Рішення

від 25.05.2018 по справі 914/349/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2018р. Справа №914/349/18

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 кредит» , м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Рехавот» , м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення заборгованості за Договором кредиту за овердрафтом №05.-182ю/2014/2-1 від 15.07.2014р. у розмірі 174 794,77грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (Довіреінсть №155 від 23.03.2018р.).

Від відповідача: не з'явився.

Права і обов'язки роз'яснено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 кредит» , до відповідача: Приватного підприємства «Рехавот» , про стягнення заборгованості за Договором кредиту за овердрафтом №05.-182ю/2014/2-1 від 15.07.2014р. у розмірі 174 794,77грн.

Ухвалою суду від 16.03.2018р. відкрите провадження у справі та призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 03.04.2018р. Окрім того, задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні режимі відеоконференції, та доручено її проведення господарському суду Київської області.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні 03.04.2018р. в режимі відеоконференції надав суду усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

30.03.2018р. на адресу суду повернулась рекомендована кореспонденція з ухвалою суду від 16.03.2018р. про відкриття провадження у справі, з відміткою поштового відділення про повернення за закінченням встановленого строку зберігання.

Представник позивача повідомив суд, що на його адресу також повернулася поштова кореспонденція з позовною заявою, скерована на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою від 03.04.2018р. розгляд справи у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції відкладено на 03.05.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.05.2018р. в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явки в судове засідання 03.05.2018р. не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.

Ухвалою від 03.05.2018р. підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті в режимі відеоконференції на 25.05.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05. 20 18р. підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 25.05. 20 18р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача зазначено: 82100, АДРЕСА_1. На таку ж адресу скеровувались судом ухвали у даній справі. Поштовий конверт з ухвалою від 16.03.2018р. повернутий поштовим відділенням із відміткою за закінченням терміну зберігання .

За змістом статті 64 ГПК (в редакції чинній станом на 15.12.2017р.), зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до положень ст.ст. 174, 177, 195 Господарського процесуального кодексу України - строк вирішення спору завершується 26.05.2018р. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у загальному позовному провадженні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

15 липня 2014 року між ПАТ ОСОБА_1 кредит та відповідачем укладено Договір кредиту за овредрафтом № 05.1-182ю/2014/2-1, за умовами якого позивач надавати відповідачу грошові кошти на умовах забезпеченості (крім випадків надання бланкового овердрафту), повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку відповідача відкритого в ПАТ ОСОБА_1 кредит , розрахункових документів на суму, що не перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах визначеному цим договором ліміту овердрафту.

Протягом всього періоду дії цього договору максимальна заборгованість відповідача за овердрафта не може перевищувати розмір ліміту овердрафту, розрахованого за методикою розрахунку лімітів овердрафту, що діє від ПАТ ОСОБА_1 кредит в сумі 400000,00грн. З дати підписання цього договору діючий ліміт овердрафту становить 116000,00грн. (п. 1.1.1 договору).

У п. 1.1.2 договору сторони погодили, що кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за овердрафтом за цим договором - не пізніше 14 липня 2015 року.

Також 15.07.2014р. сторони підписали додаток 1 до договору № 05.1-182ю/2014/2-1 від 15.07.2014р., в якому погодили тарифний план по кредитних операціях.

03.06.2015р. між ПАТ ОСОБА_1 кредит та відповідачем підписано договір про внесення змін №1 до договору № 05.1-182ю/2014/2-1 від 15.07.2014р., яким викладено п. 1.1.1 в наступній редакції: Протягом всього періоду дії цього договору максимальна заборгованість відповідача за овердрафта не може перевищувати розмір ліміту овердрафту, розрахованого за методикою розрахунку лімітів овердрафту, що діє від ПАТ ОСОБА_1 кредит в сумі 400000,00грн. З дати підписання цього договору діючий ліміт овердрафту становить 54797,08грн.

На підтвердження дійсного надання кредиту позивач долучив до позовної заяви копії виписок по особовому рахунку за період з 15.07.2014р. по 15.02.2018р.

В забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору 15.07.2014р. між ПАТ ОСОБА_1 кредит та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №04-1298/1-4, за яким передбачена солідарна відповідальність строком до 14.07.2021р.

ПАТ ОСОБА_1 кредит звернувся з позовом до суду до поручителя: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту за овердрафтом №05.1-182ю/2014/2-1, від 15.07.2014р. в розмірі 190982,52грн.

07.07.2017р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області виніс рішення у справі №442/2894/16-ц за позовом ПАТ ОСОБА_1 кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 кредит заборгованість ПП Рехавот за Договором кредиту за овердрафтом № 05.1-182ю/2014/2-1 від 15.07.2014 р. в розмірі 190 982,52 грн. Рішення не оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили 20.07.2017р.

Оскільки, відповідач не виконує взятих зобов'язань за спірним договором, в лютому 2018 року ПАТ ОСОБА_1 кредит звернувся до господарського суду Львівської області із позовом до ПП Рехавот про стягнення заборгованості за договором кредиту 83 660, 37 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 87 072, 22 грн. заборгованості за простроченими процентами, 4 062,18 грн. заборгованості за нарахованими процентами.

В ході судового розгляду представник позивача повідомив, що на даний час рішення суду у справі №442/2894/16-ц не виконано.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали кредитний договір кредиту за овредрафтом № 05.1-182ю/2014/2-1 від 15.07.2014р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

Згідно із 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.3 ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язувався надати кредит, а відповідач, здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі.

Як узгоджено сторонами, дату остаточного повернення кредиту визначено 14.07.2015р.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи копіями документів підтверджено, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав у повному обсязі, а відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення отриманих кредитних коштів.

Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів в сумі 83660,37 грн. простроченої заборгованості за кредитом.

Щодо стягнення з відповідача кредитному договору 87 072, 22 грн. заборгованості за простроченими процентами та 4 062,18 грн. заборгованості за нарахованими процентами суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд прийшов до висновку задоволити позовні вимоги в цій частині.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір у справі покладається на нього.

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Рехавот» (82100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37504083) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 кредит» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ідентифікаційний код 20057663) 83660,37грн. заборгованості за кредитом, 87072,22грн. заборгованості за простроченими процентами, 4062,18грн. заборгованості за нарахованими процентами та 2621,93грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст складено 01.06.2018р.

Суддя Ділай У.І.