Рішення

від 22.05.2018 по справі 910/2859/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2018Справа № 910/2859/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк

до товариства з обмежено відповідальністю С-ТЕРРА

про стягнення 209 472,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Штронда А.М. - представник (довіреність № 3275-К-О від 17.01.2017),

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - ПАТ КБ ПриватБанк , позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмежено відповідальністю С-ТЕРРА (далі - ТОВ С-ТЕРРА , відповідач) про стягнення 209 472,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його обов'язку своєчасно та в повному обсязі повернути грошові кошти, надані йому в кредит позивачем на підставі кредитного договору № F8DK4LОN0О0J0 від 13.08.2015.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 209 472,86 грн., з яких: 84 395,56 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 4 562,72 грн. - заборгованість за процентами, 117 284,92 грн. - пеня, 3 229,66 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/2859/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 16.04.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2018 судове засідання відкладено на 14.05.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2018 викликано відповідача - ТОВ С-ТЕРРА у судове засідання, призначене на 22.05.2018.

У судовому засіданні 22.05.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.05.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

13.08.2015 між ПАТ КБ ПриватБанк (банк) та товариством з обмежено відповідальністю С-ТЕРРА (позичальник) був укладений кредитний договір № F8DK4LОN0О0J0 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язувався повернути кредитні грошові кошти та сплатити проценти за користування ними вчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. А.1 Істотних умов кредитування вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.

Згідно з п. А.2 Істотних умов кредитування ліміт цього кредитного договору становить 104 649,45 грн., у тому числі у розмірі:

- 98 681,38 грн. на реструктуризацію заборгованості за договором про надання банківських послуг № 38107781, укладеним між банком та ТОВ С-ТЕРРА ;

- 34,00 грн. для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, шляхом перерахування за реквізитами, зазначеними в п. 2.1.1 цього договору;

- 5 934,07 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.13, 2.3.13, 5.8 цього договору

За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 32% річних (п. А.6 Істотних умов кредитування).

Відповідно до п.п. 4.10, 4.11 кредитного договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів, а також за період, який починається з попередньої дати сплата процентів, до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів і комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Пунктами А.3 та А.8 Істотних умов кредитування передбачено, що термін повернення кредиту та дата сплати процентів визначаються графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до цього договору).

Згідно з вищевказаним графіком зменшення поточного ліміту кінцевою датою повернення кредиту визначено 09.08.2016.

Спір, що розглядається в межах даної справи, стосується частини кредитних грошових коштів в розмірі 98 715,38 грн. (98 681,38 + 34,00), щодо яких відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання.

Так, судом встановлено, що 26.08.2015 позивач надав відповідачу у кредит грошові кошти в розмірі 98 715,38 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2011 по 01.03.2018, долученою до матеріалів справи.

Отже, позивач свої зобов'язання надати відповідачу в кредит грошові кошти виконав належним чином.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного сторонами кредитного договору, надані позивачем у кредит грошові кошти повернув частково, а саме в розмірі 14 319,82 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками за період з 01.01.2011 по 01.03.2018.

Крім того, судом встановлено, що за користування кредитом відповідачу протягом періоду з 14.08.2015 по 16.12.2015 були нараховані проценти в розмірі 9 735,46 грн.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного сторонами кредитного договору, проценти за користування кредитними грошовими коштами сплатив частково, а саме в розмірі 5 172,74 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками за період з 01.01.2011 по 01.03.2018.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідач виникла заборгованість перед позивачем по тілу кредиту в розмірі 84 395,56 грн., а також по процентах за користування кредитними грошовими коштами в розмірі 4 562,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 84 395,56 грн., а також процентів за користування кредитними грошовими коштами в розмірі 4 562,72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 117 284,92 грн. та штраф у розмірі 3 229,66 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у графіку зменшення поточного ліміту сторони погодили наступний порядок внесення платежів (які включали в себе тіло кредиту та проценти за користування ним): 13.09.2015 - 9 742,56 грн., 13.10.2015 - 9 742,56 грн., 13.11.2015 - 9 742,56 грн., 13.12.2015 - 9 742,56 грн., 13.01.2016 - 9 742,56 грн., 13.02.2016 - 9 742,56 грн., 13.03.2016 - 9 742,56 грн., 13.04.2016 - 9 742,56 грн., 13.05.2016 - 9 742,56 грн., 13.06.2016 - 9 742,56 грн., 13.07.2016 - 9 742,56 грн., 09.08.2016 - 9 781,43 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач кредитні кошти, надані позивачем, а також проценти за користування ними сплатив частково, відтак допустив порушення зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. А.3 Істотних умов кредитування позичальник сплачує банку штраф у розмірі 3 229,66 грн. Обов'язок відповідача сплатити на користь позивача штрафу у вказаному розмірі також передбачений додатковою угодою № 1 від 13.08.2015 до договору про надання банківських послуг № 38107781, на реструктуризацію заборгованості за яким був наданий кредит.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3 229,66 грн. заявлена правомірно, є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 117 284,92 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ).

Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2 цього договору, винагороди передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4,6 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізаціє банком права, передбаченого п. A.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони узгодили, що розмір пені, зазначеної в цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений.

Відповідно до п. А.3 Істотних умов кредитування термін повернення кредиту встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 цього договору). Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених в Графіку погашення кредиту понад 30 днів: датою погашення заборгованості є 31-ий день; вся заборгованість по кредиту, починаючи з наступного дня, який слідує за днем повернення кредиту (32-ий день), рахується простроченою.

Згідно з А.7 Істотних умов кредитування у випадку порушення позичальником будь-якого з грошового зобов'язання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, у п. 5.4 кредитного договору сторони домовились, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 5.1, 5.2. 5.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та умови укладеного сторонами кредитного договору, суд дійшов висновку про те, що розмір пені розрахований позивачем вірно. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 117 284,92 грн. Є обґрунтованою, правомірною та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю С-ТЕРРА (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 20, офіс 214, ідентифікаційний код 38107781) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 84 395,56 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста дев'яносто п'ять грн. 56 коп.), заборгованість за процентами в розмірі 4 562,72 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят дві грн. 72 коп.), пеню в розмірі 117 284,92 грн. (сто сімнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири грн. 92 коп.), штраф у розмірі 3 229,66 грн. (три тисячі двісті двадцять дев'ять грн. 66 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 142,10 грн. (три тисячі сто сорок дві грн. 10 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 01.06.2018.

Суддя О.Г. Удалова