Рішення

від 24.05.2018 по справі 911/444/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/444/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна»

04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31991183

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ СОЛЮШИН»

08122, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шпитьки, вул. 1-ий км. Дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1, кімн. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39054729

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2018);

відповідача - не з'явився;

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ СОЛЮШИН» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу, а саме: за рахунками-фактурами № ЛУ-0014278 від 17.07.2014, № ЛУ-0004964 від 05.03.2015, 0014278 від 17.07.2014, № ЛУ-0005983 від 20.03.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.018 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.04.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2018 відкладено підготовче засідання до 24.04.2018.

23.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.04.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 24.05.2018.

У судове засідання 24.05.2018 з'явився представник позивача, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідачем не забезпечено участі представника у судових засіданнях, відзиву не подано, про розгляд справи щодо нього у господарському суді судом направлені ухвали суду з повідомленням про час, дату і місце проведення судових засідань на адресу: 08122, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Шпитьки, вул. 1-й км. Дороги Личанка-Горбовичі, буд.1, кім. 2 - ці відомості взяті судом з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.03.2018 № НОМЕР_1, що отриманий за запитом суду станом на дату надходження позовної заяви. У матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта .

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, судом надіслано ухвали на належну адресу відповідача.

Крім того, у судовому засіданні 24.05.2018 судом перевірено за кодами поштових відправлень відомості про доставку ухвал суду на сайті ПАТ Укрпошта у мережі Інтернет та встановлено, що ухвалу суду про призначення даного судового засідання вручено представнику відповідача 10.05.2018, відтак, суд встановив належне повідомлення відповідача про розгляд справи, у тому числі, завчасно, з дотриманням вимог частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.05.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ СОЛЮШИН» (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 1760/КІ від 12.02.2014 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору найменування, кількість та асортимент товару зазначається в додатках до договору та/або рахунку-фактурі та/або у видатковій накладній.

Відповідно до пункту 3.1.2. Договору покупець зобов'язаний подати продавцю заявку на придбання товару не пізніше, ніж за 15 днів до запланованої дати його отримання при купівлі значної кількості товару: 100 кг та більше.

Згідно з пунктом 4.3. Договору покупець оплачує повну вартість товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від продавця.

Відповідно до пункту 5.1. Договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю протягом 5 робочих днів з моменту отримання від нього повної оплати вартості товару. Цей строк може бути збільшений до 45 календарних днів за згодою сторін.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з даного договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків від ціни товару, зазначеної у додатках до договору та/або видатковій накладній та/або у рахунку - фактурі.

Відповідно до пункту 11.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року.

Згідно з пунктом 11.2 Договору якщо за 30 днів до закінчення строку даного договору жодна із сторін письмово не виявить намір розірвати договір, то він вважається продовженим (пролонгованим) ще на один календарний рік на таких самих умовах. Така пролонгація строку даного договору можлива без обмеження терміну.

Зважаючи на відсутність доказів наявності письмового повідомлення однієї з сторін Договору про намір його розірвати, суд дійшов висновку, що Договір, на підставі пункту 11.2 Договору, чинний на момент спірних правовідносин сторін.

На виконання вимог Договору, позивачем поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними: № ЛУ-0011039 від 18.08.2014 на суму 24025,00 грн. (рахунок - фактури № ЛУ-0014278 від 17.08.2014), № ЛУ-0003521 від 05.03.2015 на суму 10850,00 грн. (рахунок - фактури № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), № ЛУ-0004475 від 20.03.2015 на суму 12250,00 грн. (рахунок - фактури № ЛУ-0005983 від 20.03.2015), тобто, всього на суму 47125,00 грн.

Відповідач частково сплатив за товар, що поставлений: 16.06.2015 у розмірі 1000,00 грн. (за рахунком - фактурою № ЛУ-0014278 від 17.07.2014), 05.04.2016 у розмірі 500,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 20.04.2015 у розмірі 1000,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 20.05.2016 у розмірі 500,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 07.06.2016 у розмірі 1000,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 02.09.2016 у розмірі 500,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 16.09.2016 у розмірі 500,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015).

У зв'язку з виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором лише частково, позивачем, станом на 05.03.2018, розраховано суму основного боргу у розмірі 42125,00 грн та нараховано штраф у розмірі 4712,50 грн., 3 % річних у розмірі 4198,90 грн., інфляційні втрати у розмірі 31003,81 грн.

Відповідач участі представника у судових засіданнях не забезпечив, відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів оплати за Договором суду не надав.

Оцінюючи надані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ СОЛЮШИН» укладено договір купівлі-продажу № 1760/КІ від 12.02.2014.

Договір, що укладений між сторонами, за правовою природою є договором купівлі - продажу. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 2.1. Договору найменування, кількість та асортимент товару зазначається в додатках до договору та/або рахунку-фактурі та/або у видатковій накладній.

На виконання вимог Договору позивачем поставлено товар, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних: № ЛУ-0011039 від 18.08.2014 на суму 24025,00 грн. (рахунок-фактура № ЛУ-0014278 від 17.08.2014), № ЛУ-0003521 від 05.03.2015 на суму 10850,00 грн. (рахунок-фактура № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), № ЛУ-0004475 від 20.03.2015 на суму 12250,00 грн. (рахунок-фактура № ЛУ-0005983 від 20.03.2015), тобто, всього на суму 47125,00 грн., оригінали яких досліджені судом у судовому засіданні.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін, повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджується довіреностями відповідача, реквізити яких прямо зазначені у накладних, їх копії надані до матеріалів справи: довіреності від 17.07.2014 № 1/7, від 03.03.2015 № 5, від 20.03.2015 №6, з огляду на що, судом оцінено ці докази як належні для встановлення факту здійснення оплатних поставок товару відповідачу, у строки, обсягах та вартості, що вказані у видаткових накладних.

Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України, якщо ціну товару встановлено у договорі, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі - продажу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару може бути встановлений у договорі.

Згідно з пунктом 4.3. Договору покупець оплачує повну вартість товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від продавця.

Відповідач частково оплатив товар, що поставлений: 16.06.2015 суму в розмірі 1000,00 грн. (за рахунком - фактурою № ЛУ-0014278 від 17.07.2014), 05.04.2016 суму в розмірі 500,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 20.04.2015 суму в розмірі 1000,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 20.05.2016 суму в розмірі 500,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 07.06.2016 суму в розмірі 1000,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 02.09.2016 суму в розмірі 500,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), 16.09.2016 суму в розмірі 500,00 грн (за рахунком - фактурою № ЛУ-0004964 від 05.03.2015), що підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку позивача, що, з огляду на підписання її уповноваженими особами банківської установи, оцінюються судом як належний доказ.

Зважаючи на вказане, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем грошові зобов'язаня за Договором виконані лише частково, тобто, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з даного договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків від ціни товару, зазначеної у додатках до договору та/або видатковій накладній та/або у рахунку - фактурі.

З огляду на вказане, позивачем розрахована сума штрафу за прострочення виконання зобов'язання таким чином: 47125,00 грн*10% = 4712,50 грн.

Вказаний розрахунок відповідає умовам Договору та обставинам справи, відповідачем не заперечений.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивачем, станом на 05.03.2018, розраховано 3 % річних у розмірі 4198,90 грн. та інфляційні збитки у розмірі 31003,81 грн.

Суд, перевіривши надані до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку, що вони арифметично невірні та встановив, що стягненню підлягають: 3 % річних у розмірі 4144,02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 30790,87 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що відповідачем отримано товар за Договором на суму 47125,00 грн., оплачено лише частково на суму 5000,00 грн., решту товару не оплачено, строк оплати товару настав, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача решти вартості товару, що отриманий за Договором, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у справі, що складаються з судового збору, що сплачений позивачем у розмірі 1762,00 грн., покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ СОЛЮШИН про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ СОЛЮШИН» ( 08122, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шпитьки, вул. 1-ий км. Дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1, кімн. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39054729) 42125,00 грн (сорок дві тисячі сто двадцять п'ять гривень) основного боргу, 4712,50 грн (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень п'ятдесят копійок) штрафу, 4144,02 грн (чотири тисячі сто сорок чотири гривні дві копійки) 3 % річних, 30790,87 (тридцять тисяч сімсот дев'яносто гривень вісімдесят сім копійок) інфляційних втрат, 1667,26 грн (одна тисяча шістсот шістдесят сім гривень двадцять п'ять копійок) судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.06.2018.

Суддя С.О. Саванчук