Рішення

від 01.06.2018 по справі 910/3864/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.06.2018 м. Київ Справа №  910/3864/18 За позовом: приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ";    до: товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВТОРБУДВЕСТ"; про: стягнення 5.973,74 грн. Суддя Балац С.В. Представники: без виклику сторін. С У Т Ь     С П О Р У : Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма  "ВТОРБУДВЕСТ" про стягнення 5.973,74 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором від 03.01.2003 № 3115031 (в редакції додаткової угоди від 23.06.2011), що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 5.973,74 грн., з яких: 5.156,72 грн. – сума основної заборгованості, 153,43 грн. – 3 % річних та 663,59 грн. – інфляційні втрати. Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3864/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. До господарського суду надійшла заява публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" про заміну сторони її правонаступником, а саме: стягувача – публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" на правонаступника – приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" . Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2018 вказану вище заяву задоволено, здійснено заміну сторони у справі № 910/3864/18, а саме: стягувача – публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" на правонаступника – приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ". Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва, В С Т А Н О В И В : Між публічним акціонерним товариством "КИЇВЕНЕРГО" (правонаступником якого є: приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"), як постачальником, (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ВТОРБУДВЕСТ", як споживачем, (далі – відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії від 03.01.2003 № 3115031 (в редакції додаткової угоди від 23.06.2011), (далі – Договір) відповідно до предмету якого позивач продає відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії (п. 1 Договору). Додатком № 2 до Договору (далі – Додаток № 2) визначений порядок розрахунків, а саме: - розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 22 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця (п. 1 Додатку № 2); - попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" (п. 2.1 Додатку № 2); - остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно умов Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у позивача рахунки протягом 5 операційних днів з дня їх отримання (п. 2.2 Додатку № 2); - у разі неможливості отримання відповідачем даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду (п. 4.2 Додатку № 2); - обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті відповідачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог п. 4.1.1 – 4.1.7 цього додатку та підтверджуються актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у додатку до Договору, який відповідач надає позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п. 4.3 Додатку № 2); - за даними акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в "Акті про приймання – передавання товарної продукції", "Акті надання послуги з компенсації переткання реактивної електроенергії" два примірники яких позивач надає відповідачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України). Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок неналежного виконання відповідачем його грошового зобов'язання за Договором, що станом на 01.03.2018 призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 5.156,72 грн. за використану активну електричну енергію в період з 01.01.2017 по 01.04.2018. Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 153,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 663,59 грн. Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару. Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем заборгованості в сумі 5.156,72 грн. за використану активну електричну енергію в період з 01.01.2017 по 01.04.2018 сторонами спору до суду не подано. З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 5.156,72 грн. підлягає задоволенню повністю. З огляду на обставини даної справи, відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом. Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими. Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 153,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 663,59 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,                                        В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВТОРБУДВЕСТ" (03150, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ АНРІ БАРБЮСА, БУДИНОК 5 ЛІТЕРА Б, ідентифікаційний код 01514681) на користь приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011) основну заборгованість в сумі 5.156 (п'ять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 72 коп.; 3 % річних в сумі 153 (сто п'ятдесят три) грн. 43 коп.; інфляційних втрат в сумі 663 (шістсот шістдесят три) грн. 59 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.       Cуддя                                                                                                С.В. Балац