Рішення

від 14.05.2018 по справі 917/1840/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 р. Справа № 917/1840/17

м. Полтава

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001

до Приватного підприємства "Спрінг" АДРЕСА_1, 39602

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. в протоколі

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про зобов"язання визнати кредиторські вимоги з заборгованості за договором банківського рахунку № 347030 від 17.01.2007р. та додатку № 7 до цього договору від 18.03.2008 р., яка утворилась станом на 14.09.17р. в розмірі 19 134,54 грн., в т.ч. 2 514,50 грн. - заборгованість за кредитом, 9 188,97 грн. - заборгованість за відсотками, 7 431,07 грн. - пеня та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Представник позивача на вимогах наполягає.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з"явився.

Відповідно до інформації пошуку поштових відправлень з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта , 26.04.2018р. була невдала спроба вручення відповідачу (не вручене під час доставки): інші причини, ухвали суду від 13.04.2018р. по справі № 917/1840/17, яка була відправлена канцелярією суду 18.04.2018р. на адресу відповідача, зазначену у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.12.2017р. та 11.05.2018 р. Ухвали суду від 09.11.2017 р., 05.12.2017 р., 22.12.2017 р., 11.01.2018 р., 14.02.2018 р., 20.03.2018 р., які направлялись судом на адресу відповідача, зазначену позивачем в позовній заяві, та яка відповідає адресі відповідача згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду з відміткою пошти За закінченням строку зберігання .

Згідно ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно п. п. 3-5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, з врахуванням вищезазначеного, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч.2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ПРИВАТБАНК , правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_2 ПРИВАТБАНК (ОСОБА_2) (далі-позивач) та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ СПРІНГ (Клієнт) (далі-відповідач) був укладений договір банківського рахунка № 347030 від 17.01.2007р.

18.03.2008р. позивачем та відповідачем був підписаний додаток №7 до договору банківського рахунка - Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок (далі-Регламент).

Відповідно до п. 1.2. Регламенту кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплати відсотків та винагороди в обговорені даним договором терміни.

Пунктом 1.3. Регламенту передбачено, що ліміт, згідно з даним договором, являє собою суму коштів, у межах якої ОСОБА_2 зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку.

На виконання умов Договору позивач встановив на картковий рахунок відповідача кредитний ліміт в сумі 2500,00 грн., що підтверджується виписками по рахунках № 26055055523452 та № 20679054602068 (а.с. 17-22).

Відповідно до п. 1.5. Регламенту клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.1, 3.2., 3.3 цього додатка до договору.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.9 Регламенту клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п.1.4 цього додатка до договору. Клієнт здійснює повне погашення кредиту простроченої дебіторської заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків не пізніше терміну згідно з п. 1.3. Погашення кредиту, простроченої заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків може бути здійснене Клієнтом також з інших належних йому рахунків згідно із законодавством у порядку, визначеному п.4, п.2.3.

Згідно п. 3.1. Регламенту за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до договору.

Пунктом 3.2. Регламенту встановлено, що відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених цим додатком до договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвоєної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом 3.9 Регламенту передбачено, що у разі непогашення кредиту в будь-який з термінів, установлених п.п.1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7,1.8, 1.9, 1.12.1, 1.12.2, 1.12.4 Регламенту, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості за простроченою сумою кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п.3.2 Регламенту з дня виникнення простроченої заборгованості.

Пунктом 4.1 Регламенту передбачено, що для розрахунку відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процентна ставка.

Відповідно до п. 4.1.1 Регламенту процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається відповідною таблицею.

Згідно п. 5.1. Регламенту у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5, 1.9, 1.12 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п 1.3., 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9,1.12.2, 1.12.4 цього додатка до договору, винагороди, передбаченої п.п. 1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього додатка до договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3 Регламенту нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов"язань, передбаченої п.5.1, п. 5.2 здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов"язання мало бути виконане клієнтом.

У випадку зміни правового статусу клієнта, реорганізації, зміни структури останній зобов"язаний протягом 3-х днів повідомити про це банк. У випадку ліквідації клієнта останній зобов"язується включити представника банку до складу ліквідаційної комісії для забезпечення майнових інтересів відповідно до цього додатку до договору (п. 6.1 Регламенту).

Позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором банківського рахунку № 347030 від 18.03.2008р. відповідач перед позивачем має заборгованість, яка станом на 14.09.2017р. становить 19 134,54 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 2 514,50 грн., заборгованість за відсотками - 9 188,97 грн., пеня - 7 431,07 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 134-136).

Як вказує позивач, з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач перебуває в стані припинення.

19.09.2017р. позивач направив голові ліквідаційної комісії ПП "СПРІНГ" заяву з кредиторськими вимогами (а.с. 28).

27.10.2017р. вищезазначена заява була повернута неврученою на адресу позивача, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" (а.с. 30).

На підтвердження направлення заяви позивачем надано копії опису вкладення до цінного листа і чеку Укрпошти (а.с. 29). Повернення заяви відповідачу підтверджується наданою позивачем роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти щодо цінного поштового відправлення № 4910007996315 (а.с. 30).

Вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії ПП"СПРІНГ" від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

В зв"язку з цим, позивач просить суд зобов"язати ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО СПРІНГ в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 ПРИВАТБАНК з заборгованості за договором №347030 від 18.03.2008р., яка утворилася станом на 14.09.2017р. в розмірі 19 134,54 грн., в т.ч. заборгованості за кредитом - 2 514,50 грн., заборгованість за відсотками - 9 188,97 грн., пеня - 7 431,07 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних права та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним, оскільки містить у собі елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати процентів та пені, у останнього, за розрахунком позивача, правильність якого встановлена судом, станом на 14.09.2017р. (з 29.10.2008р. по 14.09.2017р.) виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 19134,54 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом -2514,50 грн., заборгованість - за відсотками 9188,97 грн., пеня -7431,07 грн.

З відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивачу стало відомо, що відповідач перебуває в стані припинення, що також встановлено судом (а.с. 76). В зв'язку з цим 19.09.2017р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" направив голові ліквідаційної комісії відповідача, за місцезнаходженням юридичної особи заяву з кредиторськими вимогами, яка була повернута неврученою на адресу позивача 27.10.2017р.

Вказана обставина позивачем розцінена як протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання заборгованості перед позивачем за кредитним договором та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Позов був поданий 03.11.2017р., враховуючи передбачений ч.3 ст. 112 ЦК України місячний термін для звернення до суду.

Згідно ч.3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ст. 105 ЦК України (в редакції станом на 25.05.2011р. - прийняття рішення про припинення юридичної особи) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 60 Господарського кодексу України в редакції, що діяла станом на момент прийняття рішення про припинення юридичної особи відповідача). Окрім того, ліквідаційна комісія здійснює всі необхідні дії передбачені ст. ст. 111, 112 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомляв позивача про його ліквідацію та закривав рахунки, відкриті у фінансових установах, в тому числі, що був відкритий у позивача.

За положеннями п. п. 1, 2, 26 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО СПРІНГ (ідентифікаційний код 31435549) з 25.05.2011р. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності. Підстава: за судовим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду про неподання протягом року органами державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону №2а-1670/628/11 від 11.03.2011р. (а.с. 31,32).

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 1 ст. 111 ЦК України).

Згідно ч. 4,5 ст. 112 ЦК України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

В матеріалах справи відсутні докази визнання ліквідаційною комісією відповідача спірної кредиторської вимоги.

Поряд з цим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, як того вимагає ч. 1 ст. 111 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

В даному випадку, повернення позивачу заяви з кредиторськими вимогами від 19.09.2017 р. суд розцінює, як ухилення від їх розгляду відповідачем. Про порушення свого права позивач дізнався 27.10.2017 р. (дата повернення заяви з кредиторськими вимогами). До суду з позовом позивач звернувся 03.11.2017 р., тобто, строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України, позивачем не пропущено.

Судом встановлено правомірність спірної кредиторської вимоги, отже, вказана кредиторська вимога підлягає визнанню ліквідаційною комісією відповідача.

Відповідач заперечень на позов не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд, не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача щодо визнання кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою, що не заперечується відповідачем, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 123,129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов"язати ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО СПРІНГ (код ЄДРПОУ 31435549; 39600, АДРЕСА_2) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) з заборгованості за договором №347030 від 18.03.2008р., яка утворилася станом на 14.09.2017р. в розмірі 19 134,54 грн., в т.ч. заборгованості за кредитом - 2 514,50 грн., заборгованість за відсотками - 9 188,97 грн., пеня - 7 431,07 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА СПРІНГ (код ЄДРПОУ 31435549; 39600, АДРЕСА_2) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570)- 1 600,00 грн. витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.

Повне рішення складено 24.05.2018р.