Рішення

від 24.05.2018 по справі 332/880/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/880/18

Провадження №: 2/332/695/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Мєркулової Л.О.,

при секретарі - Чебикіній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Український графіт про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання..

У своєму позові позивач вказала, що згідно записів в її трудовій книжці з

16.01.2007р. її було прийнято дозувальником до цеху випалу на ВАТ Український графіт .

В подальшому її було переведено в межах цього підприємства шихтувальником та змішувачем до змішувально-пресового цеху №2, де вона проробила упродовж до 18.05.2017р. та була звільнена за угодою сторін, з підстав п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства Український графіт від 25.04.2017р. з 10.05.2017р. змінено найменування на Приватне акціонерне товариство Український графіт .

Згідно медичного висновку, виданого на підставі протоколу засідання лікарсько - експертної комісії Криворізького Українського Науково-дослідного інституту промислової медицини від 14.09.2017р. № 1064 позивачу було встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пило токсичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії), група В. ЛН -першого-другого ступеня.

За даними інформаційної довідки про умови праці працівника Головного

Управління Держпраці у Запорізькій області № 08/03.2-24/5361 від 01.09.2017р. підтверджено працю позивача в особо шкідливих та особо небезпечних умовах за професією дозувальник, змішувач та шихтувальник упродовж всього часу праці на ПрАТ Український графіт . Так, час зайнятості дозувальника у шкідливих умовах праці складає 97% робочого часу, час впливу шкідливих хімічних речовин, пилу та мікроклімату на змішувача складає 87,1% тривалості зміни, а на шихтувальника складає 94,79% тривалості його робочої зміни. Тож як висновок: за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, умови та характер праці змішувача змішувально-пресового цеху відноситься до III класу 3 ступеня шкідливих і небезпечних умов праці, а за показниками робоче місце слід вважати з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. У зв'язку із чим Криворізьким НДІ промислової медицини встановлено зв'язок захворювання позивача із роботою у шкідливих та небезпечних умовах праці на підприємстві відповідача.

Згідно первинного висновку ОМСЕК № 1 від 06.11.2017р. позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності зі строком переогляду 01.12.2019р., та рекомендовано амбулаторне та стаціонарне лікування профпатолога та пульмонолога, сімейного лікаря.

Як вбачається із акту розслідування причин виникнення хронічного професійною захворювання у позивача, складеного підприємством 10 жовтня 2017р., та затвердженого Головній управлінням Держпраці у Запорізькій області від 11.10.2017р., причиною професійною захворювання позивача є наявність на її робочому місті шкідливих виробничих факторів, як перевищували допустимі норми у декілька разів, а саме: пилу фібро генної дії - 15,9мг/мЗ прг ГДК- 6,0 мг/мЗ,що перевищує ГДК у 2,7 разів, кам'яновугільних смол і пеків -0.43мг/м3 при ГДК- 0,2 мг/мЗ, що перевищує ГДК у 2,2 рази та фенолу 0,37 мг/мЗ при ГДК - 0,3мг/м3, що перевищує ГДК у 1,2 рази, яких протягом всього часу її праці на підприємстві відповідача, останнім не було усунуто.

Отже, за фізіологією людини, фізична біль завжди супроводжується стражданням, страждання є невід'ємною складовою болю.

Моральна шкода, завдана позивачу в результаті професійного захворювання, є сукупність тих моральних переживань, страждань та інших негативних емоцій, які викликані такими психотравмуючими чинниками як:

-фізичні страждання, пов'язані з перенесенням сильного і виснажливого фізичного болю, що пов'язаний з професійним захворюванням і якого вона вже ніколи позбутися не зможе;

- моральні переживання за подальший стан свого здоров'я;

-душевні страждання, пов'язані з перенесеним відчуттям приниження, вона стала практично непотрібна ні суспільству, ні на виробництві;

-переживання, пов'язані з пережитим відчуттям незадоволеності, своїм часом вона не може розпоряджатися так, як їй за потрібно, бо змушена постійно по декілька разів на рік стаціонарно проходити тривалий курс лікування у відділені профпаталогії обласної лікарні;

- переживання, пов'язані з тим, що вона не може виконувати свої звичайні, повсякденні обов'язки, оскільки її хвороба приносить значні труднощі при виконанні простішої жіночої роботи: прибирання в будинку, приготування їжі, праска, тощо;

-також позбавлена займатись своїм улюбленими зайняттям спортом, оскільки заважає її захворювання легенів;

- душевні страждання, пов'язані з перенесеним відчуттям незахищеності; страх і неспокій за своє здоров'я і психічний стан;

- відчуття неспокою за своїх рідних, яким вона не може в повному обсязі приділити увагу;

- переживання, пов'язані з порушенням нормальних життєвих зв'язків з подругами та знайомими.

Тож як висновок, професійне захворювання позивача спричиняє їй як фізичну біль, так і моральні страждання, оскільки і біль, і страждання невід'ємні один без одного. Тому надати певні докази на підтвердження, які пов'язані з відчуттям незахищеності, страху та не спокою за своє здоров'я та психічний стан, є неможливим.

У зв'язку з цим, всі разом узяті пережиті позивачем події, пов'язані з професійним захворюванням, викликали погіршення стану загального самопочуття позивача, призвели до зниження її репутації, спричинили їй зниження життєвої активності, погіршили її взаємини з близькими їй людьми і примусили до часткової зміни звичного устрою і способу життя, а саме постійна боротьба за права хворої людини.

Криворізьким Українським НДІ промислової медицини позивачу встановлено професійне захворювання, яке виникло внаслідок впливу особо шкідливих та негативних виробничих факторів на її здоров'я в умовах праці у несприятливому мікрокліматі її робочого місця на ПрАТ Український графіт .

Тому, позивач вважає, що за час її роботи на підприємстві відповідача, зі сторони роботодавця не в повній мірі була вдосконалена належна технологія для безпечної праці робітників та усунуто тих особо шкідливих та особо небезпечних речовин, які впливали на стан її здоров'я,що й призвело до погіршення стану її здоров'я та встановлення професійного захворювання.

Отже, виходячи зі всіх вищевикладених обставин, враховуючи тяжкість та глибину заподіяних позивачу фізичних страждань і моральних переживань та їх тривалість, заподіяну їй моральну шкоду вона оцінює в суму ЗО 000 грн. Визначаючи розмір відшкодування морально (немайнової) шкоди вона виходила з принципів розумності, зваженості і справедливості, врахуванням характеру і об'єму своїх фізичних та душевних страждань, стану її здоров'я, тривалості негативних наслідків, що настали для неї, ступеню зниження її престижу та ділової репутації і як результат - глибини тих моральних переживань та страждань, які вона перенесла та продовжує переносити. При цьому больові синдроми, у зв'язку із своїм захворюванням, вона відчуваю постійно.

Саме така сума, як вважає позивач, буде адекватною тій моральній шкоді, яка була спричинена їй в результаті професійного захворювання, а також достатньою і справедливою для хоча б часткового відновлення її фізичного здоров'я і приведення її морального стану в норму.

У своєму позові позивач просить стягнути з відповідача - ПАТ Український графіт на користь ОСОБА_1 одноразово суму 30 000 грн. як відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті професійного захворювання.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_2 позов підтримала і просить його задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову і суду пояснила, що ОСОБА_1 з 16.01.2007р. до 18.05.2017р. працювала на ПрАТ Укрграфіт дозувальником у цеху №3, у змішувально- пресовому цеху нафтових та вугільних заготівок №2 за професією змішувач, шихтувальник.

Довідкою ОМСЕК № 1 від 06.11.2017 року наданою позивачем до суду, яка видавалась при первинному огляді, було встановлено 20 % ступінь втрати професійної працездатності зі строком перегляду 01.12.2019р. і не вказано діагноз, і не встановлено групу інвалідності.

Таким чином, позивачці не встановлено інвалідність, а при встановленій МСЕК 20%-ій ступені втрати працездатності позивач може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю із меншим навантаженням, здійснювати професійну, побутову та громадську діяльність вести звичний уклад життя, а ушкодження здоров'я її муть мати відновлювальний характер.

Позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров'я та його наслідки.

При цьому, при укладенні трудового договору позивач була під підпис ознайомлена із наявністю шкідливих умов праці та не ставила питання про розірвання трудового договору у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про охорону праці.

ПрАТ Укрграфіт ні за яких умов не бажав спричинення позивачу моральної шкоди, пов'язаної як з фізичними, так і з душевними стражданнями, всіляко сприяв в відновленні його фізичного, матеріального та духовного стану.

Позивач повинен довести причинний зв'язок між порушенням прав та настанням вищеназваних наслідків, тобто надати докази зв'язку між неправомірними діями тапогіршенням стану свого здоров' я.

Отже, Позивачу були надані всі гарантовані пільги та компенсації, в діях відповідача відсутній такий елемент правопорушення як протиправність поведінки відповідача , який не приховував від позивача важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, тобто протиправних дій відносно позивача не вчиняв, й не може нести відповідальності у вигляді моральної шкоди за цієї підстави.

Оскільки при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди застосовуються загальні правила доказування, факт заподіяння моральної шкоди повинен бути належним чином доведений позивачем, тобто, зафіксований й підтверджений відповідними доказами - носіями інформації. В позовній заяві має бути зазначено, зокрема, чим обгрунтовується розмір моральної компенсації.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши докази по справі, вислухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами виникли трудові правовідносини.

Із трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що з 16.01.2007р. її було прийнято дозувальником до цеху випалу на ВАТ Український графіт , потім її було переведено в межах цього підприємства шихтувальником та змішувачем до змішувально-пресового цеху №2, де вона проробила упродовж до 18.05.2017р. та була звільнена за угодою сторін, з підстав п.1 ст.36 КЗпП України.

Із медичного висновку, виданого на підставі протоколу засідання лікарсько-експертної комісії Криворізького Українського Науково-дослідного інституту промислової медицини від 14.09.2017р. № 1064 вбачається, що позивачу було встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пило токсичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії), група В. ЛН -першого-другого ступеня.

Із інформаційної довідки про умови праці працівника Головного Управління Держпраці у Запорізькій області № 08/03.2-24/5361 від 01.09.2017р. вбачається, що підтверджено працю позивача в особо шкідливих та особо небезпечних умовах за професією дозувальник, змішувач та шихтувальник упродовж всього часу праці на ПрАТ Український графіт .

Із первинного висновку ОМСЕК № 1 від 06.11.2017р. вбачається, що позивачу встановлено

20% втрати професійної працездатності зі строком переогляду 01.12.2019р., та рекомендовано амбулаторне та стаціонарне лікування профпатолога та пульмонолога, сімейного лікаря.

Із акту розслідування причин виникнення хронічного професійною захворювання у позивача, складеного підприємством 10 жовтня 2017р., та затвердженого Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області від 11.10.2017р., причиною професійного захворювання позивача є наявність на її робочому місті шкідливих виробничих факторів, як перевищували допустимі норми у декілька разів, а саме: пилу фібро генної дії - 15,9мг/мЗ прг ГДК- 6,0 мг/мЗ,що перевищує ГДК у 2,7 разів, кам'яновугільних смол і пеків -0.43мг/м3 при ГДК- 0,2 мг/мЗ, що перевищує ГДК у 2,2 рази та фенолу 0,37 мг/мЗ при ГДК - 0,3мг/м3, що перевищує ГДК у 1,2 рази, яких протягом всього часу її праці на підприємстві відповідача, останнім не було усунуто.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели де моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав. При цьому моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Суд вважає, що за час роботи ОСОБА_1 на підприємстві відповідача, зі сторони роботодавця не в повній мірі була вдосконалена належна технологія для безпечної праці робітників та усунуто тих особо шкідливих та особо небезпечних речовин, які впливали на стан її здоров'я,що й призвело до погіршення стану її здоров'я та встановлення професійного захворювання.

Згідно п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зазначено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя та здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважені ним органи незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім цього, суд вважає, що позивачем доведено допустимими і належними доказами факт заподіяння їй фізичних страждань і моральних переживань, та їх тривалість у зв'язку з отриманням професійного захворювання.

Суд не прийняв до уваги заперечення представника відповідача, оскільки ці заперечення суперечать нормам законодавства про працю та нормам цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд з урахуванням принципу розумності, зваженості і справедливості, вважає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 30 000 грн., який вказала позивач, відповідає характеру і об'єму фізичних та душевних страждань, які вона зазнала, стану її здоров'я, тривалості негативних наслідків, що настали для неї, ступеню зниження її престижу та ділової репутації і як результат - глибини тих моральних переживань та страждань, які вона перенесла та продовжує переносити.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 повністю знайшов своє обґрунтування та докази у судовому засіданні і тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст..ст.23, 1167,1168 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ Український графіт про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання - задовольнити.

Стягнути з ПАТ Український графіт на користь ОСОБА_1 одноразово суму 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень), як відшкодування моральної шкоди,завданої їй внаслідок в результаті професійного захворювання.

Стягнути з ПАТ Український графіт в дохід держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Л.О.Мєркулова