Номер провадження 2/243/1596/2018
Номер справи 243/3801/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( заочне )
31 травня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24 липня 2013 року,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А , про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 24 липня 2013 року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він є власником земельної ділянки (кадастровий номер 1424256200:11:000:0660) загальною площею 3,4321 га, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серії ІІ-ДН № 096577.
Між ним та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А у 2013 році був укладений Договір про оренду земельної ділянки, розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області.
Згідно п. 4 вказаного Договору за оренду земельної ділянки є відповідна плата, яка становить 3295,83 грн., котра повинна бути сплачена щорічно, не пізніше 01 листопада.
З 2013 року по день звернення до суду із позовною заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А не здійснює свої договірні зобов'язання та не виплачує орендну плату за землю, що суперечить істотним умовам договору оренди.
Пунктом 11 у Договорі про оренду землі вказано, що умовами розірвання Договору в односторонньому порядку є невиконання умов Договору однією із сторін.
Так, жодної інформації щодо ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А він не має, у зв'язку з чим не може з ними розірвати Договір оренди, через що змушений звертатися до суду з цього питання.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 4 Закону вказано, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 32 цього Закону вказано, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору. в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Приписами ч. 5 ст. 24 вказаного Закону встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Так, підставою для дострокового розірвання договору оренди землі, якщо ініціатором виступає власник земельної ділянки (орендодавець), може бути несплата орендної плати.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 31 Закону України Про оренду землі сказано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Просить суд розірвати Договір оренди земельної ділянки (пая) (кадастровий номер 1424256200:11:000:0660), розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, укладений 24 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А .
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у строк до 31 травня 2018 року надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив. (а.с.25).
Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу відповідача ним не отримується (а.с.28).
У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач повідомлений у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А , своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 24 липня 2013 року, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).
Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов'язків, передбачений пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.
Також, у відповідності до положень статей 55 , 124 Конституції України та статті ст. 3 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Передача земельної ділянки в строкове платне користування попадає під визначення найму ( оренди) земельної ділянки згідно ст. 792 ЦК України . Станом на дату підписання ТОВ КВАДРО А та ОСОБА_1 Договору оренди земельної ділянки, правовідносини щодо оренди землі регулювалися також нормами Закону України Про оренду землі .
Згідно з приписами ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме Державним актом на право приватної власності на землю, серія ІІ-ДН № 096577, що ОСОБА_1 на підставі рішення Райгородоцької селищної ради народних депутатів від 05 червня 2002 року № 24/2-40 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,5100 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Райгородоцької селищної ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.20).
З Договору оренди земельної ділянки (пая), розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А , вбачається, що Орендодавець - ОСОБА_1 передав, а орендар - ТОВ КВАДРО А прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського значення, яка знаходиться на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області. Договір зареєстрований у Реєстраційній службі Слов'янського МРУЮ, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 липня 2013 року (а.с.6-12).
Відповідно до Акту про передачу та прийом земельної ділянки від 24 липня 2013 року ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А , в особі директора ОСОБА_3 прийняв в натурі земельну ділянку загальною площею 3,4321 га, в т.ч. ріллі 3,4321 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.18).
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №457/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2,7 та 11 до Конвенції ,закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно до ч.1 ст. 93 Земельного Кодексу України , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .
Згідно з ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Приписами ст. 13 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до положень ст. 15 Закону (в редакції на момент укладення спірного договору) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до ст. 32 Закону України про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для розірвання укладеного договору оренди є невиконанням сторонами їх обов'язків, визначених статтями 24 , 25 Закону та умовами самого договору, у тому числі несвоєчасного внесення орендної плати.
Згідно із п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
За змістом зазначених норм договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.
Відповідно до п. 4 Договору оренди земельної ділянки від орендна плата вноситься щорічно до 01 листопада у сумі 3295,83 грн. за рік (а.с.9).
Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що відповідач в період з часу укладення договору оренди з 2013 року по теперішній час не сплачував орендну плату.
Аналіз наданих сторонами доказів дає підстави суду зробити висновок про те, що мала місце систематична несплата орендної плати, це є підставою для розірвання договору оренди.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12, висновки якого відповідно до ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно ст. 141 Земельного кодексу України (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема: систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, ним ставиться питання про розірвання Договору з підстав порушення відповідачем умов Договору оренди землі щодо орендної плати.
Судом встановлено порушення стосовно здійснення орендної плати відповідачем, які дають підстави для розірвання Договору.
Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, враховуючи той факт, що відповідачем не в повному обсязі та не у встановлений строк здійснюється орендна плата, що є порушенням зобов'язань взятих на себе відповідачем відповідно до умов Договору оренди землі, настання яких позивач не очікував, у відповідності до чого позовні вимоги про розірвання договору оренди є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а Договір орендної ділянки, кадастровий номер 1424256200:11:000:0660, розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, укладений у 2013 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А - розірванню.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України „ Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати » .
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (з відповідними змінами) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 704грн. 80 коп. (а.с.1).
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки . З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті ним судового збору, у розмірі 704 грн. 80 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України , ст.ст. 638, 651, 792 ЦК України, ст.ст. 93, 141 Земельного кодексу України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про судовий збір , суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24 липня 2013 року - задовольнити повністю.
Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1424256200:11:000:0660, розташованої на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, укладений 24 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю КВАДРО А , ЄДРПОУ 38080632, (вул. Академіка Туполєва, буд. 19, 04128, м. Київ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, Паспорт серії ВА № 827904, виданий Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області 26 серпня 1997 року, судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_4
Суд | Слов'янський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2018 |
Оприлюднено | 01.06.2018 |
Номер документу | 74348771 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Хаустова Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні