Постанова

від 29.05.2018 по справі 913/934/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018р. справа № 913/934/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Стойка О.В., Чернота Л.Ф. Секретаря Бреславець Л.М. від прокуратури: Комісар О.О., прокурор, посвідчення №043187 від 06.05.2016р. від позивача:не з явився від відповідача 1: від відповідача2:не з явився Льовін В.А., представник за дов. № 4 від 18.01.2018р. від третьої особи: не з явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2018 року (повний текст складено та підписано 02.03.2018р. у м. Харкові) у справі№913/934/17 (суддя Масловський С.В.) за позовомКерівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури, м. Сєвєродонецьк, Луганська область в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ до відповідача 1 до відповідача 2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Фізичної особи-підприємця Поліна Віталія Євгеновича, м.Сєвєродонецьк, Луганська область Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область Державного навчального закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище", м. Сєвєродонецьк, Луганська область провизнання недійсним договору та зобов'язання звільнити приміщення

В С Т А Н О В И В:

30.11.2017 року керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з позовом до відповідачів Фізичної особи - підприємця Поліна Віталія Євгеновича та Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державний навчальний заклад "Сєвєродонецьке вище професійне училище" про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.07.2017р. №004452/09 та припинення зобов"язання за ним на майбутнє; зобов"язання відповідача звільнити приміщення будівлі загальною площею 150,44 кв.м вартістю 158096 грн, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського,8 та повернути його балансоутримувачу - Державному навчальному закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище згідно акту приймання-передачі (т.1, а.с.4-9).

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що орендоване відповідачем приміщення використовується суб"єктом господарювання для здійснення підприємницької діяльності, жодним чином не пов"язаної з навчальним процесом, тобто не за призначенням в порушення вимог ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", тому відповідно до ч. 1 ст. 203, ч.ч.1, 3 ст. 215 ЦК України договір оренди підлягає визнанню недійсним.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.02.2018 року у справі № 913/934/17 позов задоволений у повному обсязі (т.1 а.с. 183-188).

Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №004452/09 від 03.07.2017 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області та Фізичною особою-підприємцем Поліним Віталієм Євгеновичем, м.Сєвєродонецьк, Луганська область.

Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Поліна Віталія Євгеновича негайно, після набрання рішенням законної сили звільнити приміщення будівлі загальною площею 150,44 кв.м, вартістю 158096 грн., що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 8 та повернути його балансоутримувачу - Державному навчальному закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище" за актом приймання - передачі.

Стягнуто з відповідача 1 ФОП Поліна Віталія Євгеновича на користь Прокуратури Луганської області витрати на судовий збір у сумі 1600 грн.

Стягнуто з відповідача 2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області на користь Прокуратури Луганської області витрати на судовий збір у розмірі 1600 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення суд дійшов висновку про те, що відповідачами не було доведено дотримання порядку укладання договору оренди державного майна №004452/09 від 03.07.2017р., а саме не виконано умови ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та не розміщено оголошення про намір передати майно в оренду та, як наслідок відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та листа № 04-06-00390 від 21.02.2017 Міністерства освіти і науки України не було проведено конкурсу на право оренди державного майна, а тому вимоги прокурора про визнання недійсними договору оренди державного майна та зобов'язання звільнити приміщення є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Також судом відхилене посилання прокурора на те, що договір оренди нерухомого майна не відповідає приписам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" (в редакції, що діяла при укладенні договору), ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки частиною 4 Закону України "Про освіту", в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів, встановлена можливість залучати, у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, а відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", окреме індивідуально-визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди як цілісного майнового комплексу, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач-2, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2018 року у справі №913/934/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог(т.2 а.с. 3-5).

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушені норми процесуального права та не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі.

В доводах апеляційної скарги скаржник зазначає про те, що підставою позову прокурор навів обставини порушення відповідачами ч.5 ст. 63 Закону України Про освіту , ч.2 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ч.2 ст. 5 Закону України Про приватизацію державного майна , допущені при укладені договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності і саме ця обставина є такою, якою прокурор обґрунтував свою вимогу щодо визнання договору оренди недійсним.

Отже, сторони повинні доводити тільки ті обставини, на які посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, зазначає скаржник, судом першої інстанції самостійно визначена додаткова підстава позову (недотримання відповідачами порядку укладання договору оренди, а саме невиконання умов ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") та прийнято рішення з посиланням на обставини, на які прокурор не посилався як на підставу своїх вимог щодо визнання договору оренди недійсним, що є порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує на те, що під час підготовчого провадження, в порядку п. 7 ч.2 ст. 182 ГПК України судом не було витребувано відповідних доказів, які б підтверджували недотримання відповідачами порядку укладення договору оренди, передбаченого ч. 4 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Згідно ч. 2 ст. 210 ГПК України докази, які не були предметом дослідження у судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

За таких обставин, апелянт вважає, що судом ухвалене незаконне рішення, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

10.04.2018 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін (т.2 а.с. 13-15).

У вказаному відзиві прокурор зазначає приписи ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Умови оспорюваного договору оренди №004452/09 від 03.07.2017р. не містять положень про взаємовідносини сторін з питань навчально-виховного процесу щодо надання учням та педагогічному складу послуг.

Спірне нежитлове вбудоване приміщення, розміщене на першому поверсі двоповерхневої будівлі навчальної майстерні, площею 150,44 кв.м. (інв. №10310003), що розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 8, передано ФОП Поліну В.Є. для розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і проводить господарську діяльність з виготовленні меблів, тобто суто в цілях підприємницької діяльності орендаря, не пов'язаної з навчально-виховним процесом та не з метою надання послуг учням та педагогічним працівникам навчального закладу.

Також відповідно до листа Міністерства освіти і науки України №1/11-2846 від 23.03.2017 відповідачу 1 надано дозвіл на передачу в оренду спірного приміщення, за умови врахування орендної плати, яка визначена відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та складає без ПДВ за базовий місяць у сумі від 2000,00 грн.

Проте, згідно з листом ДНЗ Сєвєродонецьке вище професійне училище від 10.11.2017 сума коштів за період договору з 03.07.2017 склала 1784,49 грн., що суперечить вищенаведеному та під час розгляду справи в суді першої інстанції пояснень з цього приводу не надано (т.2 а.с. 13-15).

Від Міністерства освіти і науки України на адресу суду апеляційної інстанції надійшли пояснення від 19.04.2018р. № 9.1-11-73, в яких зазначено про те, що Державний навчальний заклад Сєвєродонецьке вище професійне училище є державним професійно-технічним навчальним закладом, який підпорядкований МОН (т.2 а.с.45-46).

Міністерство освіти і науки України посилається на п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності , де вказано про те, що серед інших послуг є послуги щодо надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховний, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, Міністерство освіти і науки України листом №1/11-2846 від 23.03.2017, надано дозвіл на передачу в оренду спірного приміщення, за умови врахування пропозицій орендаря щодо орендної плати, яка визначена відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786.

Міністерство просить суд прийняти об"єктивне та законне рішення відповідно до чинного законодавства України.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу суду апеляційної інстанції не надала.

15.12.2017р. набув чинності ГПК України в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-19 від 03.10.2017р.

Таким чином, апеляційна скарга в межах даної справи розглянута згідно вимог ГПК України в новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2018р., визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2018р. по справі №913/934/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м.Сєвєродонецьк. Луганська область та зобов"язано позивача, відповідача 1 та третю особу надати відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії та доданих до нього документів.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018р. по справі №913/934/17, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.04.2018р., справу призначено до розгляду на 29.05.2018р. о 09-45 год.

У судове засідання з'явився прокурор, просив рішення господарського суду Запорізької області 25.05.2017р. по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач 2 у судове засідання з'явився, підтримав апеляційну скаргу, просив суд рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2018р. по справі № 913/934/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Позивач, відповідач 1 та третя особа у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляну справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалися.

Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності зазначених сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши прокурора та представників відповідача 2, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України звернувся до господарського суду Луганської області з відповідним позовом в порядку ч. ч. 1,3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Позивач, Міністерство освіти і науки України юридична особа згідно Положення, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014р. № 630 (т.1, а.с.44-51).

Відповідач 1, Фізична особа-підприємець Полін Віталій Євгенович (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, що підтверджено Витягом з ЄДРПОУ (т. 1 а.с. 40-43).

Відповідач 2, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Луганській області (ідентифікаційний код 13398433) є юридичною особою, що підтверджено Положенням (т.1 а.с. 23-28).

Третя особа, Державний навчальний заклад "Сєвєродонецьке вище професіне училище" (ідентифікаційний код 02125243) є юридичною особою, що підтверджено Статутом (т.1 а.с. 29-39).

З матеріалів справи вбачається, 03.07.2017р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (далі-Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Поліним Віталієм Євгеновичем (далі-Орендар), було укладено договір №004452/09 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Державного навчального закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище", відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окремо індивідуально-визначене майно - частина нежитлового вбудованого приміщення на першому поверсі двоповерхневої будівлі навчальної майстерні, площею 150,44 кв.м., розміщено за адресою: Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 8 та перебуває на балансі Державного навчального закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 28.02.2017р. і становить за незалежною оцінкою 158096,00 грн. (т.1 а.с. 19-21).

Згідно до п.1.2 договору, майно передається в оренду з метою розміщення майстерні для виготовлення меблів.

Розділом 2 договору сторони визначили умови передачі орендованого майна орендарю.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акту приймання-передавання орендованого майна (п.2.1 договору).

Розділом 3 сторони визначили орендну плату.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2017 року складає 2056,27 грн.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету 70 % та Балансоутримувачу 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установленого КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору (п.6.1).

Згідно п. 10.1 даний договір укладено строком на 1 рік, що діє з 03.07.2017р. до 02.07.2018р. включно.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печаткою відповідача 1 та відповідача 2.

Додатком №1 до договору сторони погодили розрахунок орендної плати на базовий місяць оренди державного майна - травень 2017р., який становить без ПДВ 2056,27 грн. (т.1, а.с.22).

03.07.2017р. відповідно до Акту приймання-передачі державного нерухомого майна, яке перебуває на балансі Державного навчального закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище" та знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, 8, відповідач 2 передав в строкове платне користування державне окреме індивідуально-визначене майно - частину нежитлового вбудованого приміщення на першому поверсі двоповерхневої будівлі навчальної майстерні, площею 150,44 кв.м., а відповідач 1 прийняв об'єкт визначений у пункті 1.1. договору (т.1, а.с.22).

З матеріалів справи вбачається, що третя особа ДНЗ "Сєвєродонецьке вище професійне училище" звернулося з листом від 13.02.2017р. № 94 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області, в якому зазначивши, що в училищі внаслідок злиття колишніх ПТУ №23 та ПТУ№24, а також Сєвєродонецького професійного хіміко-технологічного ліцею, велика кількість вільних приміщень, з метою дбайливого використання приміщення, утримування його у санітарно-гігієнічних нормах, вважало доцільним частину приміщень здати в оренду. При цьому, при передачі в оренду приміщення не буде обмежений навчально-виховний процес і дотримані умови компактного розташування орендованих приміщень, не використовуваних в навчально-виховному процесі (т.1, а.с.86).

Фонд державного майна України по Луганській області погодив порядок та отримав дозвіл на укладення договору оренди з органом уповноваженим управляти майном, що підтверджується листом Міністерства освіти і науки України №1/11-2846 від 23.03.2017р.(т.1, а.с.94).

З огляду на те, що спірне орендоване приміщення на момент укладання договору перебувало на балансі ДНЗ Сєвєродонецьке вище професійне училище , яке є об'єктом освіти та відповідно до ст. 63 Закону України Про освіту , не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом, прокурор просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №004452/09 від 03.07.2017р. укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та Фізичною особою-підприємцем Поліним Віталієм Євгеновичем, м.Сєвєродонецьк, Луганська область на майбутнє та зобов'язання ФОП Поліна Віталія Євгеновича негайно, звільнити приміщення будівлі, тому відповідно до ч. 1 ст. 203, ч.ч.1, 3 ст. 215 ЦК України договір оренди підлягає визнанню недійсним, що стало підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Сутність позовних вимог полягає у вирішенні питання щодо визнання недійсним договору оренди майна, що належить до державної власності внаслідок використовування орендованого приміщення не за призначенням.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про освіту" від 23.05.1999р. № 1060 (далі - Закон № 1060), Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. № 2269 ( далі - Закон № 2269).

Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на заявлені прокурором позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №004452/09 від 03.07.2017р., що знаходиться на балансі ДНЗ "Сєвєродонецьке вище професійне училище" який, на думку прокурора, укладено з порушенням вимог Закону України "Про освіту" та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", колегія суддів погоджує висновок місцевого господарського суду щодо правомірності звернення керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод.

Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та щостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз"яснено у п.2.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин .з якими закон пов"язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладання) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати у судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 2 ст. 18 Закону України №1060 (в редакції дійсній на час укладання договору оренди спірних приміщень) визначено, що заклади освіти, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного закладу освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 1060 фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України № 1060 передбачено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством, а в частині 5 цієї статті встановлено, що об"єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов"язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

З вказаної норми права вбачається, що об"єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти. Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов"язкове використання об"єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов"язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Пунктом "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства, об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, до яких, зокрема, відносяться об'єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу ПАТ залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб на громадських формувань ФОП Полін В.Є. здійснює наступні види діяльності: виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (т.1 а.с. 40-42).

Згідно з інвентарною карткою №4 обліку основних засобів в бюджетних установах, будівля за адресою м.Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 8, зазначена як навчально-виробничі майстерні, обліковується у ДНЗ Сєвєродонецьке ВПУ як основний засіб з інвентарним номером №10310003, введений в експлуатацію в 1966 році (т. 1 а.с. 43).

Відповідно до листа ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" від 10.11.2017р. навчання в закладі здійснюється: за кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник" і "молодший спеціаліст" за професіями: слюсар з ремонту автомобілів; водій автотранспортних засобів (категорія "С"); машиніст крана автомобільного; електрогазозварник; електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування; оператор з обробки інформації та програмного забезпечення. За освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" за спеціальностями: автомобільний транспорт; комп"ютерна інженерія; облік і оподаткування.

Навчальні майстерні, розташовані за адресою: вул.Маяковського,8, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, використовуються у навчальному процесі для підготовки за професіями "електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування" та "електрогазозварник".

Будь-які договори про співробітництво, надання послуг чи проходження практики між ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" та ФОП Полін В.Є. не укладалися.

Таким чином, спірні приміщення передані в оренду відповідачу для розміщення суб"єкта господарювання, що проводить господарську діяльність з виробництва меблів, тобто суто в цілях підприємницької діяльності орендаря, не пов"язаної з навчально-виховним процесом.

Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, є обов'язковим для виконання документом, що регламентує безпечні для здоров'я дітей і підлітків умови навчання та виховання, які сприяють підвищенню їх працездатності протягом навчального дня, тижня, року, поліпшують психофізіологічний розвиток та зміцнюють здоров'я дитини.

Згідно із пунктом 3.19 ДСанПіН 5.5.2.008-01 здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

З огляду на той факт, що спірні орендовані приміщення на момент укладання договору перебували на балансі професійно-технічного училища, яке є об"єктом освіти і, відповідно до статті 63 Закону України "Про освіту", не можуть використовуватися не за призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов"язаної з навчально-виховним процесом, а отже невикористання або часткове використання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу не надає права передачі цього приміщення або його частини в оренду з іншою метою, ніж пов"язаною з навчально-виховним процесом, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №004452/09 від 03.07.2017р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та ФОП Поліним Віталієм Євгеновичем та зобов"язання відповідача 1 звільнити орендоване приміщення будівлі загальною площею 150,44 кв.м, вартістю 158096 грн., що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Маяковського,8 та повернути його балансоутримувачу -Державному навчальному закладу Сєвєродонецьке вище професійне училище за актом приймання-передачі, є правомірними.

Таким чином, оскільки сторони, укладаючи спірний договір, припустилися порушення законодавства, суд апеляційний інстанції дійшов висновку, що це є достатньою правовою підставою для визнання договору недійсним на підставі положень ч.3 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, а відтак висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частини визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №004452/09 від 03.07.2017р. та зобов"язання відповідача звільнити спірні приміщення та повернути їх балансоутримувачу за актом приймання-передачі є правильним.

При цьому, судом першої інстанції були необґрунтовано відхилені твердження прокурора про те, що договір оренди нерухомого майна не відповідає приписам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про те, що відповідачами не було доведено дотримання порядку укладання договору оренди державного майна №004452/09 від 03.07.2017р., а саме, не виконано умови ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та не розміщено оголошення про намір передати майно в оренду та, як наслідок відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та листа № 04-06-00390 від 21.02.2017 Міністерства освіти і науки України не було проведено конкурсу на право оренди державного майна.

З таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п"ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При цьому, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Заява від прокурора або позивача щодо зміни підстав позову до суду не надходила.

З матеріалів справи вбачається, що на дані обставини прокурор не посилався як на підставу своїх вимог щодо визнання договору оренди недійсним. Таким чином, суд самостійно змінив підставу позову, що є неприпустимим.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.177 ГПК України завданням підготовчого засідання є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Судом під час підготовчого провадження не було визначено як обставин справи, яка підлягає встановленню - дотримання чи недотримання відповідача порядку укладання договору оренди, а саме виконання відповідачами умов ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та не було витребувано відповідних доказів згідно приписам п.7 ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 210 ГПК України докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені в основу ухваленого судового рішення.

Згідно абзацу другого ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частині (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

Керуючись зазначеними нормами процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну мотивувальної частини рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2018р. у справі № 913/934/17 з підстав, що викладені в даній постанові.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження, проте вимоги скаржника щодо скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову у задоволені позову, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на вищевикладене.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення є незавершені речення, що не відповідає вимогам, що ставляться до судового рішення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м.Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2018р. у справі № 913/934/17 - залишити без задоволення.

Мотивувальну частину рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2018р. у справі №913/934/17 змінити з підстав, викладених в даній постанові.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2018р. у справі №913/934/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови буде складено та підписано 31 травня 2018 року.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф.Чернота

Надр. 5 прим:1 -у справу; 1-прокурору 1-позивачу;2 -відповідачу; 1- третій особі ;1-ГС Запорізької обл.