Рішення від 24.05.2018 по справі 910/23297/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2018Справа № 910/23297/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Енергопроект"

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відокремленого підрозділу "Складське господарство" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 40 211 196,74 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Гнідіна М.Ю.

Представники:

від позивача - Куровський М.С. за дов., Мізюк О.П. за дов.

від відповідача - Копусь А.А. за дов., Кузнецова Є.М. за дов.

від третьої особи - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/23297/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Енергопроект" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" про стягнення 40 211 196,74 грн., з яких 22 706 688,00 грн. основного боргу, 16 476 175,72 грн. втрат від інфляції; 1 028 333,02 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 04.04.2012 №1116112138 щодо оплати продукції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі №910/23297/15 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі № 910/23297/15 - скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.17р. рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017р., в задоволенні позову - відмовлено.

Вищий господарський суд України постановою від 12.12.2017 року у справі № 910/23297/15 скасував попередні судові рішення у даній справі та направив справу № 910/23297/15 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/23297/15 передана для розгляду судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.18р. відкрито провадження у справі №910/23297/15 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання умов укладеного з відповідачем Договору було поставлено товар на суму 22 706 688,00 грн згідно видатковою накладною №44 від 15.01.2014р, однак відповідач поставлений товар не оплатив, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи, що прийняття продукції, а отже і її оплата, можливі лише після проходження продукцією вхідних контролів згідно стандарту СОУ НАЕК 038:2013 та наявності позитивних результатів його проходження. У зв'язку з цим, акт приймання-передачі продукції засвідчує не тільки факт прийняття продукції, а й її якість. Будь-який інший документ, за висновком відповідача, не може підтверджувати належну якість продукції. Відтак, відсутність акту приймання-передачі продукції, а також наявність акту забракування продукції від 12.04.2017 свідчать про те, що у відповідача виникло передбачене пунктом 5.9 договору право відмовитись від прийняття продукції та не здійснювати оплату такої продукції.

В судовому засіданні 27.02.18р. клопотання відповідача про витребування від позивача письмових доказів на підтвердження права на використання креслення для виготовлення герметичних пеналів задоволено частково, зобов'язано позивача надати письмові пояснення чи повинна була бути згода розробника на передачу креслення та задоволено клопотання відповідача про зобов'язання позивача уточнити заявлені вимоги та надати обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі товарознавчої експертизи з метою визначення відповідності поставленої позивачем продукції вимогам стандартів, технічних умов, умовам Договору та клопотання про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності, з огляду на те, що позивач не був позбавлений можливості замовити проведення експертизи та надати до матеріалів відповідний висновок експерта на стадії підготовчого засідання, вимога про зобов'язання відповідача прийняти продукцію згідно з умовами договору ним не заявлялася, з'ясування наявності прав інтелектуальної власності на креслення, які були використані при виготовленні ТОВ Спецпроект (виробник продукції) запасних частин до основного обладнання для ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК Енергоатом , а саме кільце (пенал СОДС к.1160.54.30.000 СБ), пенал герметичний ПО 2-2-2 кресл.1152.84.00.000, ТВ 108-11-464-79/ТВ 108-11-464-79), кільце (пенал СОДС к.1160.54.30.000 СБ), не є предметом дослідження в даній справі.

В судовому засіданні 19.04.18р. ухвалено закрити підготовче засідання, призначити розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 24.05.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Енергопроект" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (покупець), укладено Договір поставки № 1116112138 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поставити запасні частини до основного обладнання виробництва ТОВ "Спецпроект" (Російська Федерація, далі - продукція) для ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, належність до СВБ, її номенклатура і ціни, зазначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що сума Договору становить 28285224 грн, у тому числі ПДВ 20% - 4808704 грн.

Згідно з п.3.2 Договору ціна на кожну одиницю продукції встановлена в національній валюті України і зазначена в специфікаціях.

При цьому, в ціну продукції включені витрати, пов'язані з виготовленням, проведенням технічної прийомки у відповідності до вимог даного виду продукції, упаковкою, маркуванням і доставкою вантажоодержувачу (п.3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець сплачує вартість продукції за ціною, зазначеною у специфікаціях, в національній валюті шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що оплата поставленої продукції за Договором здійснюється покупцем протягом 30 робочих днів після підписання акта приймання-передачі поставленої партії продукції.

Розділом V Договору сторони узгодили умови поставки та приймання продукції за якістю та кількістю.

Строк поставки продукції визначений в специфікації № 1 (п.5.1 Договору).

Поставка продукції здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP - склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом", 34400, м. Кузнецовськ, Рівненська область (далі - вантажоодержувач), згідно з Інкотермс 2000 (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.

Приймання продукції здійснюється покупцем (вантажоодержувачем) на складі вантажоодержувача у відповідності до супровідних документів (п. 5.7 Договору).

За умовами п. 5.10 Договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, який підтверджує виконання постачальником свого зобов'язання щодо поставки продукції.

Згідно з п. 5.11 Договору, у випадку виявлення недостачі продукції або поставки некомплектної, неякісної продукції, постачальник зобов'язаний допоставити відсутню кількість продукції, доукомплектувати або замінити на якісну. Допоставлена продукція повинна відповідати умовам Договору. Затримка до поставки, доукомплектації продукції або заміни неякісної продукції на якісну на строк понад 20 діб, тягне за собою відповідальність постачальника за неналежне виконання зобов'язань за Договором згідно з пунктом 7.3 Договору.

Відповідно до п.5.12 Договору постачальник при відвантаженні продукції надає наступну супровідну документацію: вантажоодержувачу: паспорт заводу - виробника (оригінал), копію сертифікату СТ-1, завірену печаткою постачальника, копії нормативно - технічної документації на виготовлення продукції (креслення), накладну на продукцію в трьох примірниках (оригінал), акт приймання - передачі в трьох примірниках (оригінал) (п.п.5.12.1); покупцю протягом 3-х днів після відвантаження: податкову накладну, накладну на продукцію (оригінал) з відміткою вантажоодержувача, акт приймання - передачі в трьох примірниках (оригінал), підписаний постачальником та вантажоодержувачем (п.п.5.12.2).

Між сторонами підписано специфікацію № 2 (додаток № 2 до Договору), в якій визначено: найменування продукції; технічні характеристики; приналежність до систем, важливих для безпеки (СВБ), клас безпеки; кількість; ціна; умови поставки тощо. Строк поставки - 120 днів від дати укладення Договору.

Згідно з п. 10.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2013, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених Договором, - до закінчення терміну дії гарантії.

На виконання умов Договору та специфікації №2 ТОВ "НВО "Енергопроект" поставило відповідачу продукцію (запасні частини до основного обладнання для ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК Енергоатом , а саме кільце (пенал СОДС к.1160.54.30.000 СБ), пенал герметичний ПО 2-2-2 кресл.1152.84.00.000, ТВ 108-11-464-79/ТВ 108-11-464-79), кільце (пенал СОДС к.1160.54.30.000 СБ) на суму 22 706 688 грн, що підтверджується видатковою накладною від 15.01.2014 № 44 та довіреністю від 15.01.2014 №7, виданою вантажоодержувачем провідному інженеру для отримання продукції за специфікацією № 2 та податковою накладною від 15.01.2014.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 04.04.2012 №1116112138 щодо своєчасної оплати поставленої продукції.

Натомість відповідач вважає відсутність підстав для оплати товару, в зв'язку з відсутністю підписаного сторонами акту приймання-передачі продукції, а також наявність акту забракування продукції від 12.04.2017, що свідчать про те, що у відповідача виникло передбачене пунктом 5.9 договору право відмовитись від прийняття продукції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже нормами даної статті передбачено виникнення обов'язку у покупця щодо оплати товару після прийняття товару.

Так, пунктом 5.10 Договору сторонами визначено перехід права власності на продукцію до покупця з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі , а не здійснення поставки продукції.

Одночасно з цим, пунктом 4.2 Договору сторони виникнення обов'язку оплати продукції за Договором покупцем обумовили фактом підписання акта приймання-передачі поставленої партії продукції.

Таким чином, обов'язок покупця прийняти поставлений йому товар обумовлено як нормами статей 655, 712 Цивільного кодексу України, так і умовами укладеного між сторонами договору. При цьому обов'язок оплати у покупця товару виникає після його прийняття , що за умовами укладеного сторонами договору підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі продукції.

Як встановлено судом та підтверджується видатковою накладною від 15.01.2014 № 44 позивач здійснив поставку товару на початку 2014 року, натомість, станом на час розгляду даної справи відповідач так і не прийняв товар, посилаючись на поставку товару неналежної якості та відсутності супроводжуючих документів.

Судом встановлено за матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що позивач здійснив поставку товару на початку 2014 року за видатковою накладною №44 від 15.01.2014 року.

Згідно Стандарту НАЕК "Енергоатом" "Управліня закупівлями продукції. Організація вхідного контролю для АЕС" (далі по тексту - СОУ НАЕК 038:2013), яким передбачений порядок проведення вхідного контролю продукції, вхідний контроль продукції проводиться з метою недопущення у виробництво (монтаж та експлуатацію) такої продукції, що не відповідає умовам договорів (контрактів), технічним вимогам, конструкторській документації, вимогам діючих правил, норм та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до п.8.1.1 СОУ НАЕК 038:2013 процес вхідного контролю включає етапи: підготовчий етап - ВК-П; перший етап - КВ-1; другий етап - ВК-2; контроль перед видачею продукції у використання - етап ВК-3.

Пунктом 8.1.6 СОУ НАЕК 038:2013 передбачено, що вхідний контроль на етапі ВК-1 проводять для всієї продукції, що надходить для потреб ВП АЕС, після її приймання від транспортної організації та постачальника. Вхідний контроль на етапі ВК-2 проводять для продукції, яка віднесена до СВБ або до продукції з ознакою "ДК", та яка отримала позитивну оцінку на етапі ВК-1 (п.8.1.7 СОУ НАЕК 038:2013). Контроль на етапі ВК-3 проводять для всієї продукції, яка раніше отримала позитивну оцінку на етапах ВК-1 та ВК-2 і зберігалась на складах ВПС Г більше 12 місяців, безпосередньо перед видачею її у виробництво.

У відповідності до п. 5.9. Договору та Стандарту підприємства СОУ НАЕК 038:2013 "Управление закупками. Организация входного контроля для АЭС", затверджений наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" № 263 від 27.03.2013 року, яким також було скасовано попередній стандарт СТП 3.13.028-2010, відповідачем були здійснені дії із вхідного контролю продукції, у результаті якого виявлені певні невідповідності, про що складено Довідку про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 № Д1-005-2 від 23.01.2014 р.

Листом від 24.01.2014 року № 041-29/ф-283 вантажоодержувач повідомив позивача про виявлені невідповідності при проходженні вхідного контролю та просив їх усунути (довідка Д1-005-2 від 23.01.2014 р.). Повторними листами від 25.02.2014 року №1506/43, від 21.03.2014 року №2449/43, від 24.03.2014 року №2527/43 відповідач також повідомив позивача про виявлені невідповідності при проходженні вхідного контролю продукції та просив їх усунути.

Позивач листом від 04.04.2014 року №14/032 повідомив про розгляд зауважень вантажоодержувача, з урахуванням коментарів виготовлювача продукції ТОВ "Спецпроект".

В подальшому листом від 29.04.2014 року №041-2/3829 "Про вхідний контроль пеналів та елементів трубних" вантажоодержувач направив відповідь щодо відсутності усунення основної невідповідності, виявлену при проведенні вхідного контролю - в частині наявності узгодженого права на виготовлення обладнання, відповідно до наказу ДП "НАЕК "Енергоатом" від 31.12.2009 р. №1202, тобто позивач, зокрема, не підтвердив наявність права виробника продукції (ТОВ "Спецпроект") на виготовлення продукції за конструкторською документацією (кресленнями) ВАТ "Іжорські заводи". При цьому в листах ВАТ "Іжорські заводи", наявними в матеріалах справи, повідомлялося, що конструкторська документація не передавалась ніяким організаціям.

Проведення повторного вхідного контролю передбачено Стандартом підприємства СОУ НАЕК 038:2013 Управление закупками. Организация входного контроля для АЭС 9п.11.16).

Вантажоодержувачем був проведений повторний вхідний контроль продукції та також виявлені невідповідності, що підтверджується Довідкою про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 №Д1-005/1-2 від 02.10.2015 р., яка свідчить про невідповідність продукції вимогам Договору та означає неможливість її прийняття. Вказана довідка була прийнята у відповідності до технічного рішення №Р-174/2015 СВБ "Про анулювання технічних рішень 161-02.10-7-ТР-ЭРП (ТР-58/2015-СВБ), 161-02.10-45-ТР-ЭРП (ТР-172/2015-СВБ)", згідно якого скасоване, зокрема, технічне рішення ТР-58/2015-СВБ від 23.03.2015 року про можливість проведення вхідного контролю продукції (ВК-1), в т.ч. у зв'язку з відсутністю однозначної оцінки правомірності використання оригінальних креслень виробником ТОВ "Спецпроект" (оцінки щодо ознак контрафактної продукції) згідно стандарту НАЕК "Енергоатом" "Організація вхідного контрою для АЕС" (СОУ НАЕК 038:2013) та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" від 03.10.2007 року № 1185. Також вказаним рішенням були анульовані акти вхідного контролю ВК1 № А1-005-2 від 27.03.2015 року та ВК2 № А2-005-2 від 05.05.2015 року. На адресу позивача було направлено відповідний лист від 10.11.2015 року №7502/43 з вимогою щодо усунення невідповідності за останньою Довідкою від 02.10.2015 р., який був залишений позивачем без відповіді.

Рішення від 30.09.2015 №Р-174/2015 СВБ є внутрішнім нормативним актом підприємства, який породжує певні обов'язки у межах підприємства, а не встановлює взаємовідносини з іншою стороною, тому не є актом цивільного законодавства, при цьому, ст. 5 ЦК не регулює внутрішні виробничі відносини на підприємстві та не може бути застосована в оцінці зазначеного документу. Згідно Положення про порядок узгодження та затвердження виробничої та проектної документації ПЛ-Д.0.06.007-14, технічним рішенням є документ, який встановлює необхідність проведення роботи або зміни (реконструкції, модернізації, тимчасової реконструкції/модернізації, зміни режиму, заміни матеріалів або обладнання, зміни конструкції обладнання, технологічного процесу, програм випробувань, обсягу пусконалагоджувальних робіт, принципові шляхи та строки їх виконання (у даному випадку - щодо вхідного контролю).

Отже анулювання актів вхідного контролю ВК1 № А1-005-2 від 27.03.2015 року та ВК2 № А2-005-2 від 05.05.2015 року позивачем не суперечить нормам чинного законодавства України.

Наказом "НАЕК "Енергоатом" від 18.05.2015 №413 встановлено, що постачання на ВП АЕС обладнання та комплектуючих для проведення ремонтних та регламентних робіт обладнання СВБ, забороняється, якщо конструкторська документація не погоджена ДП "НАЕК "Енергоатом" та Державною інспекцією ядерного регулювання України. Також цим наказом встановлено, що виробництво запасних частин та комплектуючих для ремонту обладнання повинно здійснюватися підприємствами, що є безпосередніми виробниками проектного обладнання АЕС, або підприємствами, що виготовляють зазначену продукцію згідно із власною конструкторською документацією, погодженою з ДП "НАЕК "Енергоатом" та Держатомрегулювання України у встановленому порядку.

Окрім цього у зв'язку з невідповідністю продукції та не усуненням виявлених недоліків, на підставі СОУ НАЕК 038:2013 кінцевим споживачем продукції - ВП "Рівненська АЕС" був складений Акт на забраковану продукцію №Б1-005/1-2 від 12.04.2017 року, згідно якого поставлену за спірним Договором продукцію визнано остаточним браком і такою, що підлягає поверненню постачальнику. Про вказаний факт відповідач був повідомлений ВП "Рівненська АЕС" листом № 041-2/3661 від 26.04.2017 року.

Таким чином, за умовами укладеного сторонами договору підписання акту приймання-передачі можливо після закінчення проведення вхідного контролю, однак вищезазначеними документами підтверджується те, що поставлена позивачем продукція не пройшла контроль щодо її відповідності, в зв'язку з чим відповідачем не було прийнято продукцію позивача.

За приписами статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.5.9 договору поставки від 04.04.2012 сторони визначили, що якщо в ході приймання буде встановлено, Продукція що поставляється по своїм технічних характеристикам або технічній супровідній документації не відповідає нормам, правилам і стандартам по ядерній та радіаційній безпеці АЕС, покупець (вантажоодержувач) повертає продукцію постачальнику без будь-яких фінансових наслідків для себе.

Статтею 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Таким чином, нормами чинного законодавства України передбачено обов'язок покупця прийняти товар та право покупця не приймати товар у разі виявлення невідповідностей товару.

Як зазначалось судом вище, за умовами п.5.9 Договору якщо в ході приймання буде встановлено, що продукція, яка поставляється, за своїми технічними характеристиками або технічній супровідній документації не відповідає нормам, правилам і стандартам ядерної і радіаційної безпеки АЕС, то покупець (вантажоотримувач) повертає продукцію постачальнику без будь-яких фінансових наслідків для себе.

Виходячи із встановлених під час розгляду обставин справи щодо передачі позивачем продукції з істотним порушенням вимог щодо якості товару, суд приходить до висновку, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" поставлений позивачем товар не прийняло.

Відповідно до ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.

На підставі положень п. 5.9 Договору поставки відповідачем було здійснено дії щодо повернення продукції, а саме листом від 26.05.2017 року №4375/43 відповідач звернувся до позивача з питання вивезення продукції, яка не відповідає умовам Договору, зі вантажоодержувача - складу № 6 Складського господарства ВП "Рівненська АЕС" (м. Вараш).

Факт надсилання вказаного листа разом з копіями листу ВП РАЕС № 041-2/3661 від 26.04.2017 року та акту на забраковану продукцію № Б1-005/1-2 від 12.04.2017 року на адресу позивача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків №№ 6599, 6600 від 26.05.2017 року та відповідних описів вкладення в цінні листи від 26.05.2017 року.

Згідно ч. 4 ст. 690 ЦК України, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Отже, продавець має право вимагати від покупця прийняти та оплатити товар , якщо останній без достатніх правових підстав відмовляється від прийняття товару або зволікає з таким прийняттям.

Враховуючи те, що перехід права власності на продукцію до покупця виникає з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.5.10. Договору), а обов'язок оплати встановлено після прийняття товару та підписання акта приймання-передачі поставленої продукції, приймаючи до уваги те, що відповідачем не було підписано акт приймання-передачі продукції, в зв'язку з встановленням її недоліків, суд приходить до висновку, що відповідач не набув права власності на продукцію та не прийняв її. При цьому видаткова накладна №44 від 15.01.14р. не може бути належним доказом на підтвердження прийняття відповідачем продукції від позивача, оскільки умовами Договору передбачено здійснення контролю якості продукції, та після здійснення перевірки прийняття продукції погоджується підписаним сторонами актом приймання-передачі.

Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача заборгованості за поставлену за Договором продукцію, в той же час поставлений позивачем товар відповідачем прийнято не було, акт приймання-передачі не підписано. Таким чином, підстави для стягнення заборгованості за товар відсутні, в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів прийняття товару, враховуючи те, що оплаті підлягає прийнятий покупцем товар, однак вимогу про зобов'язання відповідача прийняти товар позивачем не заявлено, в зв'язку з чим суд не вбачає можливості задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 22 706 688,00 грн. заборгованості за товар, оскільки право власності на товар до покупця не перейшло, товар не прийнято покупцем, в той час як позивач не скористався своїм правом заявити вимогу про зобов'язання відповідача прийняти товар, оскільки у разі не прийняття товару покупцем вимозі про стягнення заборгованості за продукцію передує вимога про зобов'язання прийняття продукції за змістом ч. 4 ст. 690 ЦК України.

При цьому зважаючи не те, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів річних та втрат від інфляції є похідними від позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, в задоволенні яких судом відмовлено, позовні вимоги в частині стягнення процентів річних та втрат від інфляції також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення повного рішення:31.05.18