Рішення

від 21.05.2018 по справі 903/207/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10, E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2018 р. Справа № 903/207/18

за позовом Заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Поліської сільської ради Старовижівського району Волинської області, Старовижівської районної державної адміністрації

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Демідона Володимира Івановича, м. Червоноград

про стягнення 69 122,85грн.

Суддя Шум М.С.,

Секретар с/з Легерко В.Б.

За участю представників сторін:

від позивачів: н/з

від відповідача: н/з

У судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області Мацюк Сергій Ярославович, посвідчення №036265 від 12.11.2015р.

Встановив: Заступник керівника ковельської місцевої прокуратури Волинської області звернувся до позовом до фізичної особи-підприємця Демідона Володимира Івановича про 69 122,85грн. заборгованості зі сплати орендної плати за період 2015-2016р.р. за користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконанням відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати за землю згідно договору оренди земельної ділянки від 11.06.2004р.

Ухвалою суду від 24.04.2018р. судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 21.05.2018 року о 10:40год.

На електронну пошту суду від позивачів - Поліської сільської ради, Старовижівської райдержадміністрації надійшли клопотання №173/02.17від 04.05.2018р., №504/21/2-18 від 07.05.2018р. у яких позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі. Просять розглядати справу без їхньої участі.

Прокурор у судовому засіданні 21.05.2018р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301036003132 від 11.05.2018р.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Визнавши зібрані докази достатніми для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

11.06.2004р. між Старовижівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та підприємцем Демідоном Володимиром Івановичем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №178 від 11.06.2004р. надав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування бази відпочинку орендаря, розміщену на землях Поліської сільської ради (а.с. 11-12).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 30784м.кв. Договір укладено на 25 років (п. 3.1 договору).

Згідно п. 5.1. договору, договір набирає чинність після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстровано у Старовижівському районному відділі земельних ресурсів 17.06.2004 року за № 69.

Рішенням №8/8 від 10.06.2011р. Старовижівської районної ради було затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 3,0784 га, що надана в оренду підприємцю Демідоку В. І. для обслуговування бази відпочинку в сумі 679504,82грн.

10.04.2012р. рішення господарського суду Волинської області по справі №5004/223/12 за позовом за позовом прокурора Старовижівського району в інтересах держави в особі Старовижівської районної державної адміністрації до підприємця Демідона Володимира Івановича, м. Червоноград про внесення змін до договору оренди земельної ділянки внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 11 червня 2004 року, зокрема, виклавши п.п 4.1, 4.3 в такій редакції: "Орендна плата з моменту набрання законної сили рішення господарського суду по 14 червня 2018 року включно вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або 61155,43 грн. (шістдесят одна тисяча сто п'ятдесят п'ять гривень 43 копійки) в рік і перераховується на рахунок місцевого бюджету Поліської сільської ради : УДК у Волинській області м. Луцьк МФО 803014 код 21740451 р/р 33211815700386 код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб). Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до 30 числа звітного періоду в сумі 5096 гривень 28 копійки.

Рішення суду від 10.04.2012р. по справі №5004/223/12 набрало законної сили 20.06.2012р.

Відповідач орендні платежі здійснював частково (а.с. 18-19), з порушенням строків, визначених договором оренди земельної ділянки.

Прокурор та позивачі стверджують заборгованість відповідача з орендних платежів за період з 2015-2016р.р. в сумі 69 122,85грн.

05.09.2017р Головним управлінням ДФС у Волинській області складено акт №8987/03-20-13-07/НОМЕР_1 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП Демідона Володимира Івановича РНОКПП НОМЕР_1 з питань законодавства в частині повноти нарахування плати за землю за період з 2015-2016р.р., яким встановлено порушення ФОП Демідона В.І,, внаслідок чого занижено розмір орендної плати за землю на загальну суму 103 836,97грн., в тому числі за 2015р. - 55 535,50грн., за 2016р. - 48 301,67грн. (а.с.49-53).

Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений договір оренди земельної ділянки від 11.06.2004р. розірваний не був, недійсним судом не визнавався.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

За положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 288.5., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За змістом статті 1 та абзацу п'ятого статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір, визначений відповідно до наведених вище приписів законодавства, встановлюється в договорі.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території; згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

За статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до наведених положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (відповідна правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 02.03.2016 у справі № 922/538/14).

10.04.2012р. рішенням господарського суду Волинської області по справі №5004/223/12 встановлено розмір орендної плати за землю в розмірі 61155,43 грн. на рік (що становить 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Якщо у договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а він не виконав чи виконав неналежним чином свій обов'язок щодо розрахунку розміру орендної плати і це призвело до виникнення заборгованості, то з урахуванням вимог частини першої статті 15, частин першої і другої статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 526 ЦК України і статті 193 ГК України така заборгованість підлягає стягненню з орендаря за позовом орендодавця.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно довідки Головного управління ДФС у Волинській області №110/03-14 від 01.03.2018р. станом на 01.03.2018р. загальна сума заборгованості ФОП Демідона В.І. із виплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки із змінами згідно рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2012р. (з врахуванням переплати станом на 01.02.2017р.) складає 135 237,52грн., з яких сума основного платежу (заборгованість із виплати орендної плати) - 69 122,85грн.

Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку підприємця - фізичної особи Демідона В.І. з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування плати за землю за період з 2015-2016р.р. та встановлено порушення п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.

Згідно даних перевірки розмір орендної плати за землю за 2015-2016р.р. повинен становити 185 840,16грн. Відповідачем занижено розмір орендної плати за землю та відповідно сплачено орендної плати за землю в сумі 82 003,19грн. за 2015-2016р.р.

Відповідно до складеного акту перевірки №8987/03-20-12-07/НОМЕР_1 від 05.09.2017р. ФОП Демідону В.І. донараховано основного платежу за 2015р. в розмірі 55 535,30грн., за 2016р. в розмірі 48 301,67грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів оплати орендних платежів не представив. Заборгованість по орендній платі в розмірі 69 122,85грн. за 2015-2016р.р. стверджується договором оренди земельної ділянки від 11.06.2004р. (а.с. 11-12), актом Головного управління ДФС у Волинській області про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП Демідона Володимира Івановича РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування плати за землю за період з 2015-2016р.р. від 05.09.2017р. №8987/03-20-13-07/НОМЕР_1 (а.с. 49-53), довідкою Ковельської ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області від 01.03.2018р. №110/03-14 (а.с. 17), відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з фізичної-особи підприємця Демідона Володимира Івановича в силу ст.ст. 759, 762 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

При цьому судом враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 14.03.2017р. №21-2246а16, від 02.12.2014р. №21-274а14, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1 . Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Демідона Володимира Івановича (АДРЕСА_1, код ІПН - НОМЕР_1) на користь Поліської сільської ради (УДКСУ у Старовижівському районі Волинської області, код одержувача 37626821, МФО 803014, р/р 33211815700386, код платежу 18010900) 69 122,85грн. заборгованості зі сплати орендної плати.

3. Стягнути з з фізичної особи-підприємця Демідона Володимира Івановича (АДРЕСА_1, код ІПН - НОМЕР_1) на користь прокуратури Волинської області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915, р/р в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 1762,00грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

30.05.2018

Суддя М. С. Шум