Рішення

від 29.05.2018 по справі 903/218/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 травня 2018 р. Справа № 903/218/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В. М., за участі секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Форум Трейд» , Донецька обл., м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» , м. Луцьк

про стягнення 217599,68грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

Встановив: Позивач - Приватне підприємство «Форум Трейд» звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» про стягнення 217599,68грн. заборгованості в т.ч. 174892,74грн. основного боргу, 9017,50грн. інфляції, 2471,62грн. 3 % річних, 21217,82грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору товариством з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» за № 11 ПМ 15 від 02.02.2015р.

Відповідач ОСОБА_1 «Континіум-Трейд» подав до суду відзив на позовну заяву № 80 від 19.04.2018р., в якому повідомив, що протягом усього часу позивач ПП "Форум - Трейд" за вказаним договором приймав замовлення, але не виконував його у повному обсязі. Відбувалось систематичне порушення умов поставки, а саме недотримання термінів поставки товарів та невідповідність кількості, визначеної відповідними замовленням При цьому, постачальник ПП "Форум - Трейд" попередньо не повідомляв покупця про неможливість поставити товар в кількості та в строки, що обумовлені у замовленні, що суперечить умовам договору. Недопоставлено товарів з боку позивача ПП "Форум - Трейд" за 2017 рік в сумі 31511,00грн., що є грубим порушенням п.10.2. договору, за яке передбачена відповідальність постачальника, а саме, неустойка у розмірі 10 % від вартості не поставленого у строк товару за кожен день прострочення.»

02.05.2018р. позивач подав суду відповідь на відзив вх. № 01-55/449/18, зазначив, що заперечення відповідача, не підтверджені жодними доказами:

- у відповідності до п. 3.1.5 протоколу розбіжностей до договору поставки № 11 - пм - 15 від 02.02.2015р. у випадку , якщо при прийомі або оприбуткуванні товару виявлена нестача, неправильність або неналежне оформлення товаросупроводжувальних документів або перелік товару , що зазначений у товаросупроводжувальних документах не відповідає переліку товару, який вказаний у замовленні, специфікації, в такому випадку покупець має право відмовити постачальнику в прийманні товару або зобов'язати постачальника протягом 3 (трьох) робочих днів надати покупцю належним чином оформлені документи . У випадку прийняття товару з боку покупця оформляється відповідний Акт, що виступає документом, який фіксує зменшення кредиторської заборгованості покупця по наданій разом з товаром накладній. Постачальник зобов'язується надати протягом 3 ( трьох) робочих днів скореговані накладні на зазначений товар. Покупець має право надавати рекомендації постачальнику щодо порядку заповнення накладної,

- подібні акти не складалися, а у разі їх існування відповідач мав би їх додати у якості доказу на свої посилання у відзиві,

- позивачу не зрозуміло, на підставі яких видаткових накладних була складена сума у розмірі 3151,00 грн., такого посилання відповідач не зробив у своєму відзиві,

- ніяких актів звірки взаєморозрахунків відповідачем на зазначену у відзиві суму 31511,00 грн. не складалось, усі акти взаєморозрахунків, що мали місце бути між сторонами, додані до позовної заяви і підписані з обох боків.

- відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з доданими актами взаєморозрахунків, не містить вказівки на незгоду відповідача з будь - якою із обставин, на яких гуртуються позовні вимоги, тому позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті у відповідності до ч. 4 ст. 165 ГПК України.

- відповідач не звертався до позивача з проханням надалі виконувати належним чином взяті на себе зобов'язання та здійснювати поставку товару в обсягах, узгоджених у замовленнях та погоджений сторонами термін та із попередженням про застосування оперативно - господарських санкцій в порядку ст. 236 ГК України, оскільки такої потреби не було. Ці обставини не відповідають дійсності, тому відповідач не мав права застосовувати оперативно - господарські санкції, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 236 ГК України, а саме відмовитися від оплати за зобов'язанням , яке виконано неналежним чином.

Представник позивач через канцелярію подав заяву вх. № 01-55/4438/18 від 02.05.2018р., в якій просить розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання також не прибув, вимог ухвали суду не виконав, письмових пояснень по суті заявленої позовної заяви суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301036013979.

Враховуючи те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 29.05.2018р., судом було вирішено спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

02.02.2015 року між приватним підприємством "Форум Трейд" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Континіум - Трейд» (Покупець), в особі Маріупольської філії укладено договір поставки № 11ПК15.

Відповідно до умов даного договору, а саме, п. 2.1 постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 6.3 договору фактичною датою поставки товару є дата приймання покупцем товару в місці поставки, яка відповідає даті товарної накладної, підписаної сторонами.

Відповідно до пункту 8.2.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: протягом 30 днів з моменту поставки.

Позивач свої зобов'язання з поставки товару на суму 177431,08грн. виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними №№ 1002392, 1002393, 1002394, 1002395 від 15.06.2017р., №№ 1002876, 1002877, 1002878, 1002879, 1002880, 1002881 від 18.2017р., №№ 1003054, 1003057, 1003058, 1003062, 1003063 від 27.07.2017р., №№ 1003594, 1003595, 1003598, 1003599, 1003600 від 29.08.2017р., №№ 1004203, 1004204 від 28.09.2017р., № 1004350 від 06.10.2017р., №№ 1004408, 1004409, 1004410, 1004411 від 10.10.2017р., №№ 1004613, 1004614, 1004615, 1004616, 1004617 від 19.10.2017р., №№1004979, 1004980 від 07.11.2017р.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставленого товару (у порядку та строки, визначені вище) виконував неналежним чином. Платежі не проводились, що в свою чергу, призводило до виникнення боргу.

02.02.2015р. між ОСОБА_1 «Континіум-Трейд» Маріупольською філією (Виконавець) та Приватним підприємством "Форум Трейд" (Замовник) укладено договір про надання послуг №7ММ15, згідно якого сторони прийшли до згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, які виникають з договору поставки №11ПМ15 від 02.02.2015р. та договору про надання послуг №7ММ15 від 02.02.2015р.:

- розмір зустрічних однорідних вимог, які погашаються з вищенаведених договорів, становить 2070,74грн., в тому числі ПДВ-20%. (підтверджується протоколом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 09.11.2017р.).

- розмір зустрічних однорідних вимог, які погашаються з вищенаведених договорів, становить 261,53грн., в тому числі ПДВ-20%, що підтверджується протоколом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 19.12.2017р.).

Приватним підприємством ФОРУМ ТРЕЙД здійснено повернення товару ОСОБА_1 «Континіум-Трейд» /Маріупольській філії, що підтверджується накладною на повернення від покупця №10000920 від 09.11.2017р. на загальну суму 349,14 грн., сума якої частково перекриває реалізацію товару згідно видаткової накладної № 1002392 от 15.06.2017р. на суму 206,07грн.

У зв'язку з зазначеним, заборгованість ОСОБА_1 «Континіум-Трейд» / Маріупольської філії за поставлений товар згідно договору поставки №11ПМ15 від 02.02.2015р. становить 174892,74 грн. з урахуванням зустрічних однорідних грошових вимог та суми повернутого товару (177 431,08 - (2070, 74 + 261,53 + 206,07) = 174 892, 74грн.

На час розгляду справи у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за договором в сумі 174892,74грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на листопад 2017р. (а.с. 79).

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Беручи до уваги підписання сторонами договору, отримання відповідачем на його виконання послуг, не проведення при цьому розрахунку за них, господарський суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення 174892,74грн. - основного боргу та вважає за необхідне позовні вимоги в даній частині задоволити.

Щодо стягнення з відповідача 21217,82грн. - пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10.5. договору, в разі несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від вартості поставленого, але несплаченого товару, за кожен день прострочення.

Згідно із ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті послуг, відповідачу, згідно розрахунків позивача, нараховано 21217,82грн. пені, яка є підставною та підлягає до стягнення.

Судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Щодо стягнення 2471,62грн. - 3 % річних, 9017,50грн інфляції суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачу, згідно перевірених розрахунків позивача, нараховано 2471,62грн. - 3 % річних, 9017,5грн - інфляції, які є підставними та підлягають до стягнення.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

В ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.01.2018 року між позивачем, як клієнтом, та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.

До матеріалів справи долучено копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3190, виданого на ім'я ОСОБА_2, ордер на надання правової допомоги серія ДН № 009571.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом, а також їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження понесених витрат позивача на правничу допомогу, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 173-175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 74, 86, 123, 126, 129, 237-238, 239, 240-241, 331 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" (43000, Волинська область, м. Луцьк, проспект Соборності 43, код ЄДРПОУ 33170637) на користь Приватного підприємства «Форум Трейд» , (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гавань Шмідта 6, код ЄДРПОУ 39575308) 174892,74грн. основного боргу, 9017,50грн. інфляції, 2471,62грн. 3 % річних, 21217,82грн. пені, 3264,00грн. витрат по оплаті судового збору.

Повний текст рішення

складено 30.05.2018

Суддя В. М. Дем`як