Рішення

від 31.05.2018 по справі 378/431/18

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/431/18

Провадження № 2/378/150/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2018 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, третя особа: ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що 22 грудня 2014 року померла його мати ОСОБА_4, спадщину після смерті якої прийняв він, син померлої та спадкоємець за законом першої черги, подавши відповідну заяву про прийняття спадщини. До спадкового майна померлої належить земельна ділянка площею 2.4872 га кадастровий номер 3224284400:02:002:0702, розташована на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЯБ №526941 виданого 12 травня 2006 року на підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА від 15.11 2005 року №529 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010634901291. В зв'язку з дубляжем кадастрових номерів вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3224284400:02:002:0702. Вказаний державний акт на земельну ділянку був втрачений. Дана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі. 2 травня 2018 року державний нотаріус ОСОБА_2 районної нотаріальної контори ОСОБА_5 за №409/02-31 винесла постанову про відмову йому у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку та відсутність її державної реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті 22 грудня 2014 року матері ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не прибули, подали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали, просять справу розглядати без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації в підготовче судове засідання не прибув. ОСОБА_2 районна державна адміністрація направила до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просить справу розглядати без участі їх представника (а.с. 76).

Третя особа в підготовче судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в якій не заперечив проти задоволення позову, просить справу розглядати без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову відповідачем, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 22 грудня 2014 року померла ОСОБА_4 (а.с. 22 зв.).

До спадкового майна померлої належить земельна ділянка, площею 2,4872 га кадастровий номер 3224284400:02:002:0063, розташована на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЯБ №526941 виданого 12 травня 2006 року на підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА від 15.11 2005 року №529 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010634901291 (а.с. 7). В зв'язку з дубляжем кадастрових номерів вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3224284400:02:002:0702 (а.с. 8-11). Право власності на вказану земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване (а.с. 72).

Вартість вищевказаної земельної ділянки становить 71621,10 гривень (а.с. 30).

Вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серія ЯБ №526941 був втрачений, про що зроблене оголошення в газеті „Сільські обрії» від 3 квітня 2018 року (а.с. 12-13).

З копії матеріалів спадкової справи (а.с. 21-28) встановлено, що після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини до ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини у встановлений шестимісячний строк звернувся позивач. Син померлої ОСОБА_3 подав заяву про відмову від прийняття спадщини.

2 травня 2018 року державний нотаріус ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу (а.с. 14).

ОСОБА_2 РДА листом № 05-20/505 від 2 травня 2018 року (а.с. 16) у відповідь на звернення позивача повідомила, що отримати дублікат державного акту на право власності на дану земельну ділянку неможливо, так як видача дублікату державного акту на право власності законодавством не передбачена.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як встановлено ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).

У відповідності до вимог ч.ч.1, 3, 4, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно частини 1 статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно п. „а» ч. 1 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання прав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку, виданий на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації, яке є дійсним, межі земельної ділянки встановлені в натурі, даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, відомості про земельну ділянку внесені до Державного реєстру земель, земельна ділянка є сформованою і може бути об'єктом цивільних прав та належить до спадкового майна померлої 22 грудня 2014 року ОСОБА_4, позивач набув право власності в порядку спадкування за законом після смерті останньої на дану земельну ділянку, і оскільки відповідачем ОСОБА_2 РДА позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки, ОСОБА_2 РДА до пред'явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст.ст. 79, 79-1, 125, 152 Земельного Кодексу, ст. ст. 373, 1218, 1220, 1225 ч 1, 1268, 1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1, 1297 ЦК України, ст. ст. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 137, 138, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті 22 грудня 2014 року матері ОСОБА_4, на земельну ділянку кадастровий номер 3224284400:02:002:0702, площею 2,4872 га, розташовану на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЯБ №526941 виданого 12 травня 2006 року на підставі розпорядження ОСОБА_2 РДА від 15 листопада 2005 року № 529 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010634901291.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя Т. Н. Скороход