Рішення

від 24.05.2018 по справі 910/4366/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2018Справа №910/4366/18

За позовом:Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юкос" простягнення 178 800,00 грн. Суддя Бойко Р.В. при секретарі судового засідання Бариновій О.І. Представники сторін: від позивача:Половінкін О.В. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (надалі - ПАТ "ДПЗКУ") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юкос" (надалі - ТОВ "Компанія "Юкос") про стягнення 178 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 178 800,00 грн. в якості попередньої оплати за Договором №ЮС/374/021 на постачання природного газу за нерегульованими тарифами від 24.10.2014, а відповідачем свого зобов'язання з поставки та передання у власність природнього газу не було виконано, у зв'язку з чим ПАТ "ДПЗКУ" просить суд стягнути з ТОВ "Компанія "Юкос" сплачені ним кошти в якості попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2018 відкрито провадження у справі №910/4366/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; судове засідання призначено на 10.05.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2018 у справі №910/4366/18 , постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відкладено судове засідання на 24.05.2018.

В судове засідання 24.05.2018 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судові засідання, призначені на 10.05.2018 та на 24.05.2018, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала господарського суду міста Києва від 12.04.2018 про відкриття провадження у справі №910/4366/18, а також ухвала про повідомлення про дату, час і місце судового засідання від 10.05.2018 у відповідності до приписів ст.ст. 120, 176, 242 Господарського процесуального кодексу України були надіслані відповідачу рекомендованими листами на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха Михайла, буд. 7/2, та відповідно одержані відповідачем 19.04.2018 та 18.05.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103046106010 та №0103046537452 відповідно.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України

днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про судові засідання у даній справі, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень представника відповідача про причини його неявки в судове засідання 24.05.2018, суд вирішив розглянути дану справу за відсутності такого учасника справи.

В судовому засіданні 24.05.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2016 між ТОВ "Компанія "Юкос" (постачальник) та ПАТ "ДПЗКУ" (споживач) укладено договір №ЮС/374/021 на постачання природного газу за нерегульованими тарифами (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність "природній газ" для власного споживання ДК 016-2010 06.20.1 (надалі - газ), а споживач - прийняти та оплатити газ.

Загальний обсяг поставок газу за цим Договором в період з 01.11.2014 по 30.06.2015 становить 85 000 куб. м. за місяць, які зазначені в Додатку №1 до даного Договору, що є невідємною частиною цього Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.7 Договору постачання обсягів газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі даних показників вузлів обліку.

У пункті 4.1 Договору сторонами було погоджено ціну за 1 000 куб. м. газу, в який в подальшому сторонами вносились зміни в частині корегування вартості.

У пункті 4.5 Договору сторонами було погоджено, що оплата вартості за газ здійснюється споживачем у національній валюті України - гривні у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати, яка проводиться до 25-го числа перед місяцем споживання природного газу.

Пунктом 6.3.2 Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний при проведенні кінцевого розрахунку за цим Договором за наявності вимоги споживача повернути кошти, що сплачені споживачем в продовж дії Договору та рахуються як передплата.

Сторонами у п. 12.1 Договору було визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Станом на червень 2015 року (останній місяць строку дії Договору) у зв'язку з розбіжностями між замовленими обсягами природного газу на звітний місяць і фактичним споживанням у позивача виникла передплата за газ за Договором у розмірі 178 800,00 грн.

Листами №1531/06-15 від 04.06.2015 та №1561/06-15 від 26.06.2015 ТОВ "Компанія "Юкос" пропонувала ПАТ "ДПЗКУ" розглянути пропозицію закриття даної суми поставкою природного газу за договірною ціною.

Листом №60 від 07.07.2015 позивач повідомив відповідача, що відбір природного газу найближчим часом проводитись не буде та просила перерахувати кошти у розмірі 178 800,00 грн., сплачені за невикористаний газ, за вказаними у ньому листі реквізитами.

Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем свого обов'язку за Договором з повернення попередньої оплати у розмірі 178 800,00 грн.

Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи станом на червень 2015 року, тобто в останній місяць строку дії Договору, у зв'язку з розбіжностями між замовленими обсягами природного газу на звітний місяць і фактичним споживанням у позивача виникла передплата за Договором у розмірі 178 800,00 грн.

Наведені обставини підтверджуються, зокрема, наявними в матеріалах справи листами ТОВ "Компанія "Юкос" №1531/06-15 від 04.06.2015 та №1561/06-15 від 26.06.2015.

Пунктом 6.3.2 Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний при проведенні кінцевого розрахунку за цим Договором за наявності вимоги споживача повернути кошти, що сплачені споживачем в продовж дії Договору та рахуються як передплата.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено обов'язок відповідача на вимогу позивача перерахувати останньому кошти, що сплачені споживачем в продовж дії Договору та рахуються як передплата, проте не визначено строку виконання такого обов'язку.

Листом №60 від 07.07.2015 просив перерахувати кошти у розмірі 178 800,00 грн., сплачені за невикористаний газ, за вказаними у ньому листі реквізитами.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що станом на дату розгляду даної справи ТОВ "Компанія "Юкос" не виконало своїх зобов'язань з повернення ПАТ "ДПЗКУ" суми попередньої оплати за Договором.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або загалі не приступив до виконання зобов'язання, або, якщо і приступив, але не виконав його у встановлений договором або законом термін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов'язання, передбаченого п. 6.3.2 Договору, в частині повернення позивачу попередньої оплати не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що ТОВ "Компанія "Юкос" не виконано своїх зобов'язань з перерахування ПАТ "ДПЗКУ" коштів у розмірі 178 800,00 грн., та відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав суду як доказів повернення позивачу суми попередньої оплати на виконання п. 6.3.2 Договору, так і доказів здійснення ним поставки позивачу газу за Договором після закінчення строку дії Договору, та не навів обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Компанія "Юкос" суми попередньої оплати у розмірі 178 800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "ДПЗКУ" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юкос" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха Михайла, буд. 7/2; ідентифікаційний код 35982497) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; ідентифікаційний код 37243279) кошти у розмірі 178 800 (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят два) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 31.05.2018.

Суддя Р.В.Бойко