Рішення

від 21.05.2018 по справі 921/29/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/29/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

при секретарі судового засідання Коляска І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Січових Стрільців (Артема), 60, м. Київ, 04050

до відповідача ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудсервіс", с. Жилинці, Борщівський р-н, Тернопільська область, 48713

про стягнення заборгованості в загальній сумі 193 195, 12 грн

Повноважні представники сторін у судове засідання не прибули

У зв'язку із неявкою повноважних представників сторін у судове засідання 21.05.2018, технічна фіксація судового процесу, згідно ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудсервіс", надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 193 195, 12 грн, з яких: 84 974 грн 01 коп. - прострочена заборгованість по основному боргу кредиту; 87 508 грн 89 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 20 712 грн 22 коп. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором овердрафту №26-14/13-11533-кл-и від 31.10.2013 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: Договір овердрафту №26-14/13-11533-кл-и від 31.10.2013 та додаткові угоди №1 від 26.03.2014, №2 від 04.07.2014 та №3 від 30.10.2014 до нього, виписки по особових рахунках за Договором овердрафту №26-14/13-11533-кл-и від 31.10.2013, розрахунок загальної суми заборгованості по Кредитному договору №26-14/13-11533-кл-и від 31.10.2013 в національній валюті, що підлягає до сплати боржником станом на 01.12.2017, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі 921/29/18 та призначено підготовче засідання на 14:00 год. 19.02.2018, яке, в порядку ст. 202 ГПК України, було відкладено на 14:00 год. 12.03.2018, на 12:00 год. 02.04.2018 та, відповідно, на 12:30 год. 16.04.2018 з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України строк підготовчого провадження було продовжено на тридцять днів, про що судом винесено відповідну ухвалу від 12.03.2018.

Ухвалою суду від 16.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/29/18 до судового розгляду по суті на 10:00 год. 02.05.2018.

У судовому засіданні 02.05.2018 головуючий у відповідності до норм ст. 201 ГПК України відкрив судове засідання та оголосив про розгляд справи по суті в рамках загального позовного провадження, заслухав вступне слово позивача та перейшов до з'ясування обставин справи. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2018 у відповідності до ст. 202 ГПК України судове засідання по розгляду справи по суті було відкладено на 14:20 год. 21.05.2018.

Повноважний представник позивача у судове засідання 22.05.2018 не прибув, однак на електронну адресу суду направив клопотання б/н б/д, згідно якого повідомив суд про неможливість повноважного представника прибути у судове засідання та просить проводити останнє без його участі. Окрім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Поряд з цим, згідно доданої до клопотання довідки загального відділу Господарського суду Тернопільської області вбачається, що останнє не містить електронного цифрового підпису відправника.

Беручи до уваги норми чинного законодавства, суд вважає зазначене вище клопотання таким, що не підлягає до розгляду, з огляду на наступне:

У відповідності до п. 1.5.3. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013 № 28 (надалі - Інструкція), надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно встановлених у ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" норм, електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис").

П. 1.5.17 Інструкції передбачено, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних.

Таким чином, з надісланого на адресу Господарського суду Тернопільської області клопотання немає можливості ідентифікувати підписувача та підтвердити цілісність вкладеного файлу.

Крім того, відповідно до ч. 2 п. 1.5.17 Інструкції, у разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Проте, станом на дату та час слухання справи № 921/29/18 в матеріалах справи відсутній оригінал клопотання б/н б/д.

Поряд з цим, слід зазначити, що в судовому засідання 02.05.2018, яке відбулося за участі повноважного представника позивача, останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням долучених до матеріалів справи доказів.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 22.05.2018 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 10 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України інформації, місцезнаходженням ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудсервіс" є: с. Жилинці, Борщівський р-н, Тернопільська область, 48713 (сформований судом витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ - в матеріалах справи). Дана адреса відповідача вказана і позивачем у позовній заяві.

Суд вважає за доцільне зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі були надіслані судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України та, відповідно, вказану позивачем у позові.

Поряд із цим, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що: ухвала суду від 29.01.2018 не вручена одержувачу під час доставки, із зазначенням органом поштового зв'язку причин: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення"; ухвали суду від 19.02.2018, від 12.03.2018, від 02.04.2018, від 16.04.2018 та від 02.05.2018 не вручені відповідачу під час доставки, із зазначенням органом поштового зв'язку причин: "відсутній адресат".

Днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пп. 5 п. 6 ст. 242 ГПК України).

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Зкону України "Про доступ о судових рішень".

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

За даних обставин, зважаючи на те, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 02.05.2018 пояснення по суті позовних вимог повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

31.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_2/позивач у справі, з однієї сторони, та Українсько - російським товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Агробудсервіс", ОСОБА_2/відповідач у справі, з іншої сторони, укладено Договір овердрафту № 26-14/13-11533-кл-и (надалі - Договір ), за умовами якого ОСОБА_2 надає ОСОБА_2 кредитні кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності шляхом встановлення ОСОБА_2 на поточний рахунок ОСОБА_2 № 26001036268980 в Філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 350697 (надалі - "поточний рахунок"), ліміту овердрафту та здійснює овердрафтне обслуговування ОСОБА_2, а ОСОБА_2 зобов'язується повністю повернути отримані за рахунок ліміту овердрафту кредитні кошти у строк до 01 листопада 2016 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі, порядку й у строки, встановлені цим Договором. Розмір ліміту овердрафту, що надається за цим Договором, становить 35 000, 00 грн.

Протягом строку дії ліміту овердрафту та здійснення овердрафтного обслуговування ОСОБА_2 має право, а ОСОБА_2 шляхом підписання цього Договору погоджується із таким правом Банка, на свій розсуд в односторонньому порядку без згоди ОСОБА_2 неодноразово змінювати та встановлювати на поточному рахунку ОСОБА_2 інший розмір ліміту овердрафту.

Новий розмір ліміту овердрафту встановлюється та застосування Банком на умовах цього Договору на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку ОСОБА_2, його платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів Банку та вимог нормативних актів Національного банку України (п. 1.1 р. 1 Договору).

П. 1.2 р. 1 Договору сторони погодили, що кредитні кошти надаються для покриття тимчасової нестачі обігових коштів ОСОБА_2 шляхом оплати з його поточного рахунку розрахункових (в тому числі касових) документів понад фактичний залишок коштів на ньому, в межах встановленого Банком ліміту овердрафту.

Відповідно до п.п. 1.3.1-1.3.3 п. 1.3 р. 1 Договору овердрафтне обслуговування здійснюється згідно з наступним порядком:

При оплаті розрахункових (в томі числі касових) документів за рахунок овердрафту в межах ліміту овердрафту (при недостатності або відсутності коштів на поточному рахунку ОСОБА_2) утворюється від'ємний (дебетовий) залишок по поточному рахунку ОСОБА_2, тобто заборгованість ОСОБА_2 по основній сумі кредиту;

Грошові кошти, що надходять впродовж операційного дня на поточний рахунок ОСОБА_2, автоматично надходять на закриття від'ємного залишку (дебетового сальдо) цього рахунку;

Банк нараховує проценти згідно з умовами цього Договору на суму від'ємного залишку (дебетового сальдо) на поточному рахунку ОСОБА_2, що утворився за результатами оборотів по поточному рахунку ОСОБА_2 станом на кінець операційного дня.

Ліміт овердрафту розраховується на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку ОСОБА_2, його платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів Банку та вимог нормативних актів Національного банку України (п. 2.1 р. 2 Договору).

П. п. 3.1, 3.3 п.п. 3.3.1 р. 3 Договору передбачено, що видача кредитних коштів за рахунок овердрафту здійснюється в межах ліміту овердрафту у відповідності зі встановленим порядком розрахунків на цілі, що передбачені цим Договором. ОСОБА_2 зобов'язується щомісячно повністю погашати всю суму основної заборгованості за кредитом в періоди з 01 числа по останній день кожного місяця користування кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту.

Підтвердженням факту виконання ОСОБА_2 умови повного щомісячного погашення основної заборгованості за кредитом в періоди з 01 числа по останній день кожного місяця користування кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту, вважається відсутність на поточному рахунку ОСОБА_2 дебетового сальдо на кінець операційного дня у будь-який з днів зазначеного періоду. ОСОБА_2 зобов'язується повністю погасити всю суму основної заборгованості за кредитом у дату закінчення строку дії ліміту овердрафту.

Згідно п. 3.4 Договору ОСОБА_2 зобов'язується в період дії цього Договору забезпечити щомісячні надходження на свій поточний рахунок відкритий у Банку в кількості не менше 1-го (одного) разу.

Р. 4 Договору сторони встановили порядок нарахування, сплати процентів та комісійної винагороди. Зокрема, ОСОБА_2 сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками: а) 19,99% річних - за період з дня надання кредитних коштів до дня закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1 цього Договору, а при простроченні ОСОБА_2 повернення кредитних коштів у день закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1 цього Договору, також за період подальшого користування кредитними коштами до дати їх повернення Банку у повному обсязі; b) 29,99% річних - за кожен день користування кредитними коштами у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 3.3 цього Договору. Застосування процентної ставки, зазначеної в підпункті b) цього пункту є правом, але не обов'язком Банку, і не звільняє ОСОБА_2 від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань.

У випадку, якщо ОСОБА_2 здійснив погашення основного боргу в повному обсязі у будь-який день після дати початку застосування Банком процентної ставки, зазначеної у підпункті b) цього пункту, ОСОБА_2 має право застосовувати процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному у підпункті а) цього пункту, починаючи з першого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому було зафіксовано факт погашення основного боргу в повному обсязі. Процентна ставка за користування кредитними коштами за цим договором є фіксованою (п. 4.1. р. 4 Договору).

Проценти сплачуються шляхом їх перерахування платіжним дорученням на рахунок Банку №26074036268003, код банку 350697. Нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання коштів з поточного рахунку ОСОБА_2 за рахунок овердрафту до моменту повернення коштів на поточний рахунок ОСОБА_2. Нарахування процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Нарахування процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці - за календарем. ОСОБА_2 сплачує проценти щотижня, в п'ятницю кожного календарного тижня. Якщо п'ятниця є святковим або неробочим днем, то проценти сплачуються в перший робочий день, наступний після п'ятниці. У вказаний термін сплачуються проценти, що нараховані за звітний період з п'ятниці минулого тижня до четверга поточного тижня. ОСОБА_2 сплачує проценти за останній поточний період (тобто звітний період, в якому настає термін закінчення дії ліміту овердрафту) не пізніше дати закінчення дії ліміту овердрафту. Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, що вказаний у п. 4.2. цього Договору (п. п. 4.2-4.5 р. 4 Договору).

П. п. 4.7, 4.8 р. 4 Договору визначено, що ОСОБА_2 одноразово сплачує Банку комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування при проведенні кредитних операції в розмірі 1,99% від розміру ліміту овердрафту, зазначеного у п. 1.1. Зазначена комісійна винагорода сплачується ОСОБА_2 у день укладення цього Договору. ОСОБА_2 щомісячно сплачує Банку комісійну винагороду за управління овердрафтом в розмірі 0,65% процентів від поточної суми ліміту овердрафту, за цілий календарний місяць строку дії цього Договору.

Сплата комісійної винагороди здійснюється ОСОБА_2 в період з 26 числа останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з місяця укладення цього Договору. У вказаний період сплачується комісія, нарахована за поточний місяць. За місяць, в якому припиняється дія ліміту овердрафту, сплата комісії здійснюється не пізніше дати припинення дії ліміту овердрафту.

Згідно п. 5.1 р. 5 Договору ОСОБА_2 зобов'язується використовувати кредитні кошти, що отримані за цим Договором, на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів ОСОБА_2, в межах ліміту овердрафту.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.5 р. 8 Договору).

Поряд із цим, 26.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", з однієї сторони, та Українсько - російським товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Агробудсервіс", з іншої сторони, укладено Додаткову угоду №1 до Договору овердрафту №26-14/13-1153-кл-и від 31.10.2013, підписанням якої сторони домовилися встановити строк дії ліміту овердрафту до 30 жовтня 2014 р. включно та, відповідно, абз. 1 п. 1.1 Договору виклали у наступній редакції: "На умовах та у порядку визначених цим Договором, Банк надає ОСОБА_2 кредитні кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності шляхом встановлення ОСОБА_2 на поточний рахунок ОСОБА_2 №26001036268980 в Філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код банку 350697 (надалі - "поточний рахунок"), ліміту овердрафту та здійснює овердрафтне обслуговування ОСОБА_2, а ОСОБА_2 зобов'язується повністю повернути отримані за рахунок ліміту овердрафту кредитні кошти у строк до 31 жовтня 2014 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі, порядку й у строки, встановлені цим Договором".

Окрім того, п. 1.1 Договору доповнено п 1.1.1, згідно якого Сторони підписанням цього Договору домовилися, що при належному виконанні ОСОБА_2 зобов'язань, передбачених цим Договором, та за відсутності письмово повідомлення від ОСОБА_2 про припинення користування лімітом овердрафту у зв'язку із закінченням строку дії ліміту овердрафту, надісланого до Банку не пізніше ніж за 10 (десять) днів до закінчення строку дії ліміту овердрафту, кредитування та овердрафтне обслуговування ОСОБА_2 за цим Договором може бути продовжено Банком на підставі окремого одноосібного рішення Банку. При цьому, у будь якому випадку:

- подовження дії ліміту овердрафту здійснюється не більше 2-х (двох) разів;

- кожне продовження Банком дії ліміту овердрафту за цим Договором здійснюється на строк, який визначений одноосібним рішенням Банку, але у будь-якому разі строк, на який продовжується дія ліміту овердрафту не може бути більший, ніж строк дії ліміту овердрафту, визначений у першому абзаці пункту 1.1. цього Договору;

- при продовженні дії ліміту овердрафту розміри ліміту овердрафту та процентної ставки за користуванням кредитними коштами встановлюються у тих же розмірах, що й розміри ліміту овердрафту та процентної ставки, які є діючими за цим Договором на дату продовження дії ліміту овердрафту.

При прийнятті Банком одноосібного рішення щодо продовження строку користування лімітом овердрафту ОСОБА_2 направляє ОСОБА_2 відповідне повідомлення із зазначенням нового строку користування лімітом овердрафту за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку ОСОБА_2 (через системи клієнт-банк, інтернет банк, sms-повідомлення тощо).

Окрім того, сторони змінили редакцію п. 3.3.1 Договору та, відповідно, встановили, що ОСОБА_2 зобов'язується повністю погасити всю суму основної заборгованості за кредитом у дату закінчення строку дії ліміту овердрафту, а у випадку продовження Банком строку дії ліміту овердрафту у порядку та на умовах, встановлених п. 1.1.1 цього Договору, - ОСОБА_2 зобов'язується повністю погасити всю суму основної заборгованості у дату закінчення строку, на який було продовжено дію ліміту овердрафту.

04.07.2014 Банком та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №2 до Договору овердрафту №26-14/13-1153-кл-и від 31.10.2013, якою, зокрема, встановлено (змінено) розмір ліміту овердрафту - 85 000 грн; змінено проценту ставку за користування кредитними коштами: а) 29,99 річних - за період з дня надання кредитних коштів до дня закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1 цього Договору, а при простроченні ОСОБА_2 повернення кредитних коштів у день закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1 цього Договору, також за період подальшого користування кредитними коштами до дати їх повернення Банку у повному обсязі; b) 39,99% річних - за кожен день користування кредитними коштами у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п.3.3 цього Договору, а також встановлено комісійну винагороду за управління овердрафтом в розмірі 0% від поточної суми овердрафту.

Згідно п. п. 6, 7 вказаних вище Додаткових угод, останні є невід'ємними частинами Договору та набирають чинності з дати її підписання сторонами і діють до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

30.10.2014 між сторонами у справі укладено Додаткову угоду №3 до Договору овердрафту №26-14/13-1153-кл-и від 31.10.2013, якою, зокрема, встановлено строк дії ліміту овердрафту - до 29 жовтня 2015 року; розмір ліміту овердрафту - 85 000 грн та передбачено обов'язок ОСОБА_2 сплатити Банку одноразово комісійну винагороду в розмірі 1% від розміру ліміту овердрафту, зазначеного у п. 1.1 Договору, протягом 1-го робочого дня з дня укладення цієї Додаткової угоди.

П. 6 даної Додаткової угоди визначено, що остання є невід'ємною частиною Договору та набирає чинності з дати її підписання Сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов'язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобов'язань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 346 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 1056 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором овердрафту №26-14/13-11533-кл-и від 31.10.2013 та додаткових угод до нього, позивачем здійснювалось кредитування відповідача в межах встановленого ліміту в розмірі 35 000 грн та, відповідно, 85 000 грн з 04.07.2014, шляхом оплати з поточного рахунку позичальника №26001036268980, відкритого у кредитора, розрахункових документів позичальника на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на вказаному поточному рахунку, що підтверджується виписками по рахунку УР ТОВ Фірма "Агробудсервіс".

Проте відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, суму отриманого кредиту у встановлений в Договорі строк - до 29.10.2015 р. (дата остаточного повернення овердрафту) позивачу не повернув, у зв'язку із чим 30.10.2015 Банком заборгованість відповідача по отриманому кредиту в сумі 84 974,01 грн була віднесена на прострочення (банківська виписка від 06.12.2017 - в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що термін повернення кредиту в повному обсязі настав 28.10.2015, однак відповідачем суму отриманих коштів у встановлений Договором не повернув, відтак станом на день звернення позивача до суду сума простроченої заборгованість по основному боргу кредиту становить 84 974 грн 01 коп., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.

Окрім того, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що позивачем на підставі Договору за період з 01.12.2017 по 30.11.2017 за користування відповідачем кредитними коштами нараховано відсотки в розмірі 100 417 грн 71 коп.

Долучена позивачем до матеріалів справи банківська виписка з рахунку відповідача свідчить про те, що за період з 01.12.2014 по 08.05.2015 відповідачем в погашення заборгованості по нарахованих відсотках сплачено кошти в загальній сумі 12 908,82 грн. Таким чином, станом на день звернення до суду сума просточеної заборгованості по відсотках становить 87 508,89 грн, які позивач також просить стягнути в судовому порядку.

Факт надання відповідачу овердрафту, його використання, винесення кредиту на прострочення, часткове погашення суми кредиту, нарахування відсотків за користування кредитними коштами та часткову їх сплату, наявність у відповідача перед позивачем простроченої суми заборгованості по основному боргу кредиту в розмірі 84 974,01 грн та простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.12.2014 по 30.11.2017 в розмірі 87 508 грн 89 коп. підтверджено долученими до матеріалів справи банківськими виписками з поточного рахунку відповідача за період з 31.10.2013 по 15.08.2014 та за період з 15.08.2014 по 05.12.2017.

Ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за № 559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на наведене вище, додані позивачем до матеріалів справи виписки по рахунках відповідача є первинними документами, а відповідно приймаються до уваги судом як належні і допустимі докази.

Відповідач в судове засідання 22.05.2018 не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань - своєчасного та повного повернення суми отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо стягнення з ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудсервіс" 84 974 грн 01 коп. простроченої заборгованості по основному боргу кредиту та 87 508 грн 89 коп. простроченої заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 01.12.2014 по 30.11.2017, є обґрунтованими, правомірними та такими що підлягають до задоволення.

Також, предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 20 712,22 грн пені за прострочення сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, в т. ч.: 9 898,41 грн - пеня за прострочення сплати відсотків, 10 813, 81 грн - пеня за прострочення сплати кредиту.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Поряд з цим, за приписами ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 зазначено, що приписом п. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 7.1 Договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди ОСОБА_2 сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення ОСОБА_2 термінів платежів, передбачених п.п.1.1, 3.3.1, 3.5, 3.9, 4.4, 4.8 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим Договором. Сплата пені не звільняє ОСОБА_2 від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

В п. 1.12 згаданої постанови пленуму ВГСУ зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується . У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

На підставі наведених вище положень Договору, зважаючи на наявність простроченої заборгованості відсотках за користування кредитом в сумі 70 471,78 грн, позивачем за період з 01.06.2017 по 29.06.2017 нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 399,78 грн.

Судом встановлено, що сума заборгованості по відсотках включає:

- 16 567, 48 грн - відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015;

- 34 182,83 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.10.2016;

- 19 721,47 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.11.2016 по 31.05.2017.

Зважаючи на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що нарахування пені у період з 01.06.2017 по 29.06.2017 на відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015, та на відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.10.2016 є безпідставними.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 785,34 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, виникло у Банку з 01.12.2016 по 01.06.2017.

Таким чином, в межах визначеного позивачем періоду - 01.06.2017 по 29.06.2017 останній мав право нарахувати пеню:

- за період з 01.06.2017 по 01.06.2017 на відсотки в сумі 19 721, 47 грн, які нараховані за період з 01.11.2016 по 31.05.2017;

- за період з 02.06.2017 по 29.06.2017 на відсотки в сумі 16 936,13 грн, які нараховані за період з 01.12.2016 по 31.05.2017.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням визначеного позивачем періоду, провів перерахунок нарахованої за вказаний період суми пені.

Згідно проведеного судом перерахунку загальна сума правомірно нарахованої за вказаний період пені становить 338,31 грн. Пеня в сумі 1 061,47 грн нараховано позивачем за вказаний період безпідставно.

За період з 30.06.2017 по 30.07.2017 позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 555,62 грн на суму заборгованості по відсотках 73 264,75 грн.

Судом встановлено, що сума заборгованості по відсотках включає:

- 16 567,48 грн - відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015;

- 34 182, 83 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.10.2016;

- 19 721,47 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.11.2016 по 31.05.2017;

- 2 792,97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.06.2017 по 30.06.2017.

Зважаючи на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що нарахування пені у період з 30.06.2017 по 30.07.2017 на відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015, та відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 30.11.2016 є безпідставними.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 878,18 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 виникло у Банку з 01.01.2017 по 01.07.2017.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 792,97 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.06.2017 по 30.06.2017, виникло у Банку лише з 01.07.2017.

Таким чином, в межах визначеного позивачем періоду - 30.06.2017-30.07.2017 останній отримав право нараховувати пеню:

- за період з 30.06.2017 по 30.06.2017 на відсотки в сумі 16 936,13 грн, які нараховані за період з 01.12.2016 по 31.05.2017;

- за період з 01.07.2017 по 01.07.2017 на відсотки в сумі 19 729,10 грн, які нараховані за період з 01.12.2016 по 30.06.2017;

- за період з 02.07.2017 по 30.07.2017 на відсотки в сумі 16 850,92 грн, які нараховані за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням визначеного позивачем періоду, провів перерахунок нарахованої за вказаний період суми пені.

Згідно проведеного судом перерахунку загальна сума правомірно нарахованої за вказаний період пені становить 359,82 грн. Пеня в сумі 1 195,80 грн нараховано позивачем за вказаний період безпідставно.

За період з 31.07.2017 по 30.08.2017 позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 616,90 грн на суму заборгованості по відсотках 76 150,82 грн.

Судом встановлено що дана сума включає:

- 16 567,48 - грн відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015;

- 34 182,83 - грн відсотки нараховані позивачем з 30.10.2015 по 31.10.2016;

- 19 721,47 - грн відсотки нараховані позивачем за період з 01.11.2016 по 31.05.2017;

- 2 792,97 - грн відсотки нараховані позивачем за період з 01.06.2017 по 30.06.2017;

- 2 886,07 - відсотки нараховані позивачем за період з 01.07.2017 по 31.07.2017.

Зважаючи на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що нарахування пені у період з 31.07.2017 по 30.08.2017 на відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015, та відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.12.2016 є безпідставними.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 886,07 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.01.2017 по 31.01.2017, виникло у Банку з 01.02.2017 по 01.08.2017.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 886,07 грн, які нараховані позивачем згідно його розрахунку, за період з 01.07.2017 по 31.07.2017, виникло у Банку лише з 01.08.2017.

Таким чином, в межах визначеного позивачем періоду - 31.07.2017 - 30.08.2017 останній мав право нарахувати пеню:

- за період з 31.07.2017 по 31.07.2017 на відсотки в сумі 16 850,92 грн, які нараховані за період з 01.01.2017 по 30.06.2017;

- за період з 01.08.2017 по 01.08.2017 на відсотки в сумі 19 736,99 грн, які нараховані за період з 01.01.2017 по 31.07.2017;

- за період з 02.08.2017 по 30.08.2017 на відсотки в сумі 16 850,92 грн, які нараховані за період з 01.02.2017 по 31.07.2017.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням визначеного позивачем періоду, провів перерахунок нарахованої за вказаний період суми пені.

Згідно проведеного судом перерахунку загальна сума правомірно нарахованої за вказаний період пені становить 359,77 грн. Пеня в сумі 1 257,13 грн нараховано позивачем за вказаний період безпідставно.

За період з 31.08.2017 по 28.09.2017 позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 569,91 грн на суму заборгованості по відсотках 79 036,88 грн.

Судом встановлено, що дана сума включає:

- 16 567,48 грн - відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015;

- 34 182,83 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.10.2016;

- 19 721,47 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.11.2016 по 31.05.2017;

- 2 792,97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.06.2017 по 30.06.2017;

- 2 886,07 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.07.2017 по 31.07.2017;

- 2 886,06 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.08.2017 по 31.08.2017.

Зважаючи на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що нарахування пені у період з 31.08.2017 по 28.09.2017 на відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015, та відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.01.2017 є безпідставними.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 606,77 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.02.2017 по 28.02.2017, виникло у Банку з 01.03.2017 по 01.09.2017.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 886,06 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.08.2017 по 31.08.2017, виникло у Банку лише з 01.09.2017.

Таким чином, в межах визначеного позивачем періоду - 31.08.2017-28.09.2017 останній мав право нарахувати пеню:

- за період з 31.08.2017 по 31.08.2017 на відсотки в сумі 16 850,92 грн, які нараховані за період з 01.02.2017 по 31.07.2017;

- за період з 01.09.2017 по 01.09.2017 на відсотки в сумі 19 736,98 грн, які нараховані за період з 01.02.2017 по 31.08.2017;

- за період з 02.09.2017 по 28.09.2017 на відсотки в сумі 17 130,21 грн, які нараховані за період з 01.03.2017 по 31.08.2017.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням визначеного позивачем періоду, провів перерахунок нарахованої за вказаний період пені.

Згідно проведеного судом перерахунку загальна сума правомірно нарахованої за вказаний період пені становить 341,85 грн. Пеня в сумі 1 228,06 грн нараховано позивачем за вказаний період безпідставно.

За період з 29.09.2017 по 30.10.2017 позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1 811,47 грн (1569,34 грн +242,13 грн) на суму заборгованості по відсотках - 81 829,85 грн.

Судом встановлено, що дана сума відсотків включає:

- 16 567,48 грн - відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце на 29.10.2015;

- 34 182,83 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.10.2016;

- 19 721,47 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.11.2016 по 31.05.2017;

- 2 792,97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.06.2017 по 30.06.2017;

- 2 886,07 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.07.2017 по 31.07.2017;

- 2 886,06 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.08.2017 по 31.08.2017;

- 2 792,97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.09.2017 по 30.09.2017.

Зважаючи на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що нарахування пені у період з 29.09.2017 по 30.10.2017 на відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015, та відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 28.02.2017 є безпідставними.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 886,07 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.03.2017 по 31.03.2017, виникло у Банку з 01.04.2017 по 01.10.2017.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 792,97 грн, які нараховані позивачем згідно його розрахунку, за період з 01.09.2017 по 30.09.2017, виникло у Банку лише з 01.10.2017.

Таким чином, в межах визначеного позивачем періоду - 29.09.2017-30.10.2017 останній мав право нарахувати пеню:

- за період з 29.09.2017 по 30.09.2017 на відсотки в сумі 17 130,21 грн, які нараховані за період з 01.03.2017 по 31.08.2017;

- за період з 01.10.2017 по 01.10.2017 на відсотки в сумі 19 923,18 грн, які нараховані за період з 01.03.2017 по 31.08.2017;

- за період з 02.09.2017 по 30.10.2017 на відсотки в сумі 17 037,11 грн, які нараховані за період з 01.04.2017 по 30.09.2017.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням визначеного позивачем періоду, провів перерахунок нарахованої за вказаний період суми пені.

Згідно проведеного судом перерахунку загальна сума правомірно нарахованої за вказаний період пені становить 379,26 грн. Пеня в сумі 1 432,21 грн нараховано позивачем за вказаний період безпідставно.

За період з 31.10.2017 по 29.11.2017 позивачем нараховано пеню в сумі 1 880, 00 грн на суму заборгованості по відсотках - 84 715,92 рн.

Судом встановлено, що дана сума включає:

- 16 567,48 грн - відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015;

- 34 182,83 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.10.2016;

- 19 721,47 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.11.2016 по 31.05.2017;

- 2 792,97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.06.2017 по 30.06.2017;

- 2 886,07 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.07.2017 по 31.07.2017;

- 2 886,07 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.08.2017 по 31.08.2017;

- 2 792,97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.09.2017 по 30.09.2017;

- 2 886,07 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.10.2017 по 31.10.2017.

Зважаючи на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що нарахування пені у період з 31.10.2017 по 29.11.2017 на відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015, та відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.03.2017 є безпідставними.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 792,97 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку за період з 01.04.2017 по 30.04.2017, виникло у Банку з 01.05.2017 по 01.11.2017.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 886,07 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.10.2017 по 31.10.2017, виникло у Банку лише з 01.11.2017.

Таким чином, в межах визначеного позивачем періоду - 31.10.2017-29.11.2017 останній мав право нарахувати пеню:

- за період з 31.10.2017 по 31.10.2017 на відсотки в сумі 17 037,11 грн, які нараховані за період з 01.04.2017 по 30.09.2017;

- за період з 01.11.2017 по 01.11.2017 на відсотки в сумі 19 923,18 грн, які нараховані за період з 01.03.2017 по 31.10.2017;

- за період з 02.11.2017 по 29.11.2017 на відсотки в сумі 17 130,21 грн, які нараховані за період з 01.05.2017 по 31.10.2017.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням визначеного позивачем періоду, провів перерахунок нарахованої за вказаний період пені.

Згідно проведеного судом перерахунку загальна сума правомірно нарахованої за вказаний період пені становить 382,15 грн. Пеня в сумі 1 497,85 грн нараховано позивачем за вказаний період безпідставно.

За період з 30.11.2017 по 30.11.2017 позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 64,73 грн на суму заборгованості по відсотках 87 508,89 грн.

Судом встановлено, що дана сума включає:

- 16 567,48 грн - відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015;

- 34 182,83 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 31.10.2016;

- 19 721,47 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.11.2016 по 31.05.2017;

- 2 792,97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.06.2017 по 30.06.2017;

- 2 886,07 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.07.2017 по 31.07.2017;

- 2 886,06 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.08.2017 по 31.08.2017;

- 2 792,97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.09.2017 по 30.09.2017;

- 2 886,07 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.10.2017 по 31.10.2017;

- 2792, 97 грн - відсотки нараховані позивачем за період з 01.11.2017 по 30.11.2017.

Зважаючи на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що нарахування пені у період з 30.11.2017 по 30.11.2017 на відсотки, прострочка по оплаті яких мала місце станом на 29.10.2015, та відсотки нараховані позивачем за період з 30.10.2015 по 30.04.2017 є безпідставними.

Право на нарахування пені на відсотки в сумі 2 792,97 грн, які нараховані позивачем, згідно його розрахунку, за період з 01.11.2017 по 30.11.2017, виникло у Банку з 01.12.2017.

Таким чином, в межах визначеного позивачем періоду - 30.11.2017-30.11.2017 останній мав право нарахувати пеню на відсотки в сумі 17 130,21 грн, які нараховані за період з 01.05.2017 по 31.10.2017.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням визначеного позивачем періоду, провів перерахунок нарахованої за вказаний період суми пені.

Згідно проведеного судом перерахунку загальна сума правомірно нарахованої за вказаний період пені становить 12,67 грн. Пеня в сумі 52,06 грн нараховано позивачем за вказаний період безпідставно.

З огляду на наведене вище, за визначені позивачем періоди правомірним є нарахування пені за прострочення сплати відсотків в загальній сумі 2 173, 83 грн. Пеня в сумі 7 724,58 грн нарахована позивачем та заявлена до стягнення безпідставно.

Окрім того, враховуючи те, що умовами укладеного Договору сторони передбачили, що кінцевим терміном повернення кредиту є 28.10.2015, суд прийшов до висновку, що позивач наділений правом нараховувати пеню на заборгованість по кредиту, яка мала місце станом на 29.10.2015, в період з 29.10.2015 по 29.04.2016. Нарахування пені за межами вказаного періоду (з 01.06.2017 по 30.11.2017) є безпідставним.

Таким чином, зважаючи на те, що в силу приписів чинного законодавства, самостійно визначаючи суму пені у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, суд позбавлений права вийти за межі визначеного позивачем періоду , а також встановлений судом факт нарахування останньої всупереч приписам ст. 232 ГК України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, нарахованої за прострочення погашення основної заборгованості по кредиту в розмірі 10 813 грн 81 коп. за період з 01.06.2017 по 30.11.2017 є безпідставними, а позов в даній частині таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 123, 129 ч. 1 п. 2 ГПК України витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2 619 грн 85 коп. покладаються судом на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 73-75, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудсервіс", с. Жилинці, Борщівський р-н, Тернопільська область, ідентифікаційний код 24668932, на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Січових Стрільців (Артема), 60, м. Київ, ідентифікаційний код 09807856:

- 84 974 грн 01 коп. - простроченої заборгованості по основному боргу кредиту;

- 87 508 грн 89 коп. - простроченої заборгованості по відсотках нарахованим за період з 01.12.2014 по 30.11.2017;

- 2 173 грн 83 коп. - пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом;

- 2 619 грн 85 коп. - в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. В задоволенні решти частини позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", вул. Січових Стрільців (Артема), 60, м. Київ, ідентифікаційний код 09807856.

Відповідач: Українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудсервіс", с. Жилинці, Борщівський р-н, Тернопільська область, ідентифікаційний код 24668932.

Повне рішення суду складено та підписано 31.05.2018

Суддя І.М. Гирила