Рішення

від 31.05.2018 по справі 904/1740/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1740/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Классік"

про стягнення заборгованості

суддя Первушин Ю.Ю.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТОЛІС" звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Классік" про стягнення заборгованості в розмірі 10 000,00грн., інфляційних в розмірі 678,28 грн., 3 % річних в розмірі 167,00 грн. та пені в розмірі 1667,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем за поставлений товар на підставі рахунку-фактури СФ-0000564 від 25.09.2017 року.

Ухвалою суду від 26.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу господарського суду від 26.04.2018 року отримав 03.05.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи, однак вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не надав.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між товариством з обмеженою відповідальністю АТТОЛІС та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Классік були погоджені умови поставки товару (коробки картонні) на загальну суму 16500 грн., про що з боку позивача виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000564 від 25.09.2017р. зі строком оплати до 01.10.2017р.

Платіжним дорученням від 25.09.2017р. відповідач частково оплатив замовлену продукцію у сумі 6500грн., отже заборгованість по видаткові накладній № РН-00000826 становить 10000 грн.

Позивач поставив відповідачу товар (коробки картонні) на загальну суму 16500 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000826 від 03.10.2017р. на суму 16500 грн.

Для отримання товару відповідачем видано довіреність № 113 від 02.10.2017р. на ім'я ОСОБА_1

Таким чином, між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки у спрощеній формі, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставити товар, а відповідач оплатити поставлений товар.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був оплатити поставлений товар за видатковою накладною № РН-0000826 до 02.10.2017 р.

Відповідач в порушення вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України за видатковою накладною № РН -0000826 від 03.10.2017 р. на загальну суму 16500 грн. у встановлений строк не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 10000 грн.

12.12.2017 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих№ 23, в якій він просив сплатити заборгованість у сумі 10000 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 06.02.2018 р. Відповідач отримав претензію 15.02.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 10000 грн. за поставлений позивачем товар на підставі видаткової накладної № РН-0000826 від 03.10.2018р. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 10000 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути 167,00 грн. 3 % річних та 678,28 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, та правильно враховує періоди нарахувань.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1667,95 грн. пені, нарахованої за період з 02.10.2017 р. по 23.04.2018 р. на загальну суму заборгованості 10000 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено ст. 14 Закону України Про державний матеріальний резерв , ст. 36 Закону України Про телекомунікації , ст. 1 Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій . У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань , а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що між сторонами не укладався договір поставки в формі єдиного документу, в якому погоджено розмір пені та не укладався у письмовій формі правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання та обов'язок сплати пені в даному випадку не передбачений законодавством, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1667,95 грн. пені є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Классік" (49000, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 42; код ЄДРПОУ 33808205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛІС" (49000, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34497978) основний борг в сумі 10000 грн., 3% річних в сумі 167,00 грн., інфляційні втрати в сумі 678,28 грн. та судовий збір у розмірі 1527,13 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31.05.2018р.

Суддя ОСОБА_2