Постанова

від 22.05.2018 по справі 619/478/18 ( 4 т.)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №619/478/18 Суддя 1-ї інстанції: Якименко Л.О.

Провадження № 33/790/453/18

Категорія: ч. 2 ст. 172-6 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, за участю особи у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_2, його захисника - адвоката ОСОБА_3, прокурора Гладуна Дмитра Володимировича розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова справу за апеляційною захисника ОСОБА_4 на постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.04.2018 року у відношенні ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.04.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Як встановлено судом першої інстанції з посиланням на зміст протоколів № 36, 37, 38, 39 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією:

- 1 грудня 2017 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу №НМХ серії 811601-811603, засвідченого 01.12.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4354, набув право власності (придбав) нерухоме майно, а саме: земельну ділянку розташовану за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Бірки, вул. Лісова, загальною площею 1,2050 гектарів, кадастровий номер - 6324255300:00:000:0149, вартість якої на момент набуття становила 3 753 000 гривень, що перевищує поріг у 50 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600х50=80000), встановлених на 1 січня 2017 року, та про що, відповідно до положень ч. 2 ст. 52 Закону Про запобігання корупції був зобов'язаний повідомити НАЗК протягом 10 днів, а саме до 11.12.2017 року. Проте в порушення вимог зазначеної статті ОСОБА_2 не своєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до НАЗК, а саме лише 15.01.2018 року, (гіперпосилання на повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

- 1 грудня 2017 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу №НМХ серії 023798-023800, засвідченого 01.12.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4318 ОСОБА_2 набув право власності (придбав) нерухоме майно, а саме: земельну ділянку № 23, розташовану за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Бірки, вул. Лісова, загальною площею 0,1500 гектарів, кадастровий номер - 6324255300:00:000:0128, вартість якої на момент набуття становила 96300 гривень, що перевищує поріг у 50 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600х50=80000), встановлених на 1 січня 2017 року, про що відповідно до положень ч. 2 ст. 52 Закону Про запобігання корупції був зобов'язаний повідомити НАЗК протягом 10 днів, а саме до 11.12.2017 року. Проте в порушення вимог зазначеної статті ОСОБА_2 не своєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до НАЗК, а саме лише 28.12.2017 року.

- 1 грудня 2017 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу № НМХ серії 023795-023797, засвідченого 01.12.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4314, ОСОБА_2 набув право власності (придбав) нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, розташовану за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Бірки, вул. Лісова, загальною площею 1,8173 гектарів, кадастровий номер - 6324255300:00:000:0127, вартість якої на момент набуття становила 102100 гривень, що перевищує поріг у 50 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600х50=80000), встановлених на 1 січня 2017 року, про що відповідно до положень ч. 2 ст. 52 Закону Про запобігання корупції був зобов'язаний повідомити НАЗК протягом 10 днів, а саме до 11.12.2017 року. Проте в порушення вимог зазначеної статті ОСОБА_2 не своєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до НАЗК, а саме лише 28.12.2017 року (гіперпосилання на повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

- 1 грудня 2017 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу №НМХ серії 811604-811606, засвідченого 01.12.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4322 ОСОБА_2 набув право власності (придбав) нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, розташовану за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Бірки, вул. Лісова, загальною площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер - 6324255300:00:000:0166, вартість якої на момент набуття становила 112400 гривень, що перевищує поріг у 50 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600х50=80000), встановлених на 1 січня 2017 року, про що відповідно до положень ч. 2 ст. 52 Закону Про запобігання корупції був зобов'язаний повідомити НАЗК протягом 10 днів, а саме до 11.12.2017 року. Проте в порушення вимог зазначеної статті ОСОБА_2 не своєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до НАЗК, а саме лише 28.12.2017 року (гіперпосилання на повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

Не погодившись з прийнятим суддею рішенням, захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 18.04.2018 року, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі її автор зазначає, що ОСОБА_2 направив до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані в електронному вигляді 28.12.2017 року (щодо ділянок площею 0,1500 гектарів, 1,8173 гектарів, 2,0000 гектарів), та 15.01.2018 року (щодо земельної ділянки 1,2050 гектарів).

Вказує, що діяння, передбачене ст. 172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно, та зазначає, що у зв'язку із несвоєчасним наданням відповідних відомостей до НАЗК в період з 01.12.2017 до 11.12.2017 року про суттєві зміни у майновому стані ОСОБА_2 допустив необережність у формі недбалості, яка виразилась в тому, що він не усвідомлював суспільної небезпечності своєї поведінки, та не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння. На думку апелянта ОСОБА_2 не прагнув уникнути обов'язку щодо повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, не приховував даного факту, та не прагнув у зв'язку з цим досягти будь-якої неправомірної вигоди.

Також вказує, що несвоєчасне повідомлення до НАЗК про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_2 допущено з необережності в наслідок сильного психологічного та фізичного навантаження, що було викликано зайнятістю ОСОБА_2 у безпосередньому виконанні покладених на нього функцій місцевого самоврядування, як на депутата Дергачівської районної ради Харківської області, а також у зв'язку з завантаженістю під час виконання службових обов'язків, як помічника народного депутата України, що полягало у чисельних виїздах до м. Києва., а також у зв'язку з завантаженістю у зв'язку з виконанням обов'язків по керівництву ТОВ Лісова галявина , ПП ТРІАДА-БУД , а також у зв'язку з управлінням громадською організацією ФЕЛЬДМАН ЕКО-ПАРК .

У доповненнях до апеляційної скарги апелянт вказує, що насправді майновий стан ОСОБА_2 після придбання ним у власність цих ділянок суттєво не зменшився, оскільки ці угоди були оплатними, тобто він нічого не надув, а лише витратив гроші і придбав земельну ділянку. Вважає, що судом першої інстанції не було встановлено момент отримання ним майна, та посилається на те, що Департамент захисту економіки не мав повноважень перевіряти електронну декларацію, тобто перевірку було проведено нке5належним органом, так як такого роду перевірку може проводити лише НАЗК, а матеріли справи не містять таких даних.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора Гладуна Д.В., який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

ОСОБА_2 був обраний депутатом Дергачівської районної ради VII скликання, та згідно до п. Б п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції його посада віднесена до суб'єктів, на яких поширюється дія цього закону, як на депутата місцевої ради.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно до вимог ст. 1 Закону України Про запобігання корупції (Закон) правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознаки корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 2 ст. 52 Закону встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство.

Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Приймаючи рішення про відхилення вимог апелянта апеляційний суд виходить з того, що пояснення ОСОБА_2, що ним було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок з розстроченням платежу, та його впевненість у тому, що право власності на них він набуває лише з моменту виплати повної суми вартості цих земельних ділянок є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту його державної реєстрації.

Так, згідно вказаних вище договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01.12.2017 року, покупцем, як стороною угоди виступав особисто ОСОБА_2 У цих договорах зазначено, що покупець купує (приймає у власність) ту, чи іншу земельну ділянку. В цей же день, відповідно до даних з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вказані вище земельні ділянки. Таким чином, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 набув право власності на вказані змелені ділянки саме 01.12.2017 року, та особисто укладав договори купівлі-продажу.

Вважає безпідставним апеляційний суд і посилання апелянта, що ОСОБА_2 пропустив строк повідомлення про набуття ним права власності на вказане майно з поважної причини, а саме через те, що він був зайнятий виконанням обов'язків депутата райради, помічника Народного депутату України, та керівника підприємства, а також у зв'язку з тим, що необхідні документи на придбане майно перебувало не у ОСОБА_2, а у його адвоката, оскільки жодних доказів, які б підтверджували неможливість через вказані причини своєчасно виконати вимоги, передбачені ч. 2 ст. 52 Закону суду не надано.

Вважає хибними апеляційний суд і твердження апелянта, що придбання ОСОБА_2 земельних ділянко не потягнули за собою суттєвих змін в його майновому стані через оплатний характер цих угод, оскільки згідно правової конструкції ч. 2 ст. 52 ЗУ Закону, на суб'єкта декларування покладено обов'язок у 10-ти денний термін повідомляти НАЗК про придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Таким чином, апеляційний суд вважає, що придбання вказаного майна будь-яким способом, у випадку перевищення його вартості понад 50 прожиткових мінімумів зобов'язує особи здійснювати відповідне повідомлення у встановлений Законом строк.

Не погоджується апеляційний суд і з посиланням захисника ОСОБА_2, що перевірка відносно останнього проводилась працівниками національної полії, тобто ніби то не уповноваженою на те особою, яка не наділена повноваженнями щодо безпосередньої перевірки електронних декларацій, оскільки згідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-4 - 172-9 КУПАП, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи у тому числі органів внутрішніх справ (Національної поліції), які відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про національну поліцію від 02.07.2015 року № 580-VІІІ вживають заходи з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень.

Також суд не бере до уваги доводи апелянта щодо відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що він не мав умислу приховувати суттєві зміни в його майновому стані, та подав самостійно до НАЗК відповідні декларацій 28.12.2017 року та 15.01.2018 року, оскільки відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (понад 10 днів) передбачає адміністративну відповідальність, тобто утворює склад правопорушення.

Апеляційний суд відмічає, що висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі ретельного та об'єктивного аналізу доказів по справі, а саме: протоколів про адміністративне правопорушення № 36, 37, 38, 39 від 02.02.2018 року, копіями зі сторінки офіційного веб-порталу Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо ОСОБА_2; копіями повідомлень про суттєві зміни майнового стану ОСОБА_2 за 2017 рік; копією декларації ОСОБА_2 за 2016 рік; копіями договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01.12.2017 року; копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності; листом НАЗК від 18.01.2018 року №07-83 про те, що в період з моменту виникнення у депутата Дергачівської районної ради VII скликання ОСОБА_2 суттєвої зміни у майновому стані і до кінцевої дати подання повідомлення про таку зміну, перебоїв у роботі реєстру не спостерігалося. Вважати необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції у апеляційного суду підстав немає.

За таких обставин, підстав для скасування постанови від 18.04.2018 року за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 1 ст. 45 Закону України Про запобігання корупції , суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.04.2018 року у відношенні ОСОБА_2 - без змін.

Постанова судді є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_1