Рішення

від 29.05.2018 по справі 916/373/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/373/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_2 за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аріадна» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 75330,73грн.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Аріадна" заборгованості у сумі 75330,73грн. у тому числі 63133,89грн. заборгованості з орендної плати, 1116,12грн. 3% річних, 4855,79грн. інфляційних втрат, 6224,93грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 25.06.2002р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2018р. було відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради та призначено судове засідання на 26.04.2018р. о 10:30.

25.04.2018р. за вх.суду№8663/18 від третьої особи надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні від 26.04.2018р. було оголошено перерву по 10.05.2018р. о 11:40 про що зазначено в протоколі судового засідання. 26.04.2018р. винесено ухвалу про виклик сторін у судове засідання.

27.04.2018р. за вх.суду№8764/18 від позивача надійшли додаткові пояснення.

04.05.2018р. за вх.суду№9011/18 від третьої особи надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні від 10.05.2018р. було оголошено перерву по 24.05.2018р. о 10:00 про що зазначено в протоколі судового засідання. 10.05.2018р. винесено ухвалу про виклик сторін у судове засідання.

В судовому засіданні від 24.05.2018р. було оголошено перерву по 29.05.2018р. о 10:20 про що зазначено в протоколі судового засідання. 24.05.2018р. винесено ухвалу про виклик сторін у судове засідання.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

В судовому засіданні від 29.05.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/373/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25.06.2002р. між Одеською міською радою (позивач, Орендодавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Аріадна (відповідач, Орендар) було укладено договір на оренди земельної ділянки, загальною площею 2602кв.м. (у тому числі: земельна ділянка площею 888кв.м. терміном на 15 років для реконструкції, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону з кафе (у тому числі терміном на 2 роки - на період реконструкції); земельна ділянка площею 1714кв.м. терміном на 2 роки на період реконструкції для благоустрою прилеглою території), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 36 (далі договір).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25.06.2002р. та зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) 01.07.2002 р. за № 642/29.

Відповідно до п. 1.4. договору грошова оцінка земельної ділянки на момент нотаріального посвідчення договору складає 309664,02грн.

Пунктами 2.1., 2.2. договору сторони встановили, що за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату, а саме на період будівництва: за земельну ділянку площею 2602кв.м. - 3096,38 грн. на рік, на період експлуатації за земельну ділянку площею 888кв.м. - 10567,20 грн. на рік.

Згідно пп. 3.1.2. п.3.1. договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів.

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/1811/15 було внесено зміни до договору, а саме викладено п. 1.4. договору у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 888кв.м. становить 1108756,80грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №76/С від 23.07.2014 р., складеного Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області та викладено п. 2.2. договору у наступній редакції: Орендна плата за земельну ділянку, площею 888кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 36, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 55437,84грн. на рік .

Посилаючись на Податковий кодекс України та рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/1811/15, позивач зазначає, що орендна плата відповідача відповідно до умов договору за 2016р. - 6620,20грн. на місяць та за 2017р. - 7017,41грн. на місяць.

Як вказує позивач, відповідач покладені на нього зобов'язання законом та договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує та не сплачує орендну плату з вересня 2016р., внаслідок цього ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради надіслано претензію ТОВ Аріадна від 03.04.2017 р. №01-13/1308 про необхідність сплати заборгованості. Однак на вказану претензію відповідач не виконує своїх зобов'язань зі сплати орендної плати у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість з орендної плати у сумі 63133,89грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Позивач вказує, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної сплати орендної плати, позивач нарахував відповідачу 1116,12грн. 3% річних, 4855,79грн. інфляційних втрат, 6224,93грн. пені.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 63133,89грн. заборгованості з орендної плати, 1116,12грн. 3% річних, 4855,79грн. інфляційних втрат, 6224,93грн. пені.

Третя особа позовні вимоги підтримує посилаючись на ті самі обставини що і позивач.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на оренди земельної ділянки, загальною площею 2602кв.м. (у тому числі: земельна ділянка площею 888кв.м. терміном на 15 років для реконструкції, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону з кафе (у тому числі терміном на 2 роки - на період реконструкції); земельна ділянка площею 1714кв.м. терміном на 2 роки на період реконструкції для благоустрою прилеглою території), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 36.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору) договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору) договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Пунктом 6.9. договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації, а саме - з 01.07.2002р.

Згідно з вимогами ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним

Частинами 1, 2, 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше непередбачено договором оренди.

Судом встановлено, що умовами укладеного договору сторони встановили, що грошова оцінка земельної ділянки на момент нотаріального посвідчення договору складає 309664,02грн., за користування земельною ділянкою відповідач сплачує позивачу орендну плату, а саме на період будівництва: за земельну ділянку площею 2602кв.м. - 3096,38 грн. на рік, на період експлуатації за земельну ділянку площею 888кв.м. - 10567,20 грн. на рік.

У статтях 5,13,15,18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Положенням статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативно грошової оцінки.

У ст. 274.1. Податкового кодексу України ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/1811/15 було внесено зміни до договору, а саме викладено п. 1.4. договору у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 888кв.м. становить 1108756,80грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №76/С від 23.07.2014 р., складеного Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області та викладено п. 2.2. договору у наступній редакції: Орендна плата за земельну ділянку, площею 888кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 36, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 55437,84грн. на рік .

Відповідно до ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що з урахуванням внесення змін до договору на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. по справі №916/1811/15, орендна плата відповідача відповідно до умов договору за 2016р. складає 6620,20грн. на місяць, за 2017р. складає 7017,41грн. на місяць.

З пояснень позивача та третьої особи вбачається, що відповідач протягом 2016-2017р.р. не сплачує орендну плату у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у сумі 63133,89грн.

Під час розгляду справи відповідачем заборгованість не сплачена у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 63133,69грн. за період вересень - грудень 2016р., січень - червень 2017р., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 6224,93грн. слід зазанчити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.5.1. договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 6224,93грн. за період з 31.12.2016р. по 30.06.2017., з 31.01.2017р. по 31.07.2017р., з 03.03.2017р. по 31.08.2017р., з 31.03.2017р. по 28.09.2017р., 01.05.2017р. по 29.10.2017р., з 31.05.2017р. по 31.10.2017р., 01.07.2017р. по 31.10.2017р., з 31.07.2017р. по 31.10.2017р. та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми Законодавство , суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 6223,02грн. за період з 31.12.2016р. по 30.06.2017., з 31.01.2017р. по 31.07.2017р., з 03.03.2017р. по 31.08.2017р., з 31.03.2017р. по 28.09.2017р., 01.05.2017р. по 29.10.2017р., з 31.05.2017р. по 31.10.2017р., 01.07.2017р. по 31.10.2017р., з 31.07.2017р. по 31.10.2017р.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1116,12грн. 3% річних та 4855,79грн. інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 4855,79грн. за період з 31.10.2016р. по 31.10.2017р., 01.12.2016р. по 31.10.2017р., 31.12.2016р. по 31.10.2017р., з 31.01.2017р. по 31.10.2017р., з 03.03.2017р. по 31.10.2017р., 31.03.2017р. по 31.10.2017р., 01.05.2017р. по 31.10.2017р., з 31.05.2017р. по 31.10.2017р., 01.07.2017р. по 31.10.2017р., 31.07.2017р. по 31.10.2017р. за допомогою програми «Законодавство» , вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 4855,79грн. з 31.10.2016р. по 31.10.2017р., 01.12.2016р. по 31.10.2017р., 31.12.2016р. по 31.10.2017р., з 31.01.2017р. по 31.10.2017р., з 03.03.2017р. по 31.10.2017р., 31.03.2017р. по 31.10.2017р., 01.05.2017р. по 31.10.2017р., з 31.05.2017р. по 31.10.2017р., 01.07.2017р. по 31.10.2017р., 31.07.2017р. по 31.10.2017р.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 1116,12грн. за період 31.10.2016р. по 31.10.2017р., 01.12.2016р. по 31.10.2017р., 31.12.2016р. по 31.10.2017р., з 31.01.2017р. по 31.10.2017р., з 03.03.2017р. по 31.10.2017р., 31.03.2017р. по 31.10.2017р., 01.05.2017р. по 31.10.2017р., з 31.05.2017р. по 31.10.2017р., 01.07.2017р. по 31.10.2017р., 31.07.2017р. по 31.10.2017р. та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство" суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 1116,10грн. за період 31.10.2016р. по 31.10.2017р., 01.12.2016р. по 31.10.2017р., 31.12.2016р. по 31.10.2017р., з 31.01.2017р. по 31.10.2017р., з 03.03.2017р. по 31.10.2017р., 31.03.2017р. по 31.10.2017р., 01.05.2017р. по 31.10.2017р., з 31.05.2017р. по 31.10.2017р., 01.07.2017р. по 31.10.2017р., 31.07.2017р. по 31.10.2017р.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аріадна» заборгованості підлягають частковому задоволенню у сумі 75328,80грн. у тому числі 63133,89грн. заборгованості з орендної плати, 6223,02грн. пені, 1116,10грн. 3% річних, 4855,79грн. інфляційних втрат, в позовних вимогах про стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аріадна» 1,91грн. пені та 0,02грн. 3% річних судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00грн. покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Одеської міської ради відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аріадна» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 75330,73грн. у тому числі 63133,89грн. заборгованості з орендної плати, 1116,12грн. 3% річних, 4855,79грн. інфляційних втрат, 6224,93грн. пені - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аріадна» (65003, АДРЕСА_1., код ЄДРПОУ 31538981) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа,1, код ЄДРПОУ 26597691, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код одержувача 38016923, одержувач УДКСУ у м. Одесі Одеської області, місцевий бюджет Суворовського району №33219812700009, КБК 18010600 орендна плата з юридичних осіб) 63133/шістдесят три тисячі сто тридцять три/грн. 89коп. заборгованості з орендної плати, 1116/одна тисяча сто шістнадцять/грн. 10коп. 3% річних, 4855/чотири тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять/грн. 79коп. інфляційних втрат, 6223/шість тисяч двісті двадцять три/грн. 02коп. пені.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. У позовних вимогах про стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аріадна» 1,91грн. пені та 0,02грн. 3% річних - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Аріадна» (65003, АДРЕСА_1., код ЄДРПОУ 31538981) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа,1, код ЄДРПОУ 26597691) 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 01 червня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Степанова Л.В.