписання ним їх версії численними зверненнями до Міністерства юстиції України та правоохоронних органів.

Згідно наказу відповідача № 208-к від 23.02.2017 року припинено 23.02.2017 року безстроковий трудовий договір з ОСОБА_3, артистом оркестру першої категорії, згідно ст. 36 п. 9 КЗпП України.

Вказаний наказ було видано на виконання Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури .

Зазначеним Законом, статтю 20 Закону України Про театри і театральну справу було викладено у наступній редакції: До професійних творчих працівників театру належать художній та артистичний персонал театру. Трудові відносини з професійними, творчими працівниками, художнім та артистичним персоналом державних та комунальних театрів оформлюються шляхом укладання контрактів. Керівник державного чи комунального театру може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку, визначеному законом.

Відповідно до прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з пунктом 9 статті 36 Кодексу законів про працю України. Ця норма не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів.

З наведеного суд приходить до висновку про те, що оспорюваний наказ був винесений на виконання вищенаведених норм Закону.

Відповідно до Переліку посад професійних творчих працівників театрів та посад (спеціальностей) працівників інших специфічних театральних професій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2006 року № 208, посада, яку обіймав ОСОБА_3 , відноситься до посад професійного артистичного персоналу.

Отже, контрактна форма роботи професійних творчих працівників (художнього та артистичного персоналу) театру була запроваджена спеціальним Законом, який є обов'язковим для виконання.

Згідно із Правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 26.12.2012 року по справі № 6-156цс12 : на контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними .

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Згідно із п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 р. № 9 роз'яснено, що відмова працівника укласти контракт може бути підставою для припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП у тому разі, коли відповідно до законодавства така форма трудового договору для даного працівника була обов'язкова.

Пунктом 9 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що запропонований відповідачем контракт порушував його трудові права та не відповідав вимогам законів України і Конституції, оскільки там було зазначено, що у випадку виробничої необхідності він готує партію в порядку термінового вводу у виставу; встановлено посадовий оклад згідно штатного розпису, проте при цьому не були враховані інфляційні процеси; було визначено збереження і нерозголошення конфіденційної інформації; термін відпустки було зменшено; не було зазначено відповідальності роботодавця у разі затримки виплати заробітної плати; термін контракту з усіма працівниками встановлено на півтора роки, у той час як законом визначено строк трудового договору до трьох років.

Наказом Міністерства культури України від 02.08.2016 року № 624 була затверджена форма Контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури.

Із матеріалів справи вбачається, що в останній редакції контракту відповідачем зазначалось, серед іншого, посада позивача - артист оркестру першої категорії симфонічного та сценічного оркестрів ДП Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка ; розділом ІІ визначена оплата праці ОСОБА_3 відповідно до законодавства, Колективного договору, встановлено посадовий оклад згідно штатного розпису у розмірі, зазначено, що розмір заробітної плати визначається згідно зі штатним розписом закладу культури, але у розмірі, не нижчому від встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, та з урахуванням забезпечення соціальних гарантій, передбачених законодавством, надбавки, доплати, матеріальна допомога та інші виплати відповідно до законодавства та колективного договору, доплата за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу і можливість встановлення роботодавцем додаткових виплат; розділом ІV визначено надання згідно із законодавством щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік і додаткової оплачуваної відпустки за ненормований робочий день тривалістю 7 календарних днів в ліній період після закінчення театрального сезону; строк дії контракту з 23.02.2017 року по 30.06.2018 року.

В редакції контракту позивача від 23.02.2017 року, серед іншого, зазначалась його посада, як артиста першої категорії симфонічного оркестру, також у розділі ІІ п.2: з 01.06. 2018 р. 30% ; у розділі VІІ строк дії контракту може бути змінено до 3х років з дати його укладення за умови підтвердження фахового (оркестрового) рівня комісією, створеною на ДП Національний академічний театр опери та балету України ім. Т.Г.Шевченко на паритетних засадах із залученням фахівців, які не є працівниками театру, а також членів трудового колективу та представників профспілок, які існують в театрі .

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Посилання представника позивача на те, що відповідачем невірно була вказана його посада, як артиста оркестру першої категорії симфонічного та сценічного оркестрів, оскільки він фактично працював артистом першої категорії симфонічного оркестру (скрипка), судом відхиляються, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_3 був зарахований на посаду артиста симфонічного оркестру за строковими трудовими угодами та в подальшому прийнятий на посаду артиста оркестру першої категорії за безстроковою трудовою угодою.

Контракт у редакції відповідача стосовно позивача не суперечить нормам трудового законодавства.

Окрім того, суд виходить з того, що контракт укладається при досягненні домовленостей обох сторін, а тому відповідач мав право, а не обов'язок укласти запропонований позивачем контракт.

Роботодавець з урахуванням засад самостійності юридичної особи та її господарської діяльності не позбавлений можливості вводити додаткові умови до трудового договору, які не суперечать чинному законодавству. При цьому суд не може втручатися у переговорний процес сторін та зобов'язувати вирішити спір на певних умовах, які сприятливі одному з учасників, оскільки з таких питань сторони мають досягти взаємного погодження.

Таким чином, вимоги позивача є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягають.

Окрім того, позовні вимоги не конкретизовані, право позивача на укладення трудового договору гарантується нормами Конституції та трудового законодавства і таке право відповідачем не заперечувалось.

Враховуючи, що норма закону, якою запроваджено обов'язкове укладання строкового контракту з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, не визнавалась неконституційною, тому суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у задоволенні вимог позивача було відмовлено та судом не встановлено порушення його трудових прав, в задоволенні похідних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди слід також відмовити, оскільки не встановлено порушення його прав відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка Державного підприємства Національна опера України про визнання права на укладення строкового трудового договору, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_3: АДРЕСА_1

Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка Державного підприємства Національна опера України : 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 50, код ЄДРПОУ 02224531.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст судового рішення складено: 30.05.2018 року.