Постанова

від 29.05.2018 по справі 308/13262/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13262/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 травня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - Готри Т.Ю.,

суддів - Бисаги Т.Ю., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря - Чучка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ужгородської місцевої прокуратури на ухвалу Ужгородського міськрайоннного суду від 13 лютого 2018 року в справі (головуючий суддя Придачук О.А.) за позовом Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішення Ужгородської міської ради та визнання недійсним договору оренди землі,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2017 року Ужгородська місцева прокуратура звернулася до суду з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішення Ужгородської міської ради та визнання недійсним договору оренди землі.

Ухвалою Ужгородського міськрайоннного суду від 13 лютого 2018 року у відкритті провадження за позовною заявою заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішень Ужгородської міської ради, державної реєстрації та свідоцтва про право власності на земельну ділянку - відмовлено.

Роз'яснено, що для вирішення спору позивач має право звернутись з позовом в порядку КАС України .

В апеляційній скарзі Ужгородська місцева прокуратура просить скасувати зазначену ухвалу, як незаконну, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає помилковим висновок суду про те, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції посилався на те, що предметом спору в даній справі є рішення сесії Ужгородської міської ради від 09.11.2015 року за № 1882 Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , при прийнятті якого, відповідач здійснював владні управлінські функції, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо, заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин другої та третьої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

З урахуванням такого висновку Конституційного Суду України та з огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

До такого правового висновку також дійшов Верховний Суд України у Постанові № 6-2554цс16 від 14 грудня 2016 року.

В даній справі Ужгородська місцева прокуратура звернулася до суду з позовом про оскарження рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду строком на три роки ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0012 га за кадастровим номером: 2110100000:18:001:00111 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. 8-Березня, 24/40 з укладенням відповідного договору оренди землі №1843 від 29.05.2017 року.

Таким чином, спір, за вирішенням якого до суду звернувся позивач, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а тому підлягає розгляду саме за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, у відповідності до ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Ужгородської місцевої прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайоннного суду від 13 лютого 2018 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.

Повне судове рішення складено 31 травня 2018 року.

Головуюча: Судді: