Рішення

від 24.05.2018 по справі 296/2124/18

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/2124/18

2/296/1482/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"24" травня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Степанчук О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці , про стягнення компенсації за невикористану відпустку, заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди ,-

встановив:

14.03.2018 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого вказала, що з 28 червня 1995 року працювала на посаді медичної сестри у Державному закладі Вузлова поліклініка станція Житомир Південно-Західної залізниці . Наказом Державного закладу Вузлова поліклініка станція Житомир Південно-Західної залізниці від 29.12.2014 року її було звільнено з посади у зв'язку з виходом на пенсію. Оскільки позивачеві невиплачено всіх належних їй сум при звільненні позивач звернулася до суду та рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 16.05.2016 року стягнуто з Комунальної установи Центральної міської лікарні №1 на її користь грошові кошти відповідно до позовних вимог. Вказане рішення скасовано рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 17.12.2017 року, оскільки Комунальна установа Центральної міська лікарня №1 не правонаступник Державному закладу Вузлова поліклініка станція Житомир Південно-Західної залізниці . Оскільки вказане рішення суду було скасовано просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1: середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2014 р. по 14.03.2018 р. - 144227,49 грн.; нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 05.01.2015 до 12.03.2015 року - 2595,33 грн.. Крім того, позивач зазначила, що внаслідок неправомірних дій з боку відповідача їй було завдано моральну шкоду, розмір якої становить 4000 грн.

19.03.2018 ухвалою суду відкрито провадження по даній справі та призначено до судового розгляду.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала (а.с.35).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, судова повістка, направлена відповідачу повернулась на адресу суду не врученою адресату, з відміткою пошти За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з копії трудової книжки позивач працювала у Вузловій поліклініці станції Житомир Південно-Західної залізниці на посаді медсестри та звільнена з займаної посади 29.12.2014 року у зв'язку з виходом на пенсію згідно ст.38 КЗпП України (а.с.4-6).

Відповідно до довідки Вузлової поліклініки станції Житомир Південно-Західної залізниці №53 від 12.03.2015 року (а.с.7) перед ОСОБА_1 наявна заборгованість по заробітній платі, нарахованій за період з 01.01.2015 року по 17.03.2015 року згідно табелів використання робочого часу в сумі 2595,33 грн. (а.с.7).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Комунальної установи Центральна міська лікарня №1 на користь ОСОБА_1 6 323 грн. 02 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку, 38268 грн. 12 коп. середнього заробітку, 2 595 грн. 33 коп. заборгованості по заробітній платі та 2000 грн. 00 коп. моральної шкоди, а всього 49186,47 грн.. В позові до Житомирської міської ради та в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.11-12).

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 17.08.2016 рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2016 року в частині стягнення з Комунальної установи Центральна міська лікарня № 1 м. Житомира на користь ОСОБА_1 6323 грн. 02 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку, 38268 грн. 12 коп. середнього заробітку, 2595 грн. 33 коп. заборгованості по заробітній платі та 2000 грн. моральної шкоди скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. У решті рішення залишити без змін. (а.с.13-15).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

З врахуванням недотримання адміністрацією Державного закладу Вузлова поліклініка станція Житомир Південно-Західної залізниці вимог ст. 116 Кодексу законів про працю України, щодо виплати ОСОБА_1 всіх сум, що належать їй до виплати при звільненні та з врахуванням наявності заборгованості підприємства перед останньою на день звільнення, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату у розмірі 2595,33 гривень та компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 6323,02 гривень і вважає за необхідне їх задовольнити.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, суд покладає в основу рішення наступний розрахунок:

180,51 гривень (середньоденний заробіток) х 799 дні = 144227,49 гривень і вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь зазначену суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 грудня 2014 року по 14 березня 2018 року (а.с.10).

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про

судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві фізичних і моральних страждань, з урахуваннями у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Оскільки факт порушення законних прав позивача на своєчасну та регулярну оплату праці та виплату належних їй як звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України доведений, це призвело до моральних страждань позивача, тому що вона вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя та захисту своїх прав, тому є підстави для відшкодування моральної шкоди, розмір якої з урахуванням розміру заборгованості, періоду затримки розрахунку, характеру та ступеню моральних страждань позивача суд визначає у розмірі 2000 гривень.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, оскільки позивач, звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.4, 5, 76-81, 259, 263, 264, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державного закладу Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці місцезнаходження за адресою: м.Житомир, пров.1-й Паравозний,11-А ЄДРПОУ 20405294 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 - 6 323,02 грн. (шість тисяч триста двадцять три гривні 02 коп.) компенсації за невикористану щорічну відпустку, 144 227,49 грн. (сто сорок чотири двісті двадцять сім гривні 49 коп.) середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, 2 595,33 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 33 коп.) заборгованості по заробітній платі та 2000,00 грн. (дві тисяч і грн.. 00 коп.) моральної шкоди, а всього 155 145,84 грн.(сто п'ятдесят п'ять тисяч сто сорок п'ять грн. 84 коп.).

Стягнути з Державного закладу Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці місцезнаходження за адресою: м.Житомир, пров.1-й Паравозний,11-А ЄДРПОУ 20405294 на користь держави судовий збір у розмірі 1 551,45 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Корольовський районний суд м. Житомира.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя О. С. Рожкова