Рішення

від 21.05.2018 по справі 916/540/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/540/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд про розірвання Договору оренди № 09-с/2012 КЕВ від 12.04.2012, повернення орендованого майна та стягнення заборгованості у розмірі 45 274,82 грн., з якої 36 401,64 грн. - сума основного боргу, 4 932,54 грн. - заборгованість з відшкодування ВЕР, 486, 00 грн. - податок на землю, 1 092,05 грн. - штраф в розмірі 3 %, 2 362,59 грн. - пеня; -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2018 № 11);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд (далі - Відповідач) з наступними вимогами:

- про стягнення заборгованості за Договором оренди № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012р. у розмірі 36 401,64 грн. - заборгованість з орендної плати, 2 362,59 грн. - пені, 1 092,05 грн. - штраф у розмірі 3 %, 486,00 грн. - заборгованість з компенсації податку на землю, 4 932,54 грн. - заборгованість з компенсації ВЕР;

- про розірвання Договору оренди № 09-с/2012 КЕВ від 12.04.2012, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд нерухомого військового майна - нежитлових приміщень площе. 87,1 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Арміська, 18 (військове містечко № 224, будівля інв. № 7).

- про зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд повернути на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 87,1 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18 (військове містечко № 224, будівля інв. № 7).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення умов договору оренди №09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012, щодо повного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/540/18; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/540/18; призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, представник відповідача у судове засідання призначене на 21.05.2018р. не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які отримані Комунальним підприємством Житлово-Комунальний сервіс Північний та розписка в оголошенні про перерву від 21.05.2018р. /а.с.87/

Відтак, даний спір судом вирішено по суті заявлених вимог за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін у судових засіданнях, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.

12.04.2012 між Позивачем та Відповідачем, укладено Договір оренди № 09-с/2012/КЕВ (далі - Договір від 12.04.2012) /а.с. 13-16/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, Договору від 12.04.2012 орендодавець (Позивач) передає, а орендар (Відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 87,1 кв.м. будівлі № 7 військового містечка № 224, що знаходяться на балансі КЕВ м. Одеси, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, вартість якого визначена на 12.10.2011 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 299 990,00 грн. без ПДВ. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 (три) роки і більше - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передавання майна.

Згідно із пунктами 3.1, 3.3, 3.6, 3.7, 3.8 Договору від 12.04.2012 орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (жовтень 2011) на рівні 2 200,00 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (жовтень 2011) - 1 999,93 грн. (додаток № 5). Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Пунктами 5.11, 5.15 Договору від 12.04.2012 орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до пункту 10.1 Договору від 12.04.2012 цей договір укладено строком на 3 роки, що діє з 12.04.2012 до 10.04.2015 включно. У звязку з автоматичною пролонгацією, на даний час договір є дійсним.

На виконання умов Договору від 12.04.2012 Позивач та Відповідач підписали Акт приймання-передачі нерухомого військового майна інв. № 7 площею 87,1 кв.м., в/м № 224, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, що передається у оренду ТОВ Смарагд /а.с. 20/.

Згідно із вказаним Актом приймання-передачі нерухомого військового майна Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху у двоповерхової частині адміністративної будівлі, загальною площею 87,1 кв.м., 1973 року побудови, за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, військове містечко № 224, загальною вартістю 299 990,00 грн.

Щодо позовної вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди №09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012р. в сумі 34 903,64 грн., суд зазначає наступне:

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи при поданні позовної заяви Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, нараховано розмір заборгованості з орендної плати за період з червня по грудень 2017р. з врахуванням часткових оплат у розмірі 36 401,64 грн. грн.

24.04.2018 від Позивача надійшло клопотання (вх. № 8538/18 від 24.04.2018) в якому він повідомив суд, що з урахуванням останньої оплати 17.02.2018 заборгованість відповідача зі сплати оренди за Договором № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012 складає 34 903,64 грн.

Суд розцінює вказане клопотання як заяву про закриття провадження у справі, в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 500,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Отже, провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 500,00 грн. підлягає закриттю.

Судом встановлено, що Відповідачем також сплачено орендні платежі в сумі 1 000,00 грн. - 29.01.2018 та 500,00 грн. 15.02.2018, що підтверджується виписками по рахунках Позивача (а.с. 69, 71-72). А відтак, сума боргу Відповідача за Договором від 12.04.2012 складає 34 901,64 грн. (36 401,64 - 1 000,00 - 500,00 = 34 901,64).

Інші докази оплати Відповідачем заборгованості з орендної плати в матеріалах справи відсутні.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 3.7 Договору оренди № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012 встановлено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 Договору у співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення уключаючи день оплати.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором оренди № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012 за період з 16.07.2017 по 16.01.2018 з урахуванням положень статті 232 Господарського кодексу України, становить суму у розмірі 2 417,91 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 4836.51 16.07.2017 - 03.08.2017 19 12.5000 % 62.94 4836.51 04.08.2017 - 14.09.2017 42 12.5000 % 139.13 4836.51 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 139.13 4836.51 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 175.31 4836.51 15.12.2017 - 15.01.2018 32 14.5000 % 122.97 5140.42 16.08.2017 - 14.09.2017 30 12.5000 % 105.63 5140.42 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 147.88 5140.42 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 186.32 5140.42 15.12.2017 - 15.01.2018 32 14.5000 % 130.69 5135.28 16.09.2017 - 26.10.2017 41 12.5000 % 144.21 5135.28 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 186.14 5135.28 15.12.2017 - 15.01.2018 32 14.5000 % 130.56 5237.99 16.10.2017 - 26.10.2017 11 12.5000 % 39.46 5237.99 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 189.86 5237.99 15.12.2017 - 15.01.2018 32 14.5000 % 133.17 5300.84 16.11.2017 - 14.12.2017 29 13.5000 % 113.71 5300.84 15.12.2017 - 15.01.2018 32 14.5000 % 134.77 5348.56 16.12.2017 - 15.01.2018 31 14.5000 % 131.74 5402.04 16.01.2018 - 16.01.2018 1 14.5000 % 4.29 Всього: 2 417,91 Проте, оскільки Позивач заявив вимогу про стягнення суми пені у розмірі 2 362,59 грн., суд не може вийти за межі предмету спору та стягненню підлягає сума в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.8 Договору оренди № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012 у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем повністю не сплачено заборгованість з орендної плати з липня 2017р. по грудень 2017р. (6 місяців) оскільки проплати, які були здійснені відповідачем зараховувались в погашення заборгованості за попередні місяці.

Отже, судом встановлено, що сума штрафу за прострочення оплати становить 1 092,05 грн., яка розраховується наступним чином: 36 401,64 Х 3 % = 1 092,05 грн.

Щодо позовної вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення з відповідача компенсації податку на землю, суд зазначає наступне:

З врахуванням встановлення судом заборгованості з компенсації відповідачем по податку на землю в розмірі 486,00 грн., суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з відповідача 486,00 грн. компенсації податку на землю розрахована вірно та підтверджена матеріалами справи а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення з відповідача компенсації за фактичні комунальні та загально експлуатаційні витрати (ВЕР) договором оренди № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012 у сумі 4 932,54 грн., суд зазначає наступне:

Як вбачається з розрахунку заборгованості компенсації за фактичні комунальні та загально експлуатаційні витрати (ВЕР) договором оренди приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо оплати компенсації за фактичні комунальні та загально експлуатаційні витрати (ВЕР) виконані не повному обсязі, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість, за розрахунком суду з врахуванням часткових оплат в сумі 4 680,35 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає компенсація за фактичні комунальні та загально експлуатаційні витрати (ВЕР) встановлена судом в розмірі 4 680,35 грн. А відтак, не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з компенсації за фактичні комунальні та загально експлуатаційні витрати (ВЕР) в розмірі 252,19 грн. з вищенаведених підстав.

Щодо позовної вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про розірвання Договору оренди № 09-с/2012 КЕВ від 12.04.2012, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд нерухомого військового майна - нежитлових приміщень площе. 87,1 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Арміська, 18 (військове містечко № 224, будівля інв. № 7).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у якості підстави для розірвання оспорюваного договору, зазначає про істотне порушення відповідачем умов договору оренди державного майна.

Відповідно до ч. 1,4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст.181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із системного аналізу тексту, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором оренди державного майна.

Умовами ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Приписами ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Із змісту ст.653 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Пунктом 1 ст.760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Положеннями п.1 ст.761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору.

Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у зв'язку з чим станом на у орендаря утворилась заборгованість.

Дана заборгованість виникла у зв'язку з повною несплатою щомісячних платежів за липень 2017р., серпень 2017р., вересень 2017р., жовтень 2017р., листопад 2017р. та грудень 2017р.

Суд звертає увагу, що орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України Про оренду державного та комунального майна , згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Отже, щодо питання розірвання договору оренди комунального майна слід застосовувати приписи частини третьої статті 291 ГК України, частини другої статті 651, статей 782, 783 ЦК України та частини третьої статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна . Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 8 травня 2012 року.

Суд звертає увагу, що дані положення чинного законодавства дублюються в п.10.6.1 договору оренди № 09-с/2012 КЕВ від 12.04.2012, а саме передбачено право на дострокове розірвання договору при невнесенні орендної плати протягом 3 місяців. /а.с.15/

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Отже, систематичне неналежне виконання відповідачем умов договору щодо внесення орендної плати у строки і розмірах, обумовлених умовами договору, є наслідком позбавлення позивача того, що він розраховував при укладені договору оренди, а саме ефективне надходження коштів до бюджета (в т.ч. і за рахунок орендної плати, отриманої за вказаним договором.

Таке порушення відповідачем умов договору є істотним, а тому є підставою для розірвання договору оренди № 09-с/2012 КЕВ від 12.04.2012р.

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт систематичного порушення орендарем такої істотної умови договору оренди державного майна, як внесення орендної плати, що в розумінні ч. 2 ст. 651, ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 3 ст. 26 ЗУ Про оренду державного та комунального майна є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

Отже, позовна вимога про розірвання договору підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд повернути на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 87,1 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18 (військове містечко № 224, будівля інв. № 7).

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-XII, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Отже, враховуючи, що повернення майна є похідною вимогою від розірвання договору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в даній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги КЕВ м. Одеси підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012 а саме: заборгованість з орендної плати в розмірі 34 904,64 грн., пеня в розмірі 2 362,59 грн., штраф в розмірі 1 092,05 грн., заборгованість з компенсації податку на землю в розмірі 486,00 грн., заборгованості з компенсації ВЕР на загальну суму 4 680,35 грн., крім цього, розірвати договір оренди № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012 та зобов'язати повернути орендоване майно.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 916/540/18 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 500 грн.

2. Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд про стягнення, розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд (вул. Армійська, буд. 18, Одеса, Одеська обл., 65058, код ЄДРПОУ 21004634) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (вул. Єврейська, 13, Одеса, Одеська обл., 65014, код ЄДРПОУ 08038284) суму основного боргу в розмірі 34 901,64 грн., пеню в розмірі 2 362,59 грн., штраф в розмірі 3 % від суми заборгованості в розмірі 1 092,05 грн., компенсацію податку на землю в розмірі 486,00 грн., заборгованість з компенсації ВЕР у розмірі 4 680,35 грн. та витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 5217,81 грн.

4. Розірвати договір оренди № 09-с/2012/КЕВ від 12.04.2012 укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд .

5. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Смарагд (вул. Армійська, буд. 18, Одеса, Одеська обл., 65058, код ЄДРПОУ 21004634) повернути на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (вул. Єврейська, 13, Одеса, Одеська обл., 65014, код ЄДРПОУ 08038284) зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 87,1 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18 (військове містечко № 224, буд. інв. № 7).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2018

Суддя О.Ю. Оборотова