Постанова

від 21.05.2018 по справі 161/1022/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1022/18 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/594/18 Категорія: 20 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів Федонюк С.Ю., Матвійчук Л.В.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств на рішення Луцького міськрайонного суду від 20 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно протоколу №15-09-01/01 від 01 вересня 2015 року проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна приватного підприємства (далі - ПП) Ліон переможцем торгів було визнано ОСОБА_4, прізвище якої згідно свідоцтва про шлюб від 26 листопада 2015 року змінилося на ОСОБА_5. Остання згідно договору купівлі-продажу від 18 листопада 2015 року придбала за 28 290,30 грн рухоме майно банкрута на відкритих торгах (аукціоні), а саме: тандем-компресор WW50.187Y, конденсатор ECO АСЕ 63A3-DV, повітроохолоджувач ECO ICE 52 D10ED - 2 шт., комплектацію, холодильний агрегат Copeland D6SA1 - 300х, повітроохолоджувач ECO ICE 054-6ED, конденсатор Guntner GVH 058B/3L, повітроохолоджувач Alfa Laval BLE 403 C80 - 2 шт., конденсатор FCI 403 ACD, холодильний агрегат BOSK 4AM/4664, повітроохолоджувач ECO ICE 39-6, компресор спірального типу SVA-73 Е/3/4, фабричний №117789 з електричним мотором №9105123/1, регулятор тиску RT260A 05/-6 BAER - 2 шт., вентиль CVP (LP) 0-7 bar, елементи круглого поперечного перерізу трубчастої форми безшовні 8t37P235TR.R35. P23STR27 зі швом (немарковані), конденсатор модель VCX тип ХРА, агрегат Bitzer 4ЕС-4.2 Y - 2 шт., загальною вартістю 28 290,30 грн. За вказане майно, з врахуванням гарантійного внеску в розмірі 5 051,84 грн, ОСОБА_5 сплатила 23 238,46 грн.

Позивач зазначав, що 08 грудня 2017 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу зазначеного обладнання, яке знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4, м. Луцьк Волинської області, загальною вартістю 28 290,30 грн. Ним як покупцем повністю були виконані зобов'язання по договору щодо його оплати, що підтверджується п. 2.2. вказаного договору.

Вказував, що з метою виконання своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу обладнання, передбачених п. 3.2. договору, він звернувся 19 грудня 2017 року з листом до ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств з проханням надати йому можливість забрати належне йому на праві власності обладнання. Оскільки відповідачем його прохання залишено без задоволення вважає, що таким чином ОСОБА_3 обласна спілка споживчих товариств відмовляється надати йому можливість забрати своє обладнання чим порушує його права як власника згаданого рухомого майна (обладнання).

Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_2 просив суд витребувати в його користь з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств зазначене майно, що знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4, м. Луцьк Волинської області, загальною вартістю 28 290,30 грн, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 20 березня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалено витребувати в користь ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств майно, що знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4, м. Луцьк Волинської області, а саме: тандем-компресор WW50.187Y, конденсатор ECO АСЕ 63A3-DV, повітроохолоджувач ECO ICE 52 D10ED - 2 шт., комплектацію, холодильний агрегат Copeland D6SA1 - 300х, повітроохолоджувач ECO ICE 054-6ED, конденсатор Guntner GVH 058B/3L, повітроохолоджувач Alfa Laval BLE 403 C80 - 2 шт., конденсатор FCI 403 ACD, холодильний агрегат BOSK 4AM/4664, повітроохолоджувач ECO ICE 39-6, компресор спірального типу SVA-73 Е/3/4, фабричний №117789 з електричним мотором №9105123/1, регулятор тиску RT260A 05/-6 BAER - 2 шт., вентиль CVP (LP) 0-7 bar, елементи круглого поперечного перерізу трубчастої форми безшовні 8t37P235TR.R35. P23STR27 зі швом (немарковані), конденсатор модель VCX тип ХРА, агрегат Bitzer 4ЕС-4.2 Y - 2 шт., загальною вартістю 28 290,30 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств на користь ОСОБА_2 704,80 грн понесених судових витрат по сплаті судового збору та 3 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 обласна спілка споживчих товариств просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 у поданому відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення місцевого суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з таких мотивів.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 обласна спілка споживчих товариств, на території якого знаходиться належне позивачу на праві власності спірне рухоме майно (обладнання), незаконно володіє цим майном та перешкоджає останньому забрати вказане майно, чим порушує його права як власника цього майна.

Однак до такого висновку місцевий суд прийшов з порушенням норм матеріального права та без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 1 та 2 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу №15-09-01/01 від 01 вересня 2015 року проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна ПП Ліон , переможцем торгів було визнано ОСОБА_4, прізвище якої згідно свідоцтва про шлюб від 26 листопада 2015 року змінилося на ОСОБА_5 (а.с.2-11, 15).

18 листопада 2015 року ОСОБА_5 згідно укладеного з ПП Ліон договору купівлі-продажу придбала за 28 290,30 грн майно ПП Ліон на відкритих торгах (аукціоні), а саме: тандем-компресор WW50.187Y, конденсатор ECO АСЕ 63A3-DV, повітроохолоджувач ECO ICE 52 D10ED - 2 шт., комплектацію, холодильний агрегат Copeland D6SA1 - 300х, повітроохолоджувач ECO ICE 054-6ED, конденсатор Guntner GVH 058B/3L, повітроохолоджувач Alfa Laval BLE 403 C80 - 2 шт., конденсатор FCI 403 ACD, холодильний агрегат BOSK 4AM/4664, повітроохолоджувач ECO ICE 39-6, компресор спірального типу SVA-73 Е/3/4, фабричний №117789 з електричним мотором №9105123/1, регулятор тиску RT260A 05/-6 BAER - 2 шт., вентиль CVP (LP) 0-7 bar, елементи круглого поперечного перерізу трубчастої форми безшовні 8t37P235TR.R35. P23STR27 зі швом (немарковані), конденсатор модель VCX тип ХРА, агрегат Bitzer 4ЕС-4.2 Y - 2 шт. (а.с.12-14).

За вказане майно, з врахуванням гарантійного внеску в розмірі 5 051,84 грн, ОСОБА_5 сплатила 23 238,46 грн, що підтверджується квитанцією №ПН288594 від 18 листопада 2015 року (а.с.16).

Згідно акту прийому-передачі майна від 19 листопада 2015 року ПП Ліон як продавець передав ОСОБА_5 як покупцю зазначене рухоме майно (а.с.59).

08 грудня 2017 року між ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу згаданого обладнання, загальною вартістю 28 290,30 грн (а.с.17). В пункті 1.3. цього договору зазначено, що право власності на обладнання переходить до покупця з моменту підписання даного договору. Позивач повністю виконав свої зобов'язання по договору, здійснивши оплату вартості обладнання в розмірі 28 290,30 грн у повному обсязі в момент підписання даного договору.

Пунктом 3.1. цього договору визначено, що обладнання знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4, м. Луцьк Волинської області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з метою виконання своїх зобов'язань щодо самостійного вивозу обладнання за місцем його знаходження, передбачених п. 3.2. договору, 19 грудня 2017 року звернувся з листом до відповідача по справі ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств, в якому просив повернути належне йому на праві власності рухоме майно (обладнання), шляхом надання можливості вивезення його з приміщення відповідача, яке знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4, м. Луцьк Волинської області. На це звернення відповіді не надано.

Відповідач ОСОБА_3 обласна спілка споживчих товариств пред'явлений ОСОБА_2 позов заперечував тим, що не є ні стороною договору купівлі-продажу, ні зберігачем згаданого майна, на підтвердження чого в суді першої інстанції надав копію вимоги про звільнення приміщення від 15 травня 2014 року №1-174/1, адресованого арбітражному керуючому-ліквідатору ПП Ліон (а.с.42). Зі змісту даної вимоги вбачається, що відповідач є власником приміщення шокової заморозки площею 325,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4, м. Луцьк Волинської області, та у якому знаходиться технологічне обладнання, яке належить підприємству-банкруту Ліон . З приводу зберігання цього обладнання відповідач пропонував укласти договір зберігання майна, проте згоди щодо укладення договору сторонами не було досягнуто.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_2 свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_3 обласна спілка споживчих товариств, у якої, як він зазначає, знаходиться належне йому на праві власності рухоме майно (обладнання), не надає йому можливості забрати це майно, чим перешкоджає у реалізації правомочностей власника, що свідчить про те, що відповідач цим майном володіє незаконно, у зв'язку з чим згадане майно слід витребувати у відповідача на його користь.

Згідно із положеннями ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ухвалюючи оскаржуване в даній справі рішення, суд першої інстанції вважав доведеним факт знаходження у відповідача належного позивачу рухомого майна (обладнання).

Однак колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду помилковим і не може з ним погодитися, з огляду на наступне.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21 лютого 2018 року вбачається, що власником приміщення шокової заморозки загальною площею 325,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4, м. Луцьк Волинської області, і у якому як зазначав раніше відповідач, знаходилось спірне рухоме майно, згідно договору купівлі-продажу від 26 травня 2016 року є Луцька заготівельно-збутова база ОСОБА_3 облспоживспілки (а.с.67). Право власності на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано 27 травня 2016 року.

З цієї ж інформації вбачається, що за вказаною адресою знаходяться декілька об'єктів нерухомості, власником одного з яких, зокрема складу-холодильника для м'ясопродуктів загальною площею 389,6 кв. м, є відповідач по справі ОСОБА_3 обласна спілка споживчих товариств.

Наведене свідчить, що на момент набуття позивачем за згаданим договором купівлі-продажу від 08 грудня 2017 року зазначеного обладнання і на час звернення позивача до суду із позовом про його витребування відповідач не був власником приміщення шокової заморозки загальною площею 325,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Лідавська, 4, м. Луцьк Волинської області, де, виходячи із змісту вимоги про звільнення приміщення від 15 травня 2014 року №1-174/1 (а.с.42), знаходилось спірне рухоме майно, а його власником є інша юридична особа, яка судом до участі в справі не була залучена. Будь-яких доказів того, що спірне рухоме майно знаходиться у відповідача, позивачем не надано, хоча тягар доказування цієї обставини відповідно до положень ст. 81 ЦПК України лежить саме на ньому. У відповідності до цієї норми процесуального права кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_2 всупереч наведеній нормі права не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що належне йому на праві власності рухоме майно (обладнання) знаходиться у відповідача по справі, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про витребування цього майна у відповідача на користь позивача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що пред'явлений ОСОБА_2 позов до задоволення не підлягає, у зв'язку з чим оскаржуване рішення в даній справі слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що апеляційним судом в даній справі ухвалюється нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, тому у відповідності до вимог ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України з нього на користь відповідача ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств підлягає до стягнення судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 1057,20 грн. ОСОБА_1 сума судового збору визначена виходячи із ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви - 704,80 грн помноженої на 150%.

Оскільки оскаржуване в даній справі рішення про задоволення позову ОСОБА_2 ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 20 березня 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 обласної спілки споживчих товариств сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: