Постанова

від 23.05.2018 по справі 914/1413/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/1413/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю помічника судді - Чайки Т.Г. (за дорученням головуючого судді),

за участю представників:

позивача - ОСОБА_4,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.) та рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 ОСОБА_8.) у справі № 914/1413/17

за позовом Приватного підприємства "Берлин Престижбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" про стягнення 1 587 436,01 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Берлин Престижбуд" (далів - Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" про стягнення 1541200, 00 грн основної заборгованості, 46236,00 грн пені за договором субпідряду № 6 від 12.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідачем належним чином не виконані свої зобов'язання за договором та не здійснено повної оплати за виконані Позивачем роботи за грудень 2016 року та квітень 2017 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з Відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 позовні вимоги задоволено повністю. Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи доведено належне виконання Позивачем та неналежне виконання Відповідачем умов договору №6, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3), які підписані та скріпленні печатками сторін. Оскільки Відповідачем не представлено доказів оплати вартості прийнятих робіт, стягнення якої є предметом даного спору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 залишено без змін з тих же підстав.

Відповідач подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

В касаційній скарзі Відповідач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваних судових рішеннях посилаючись на те, що судами зроблені помилкові висновки та не взято до уваги, що у Позивача відсутні належно оформлені, відповідної форми документи, а саме - надані Позивачем акти виконаних робіт (форма КБ-2в) не містять підпису ОСОБА_9, який був відповідальною особою по нагляду за веденням робіт на ділянці будівництва; акт звірки взаємних розрахунків не є належним доказом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань Відповідача про призначення експертизи давності документів.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій у даній справі без змін з тих підстав, що скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зводить свої доводи до неправильного дослідження судами обставин справи, переоцінка чого не входить до компетенції суду касаційної інстанції; неправильне застосування норм матеріального права не обґрунтоване реальними обставинами справи, а доводи скаржника направлені на спонукання до переоцінки доказів.

Відповідач в судове засідання представників не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце засідання належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається про отримання представником Відповідача 30.03.2018 ухвали суду про відкриття касаційного провадження від 26.03.2018. Проте, 23.05.2018 Відповідачем подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та відкладення розгляду справи.

Оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, тому розглянувши клопотання Відповідача, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки явка представників учасників справи обов'язковою не визнавалась (пункт 5 ухвали від 26.03.2018).

Зважаючи на зазначене, суд ухвалив здійснювати розгляд касаційної скарги у даній справі за відсутності представника Відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що між Відповідачем (Генпідрядник) та Позивачем (Субпідрядник) 12.10.2016 укладено договір субпідряду № 6, за умовами якого Субпідрядник прийняв на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати комплекс робіт по об'єкту "ВОЛЗ Боярка - Бердичів (Будівельні роботи) (Замовник - філія "Управління "УКРГАЗТЕХЗВ'ЯЗОК" ПАТ "Укртрансгаз")" та здати у встановлений договором строк закінчений будівництвом об'єкт відповідно до договірної документації.

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна вартість по договору відповідно до розрахунку договірної ціни (додаток № 1) складає 5 900 000,00 грн.

Розрахунки з Субпідрядником здійснюються по факту виконаних робіт протягом 40 днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (пункт 3.5 договору).

Згідно з п. 6.1.1 договору, Генпідрядник зобов'язаний сплачувати чергові платежі за фактично виконані роботи протягом 40 днів після підписання акта виконаних робіт або видаткової накладної.

Пунктом 5.2 договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02.01.2017 встановлено строк виконання робіт - до 30.06.2017.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій з'ясували, що Позивачем виконано роботи на загальну суму 4 706 000,00 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3) за жовтень 2016 року, за листопад 2016 року, за грудень 2016 року та за квітень 2017 року. Зазначені акти та довідки підписані сторонами, зокрема директорами товариств, без зауважень та заперечень.

Проте, Відповідач в порушення умов договору оплатив виконані роботи частково на суму 3 164 800,00 грн внаслідок чого утворилась заборгованість згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3) за грудень 2016 року в сумі 291 200,00 грн та квітень 2017 року в сумі 1 250 000,00 грн.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Попередні судові інстанції дослідили, що Відповідачем не доведено наявність недоліків робіт, виконаних Позивачем відповідно до зазначеного вище договору, а також відсутні докази заявлення про будь-які недоліки Позивачу, а тому, з огляду на встановлені обставини та досліджені матеріали справи, враховуючи вимоги наведеного законодавства України, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу.

За умовами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до пункту 8.2 договору у разі затримки оплати вартості робіт, Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за добу кожний день затримки, але не більше 3% несплаченої суми.

Беручи до уваги вказане вище, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, здійснивши відповідний перерахунок нарахованої Позивачем до стягнення з Відповідача пені на суму основної заборгованості з оплати вартості робіт по договору № 6, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з останнього пені на підставах і в порядку, передбачених законодавством України та умовами договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили фактичні обставини справи, здійснили перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосували законодавство під час розгляду справи.

Посилання Відповідача в касаційній скарзі на те, що надані Позивачем акти виконаних робіт (форма КБ-2в) не містять підпису ОСОБА_9, який був відповідальною особою по нагляду за веденням робіт на ділянці будівництва, колегією суддів відхиляються, оскільки такі доводи покликані на встановлення судом касаційної інстанції обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові судів попередніх інстанцій.

Щодо доводів скаржника, що судами обох інстанцій безпідставно надано оцінку акту звірки взаємних розрахунків, який не є належним доказом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", слід зазначити, що суди під час вирішення спору здійснили оцінку всіх належних та допустимих доказів, наявних в матеріалах справи, в тому числі і акту звірки взаємних розрахунків, проте висновки судів не базуються виключно на зазначеному документів, а тому відсутні підстави вважати, що судами обох інстанцій порушено вимоги щодо здійснення оцінки доказів в сукупності під час вирішення спору у даній справі.

Твердження Відповідача, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань Відповідача про призначення експертизи давності документів, колегією суддів відхиляється, оскільки під час розгляду зазначених клопотань суди розглянули доводи та підстави, які були вказані Відповідачем в обґрунтування клопотань та дійшли висновку про відсутність підстав для їх задоволення в зв'язку з відсутністю дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 у справі №914/1413/17 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 у справі № 914/1413/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.