Рішення

від 24.05.2018 по справі 921/70/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 травня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/70/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О .

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполь-2005", с. Метенів, Зборівський район, Тернопільська область, 47240

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергія світла", м. Чернігів, вул. Кільцева, 9, 14007

про стягнення 134 136,00 грн. передоплати за товар згідно Договору №18/12/2017/сб від 18.12.2017р.

За участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність №02 від 28.04.2016р.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполь-2005" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергія світла" про cтягнення 134 136,00 грн. передоплати за товар згідно Договору №18/12/2017/сб від 18.12.2017р.

Ухвалою суду від 05.03.2018р. вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергія світла", які знаходяться на розрахунковому рахунку №26004010037085 в ПАТ "А-Банк", МФО 307770 у розмірі 136 148,04 грн., що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ "Українська енергія світла".

Ухвалою суду від 06.03.2018р. відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.04.2018р.

Ухвалами суду від 03.04.2018р. та від 17.04.2018р. відкладено підготовче засідання на 17.07.2018р. та на 27.04.2018р. відповідно.

Ухвалою суду від 27.04.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 05.05.2018р.

Ухвалою суду від 05.05.2018р. відкладено розгляд справи на 24.05.2018р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити. На обґрунтування заявлених вимог посилається на виконання ним зобов'язань, передбачених п. 5.2 Договору №18/12/2017/сб від 18.12.2017р., а саме: внесення на рахунок відповідача 26.12.2017р. 100% передоплати за поставку товару (дизельне пальне) в сумі 134 136,00 грн., підтвердженням чого є платіжне доручення №1551. Проте відповідач порушив взяті за умовами договору зобов'язання щодо поставки товару та до закінчення терміну дії договору не поставив позивачу товар, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач витребуваних судом матеріалів та будь-яких заяв чи клопотань не подав. Відповідно до даних відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта, ухвали суду від 27.04.2018р. та 05.05.2018р. (поштові відправлення №4602507604158 та №4602507619007), станом на день судового засідання, відповідачу не вручені. Ухвали суду від 06.03.2018р., 03.04.2018р. та 17.04.2018р., які направлялися на адресу ТОВ "Українська енергія світла" (вул. Кільцева, м. Чернігів, 14000), яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися без вручення по причинах "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (правова позиція, викладена у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (чинна станом на даний час)).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, встановив:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська енергія світла" в особі директора товариства ОСОБА_2, який діяв на підставі Статуту (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрполь - 2005 , в особі директора ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту (далі - Покупець), укладено 18.12.2017р. договір №18/12/2017/сб, згідно якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар в асортименті і кількості, встановленій Договором, Специфікацією, Додатками, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену договором вартість (п.п. 1.1 Договору);

- асортимент, кількість, ціна одиниці товару і загальна сума договору визначаються у Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 Договору);

- у випадках, коли Покупець в порушення закону інших актів цивільного законодавства або цього договору не приймає товар або відмовляється його прийняти, Продавець має право вимагати від Покупця прийняти товар або відмовитися від виконання договору (3.4 Договору);

- якщо Продавець передав в порушення даного договору Покупцю меншу кількість товару, ніж визначили цим Договором. Покупець має право або вимагати передати кількість товару, або відмовитися від переданого товару і від його оплати, а якщо товар оплачений - вимагати повернення грошових коштів (п. 3.8 Договору);

- оплата товару здійснюється, як правило, на умовах 100% передоплати, або іншим способом обумовленим в додатках та специфікаціях , які є невід'ємними частинами договору (п. 5.2 Договору);

- форма оплати - безготівкова, при цьому, за угодою сторін можливі інші варіанти розрахунків, не заборонені законодавством України (п. 5.4 Договору);

- оплата здійснюється на підставі виставлених Продавцем рахунків. Відсутність рахунку не звільняє Покупця від обов'язку оплати отриманого від продавця товару. У цьому випадку оплата проводиться з посиланням на відповідний видатковий документ, який підтверджує факт отримання товару, із зазначенням номера договору (п. 5.5 Договору);

- товар відвантажується на адресу Покупця (вантажоодержувача), на умовах самовивозу зі складу Продавця або іншим способом, який відображається в специфікації (п. 6.1 Договору);

- Продавець передає Покупцеві наступні документи: товарну накладну: свідоцтво про походження товарів: сертифікат якості, інші документи, передбачені Договором (п. 6.3 Договору);

- усі спори вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди, у судовому порядку(п. 9 Договору);

- строк дії договору встановлений з 18.12.2017р. по 31.12.2017р.(п. 9.1 Договору).

Відповідно до Специфікації №1 від 18.12.2017р. до Договору №18/12/2017сб від 18.12.2017р., Продавець зобов'язався поставити покупцю товар: Дизельне паливо Євро 5 Білорусь, в кількості 6000 л. за ціною 18,63 грн. за літр, на загальну суму 134 136,00 грн.

У вартість товару входить доставка на склад Покупця, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Зборівський р-н., с. Метенів, вул. Центральна, 2Б.

ТОВ Українська енергія світла (Продавець) на оплату виставив ТОВ Укрполь -2005 (Покупець) рахунок-фактуру №442 на суму 134 136,00 грн.

На виконання п. 5.2 Договору, Покупець перерахував на рахунок ТОВ "Українська енергія світла" попередню оплату за товар (дизельне пальне) в сумі 134 136,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1551 від 26.12.2017р.

Разом з тим, Продавець не виконав зобов'язання по поставці товару у термін до 31.12.2017р. (закінчення строку дії договору).

Невиконання умов договору відповідачем стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам та наведеним позивачем доводам в обґрунтування заявлених вимог, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому, суд виходив із наступного:

- відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) , господарське зобов'язання, одним з видів якого є майново - господарське зобов'язання (цивільно - правове), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей ГК України;

- договірні відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору поставки до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, за яким одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655, ч. 2 ст. 712 ЦК України);

- відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України та ст. 193 ГК України, сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання, і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони;

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України);

- продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу; обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 663, ч. 1 ст. 664, ч. 1 ст. 692 ЦК України).

- якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України).

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. Тобто, наведена норма є спеціальною нормою, яка регулює такі правовідносини та за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2002р. у справі №15рп/2002, право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушених прав, не зважаючи на застереження у Договорі щодо досудового врегулювання спору .

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем умов п. 5.2 Договору ., а саме оплату ним 26.12.2017р. шляхом перерахування на рахунок товариства 100% попередньої оплати за поставку товару в сумі 134 136,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по договору не виконав, дизельне паливо не поставив позивачу у термін до закінчення строку дії договору - 31.12.2017р.

Станом на момент прийняття судом рішення відповідач товару позивачу не поставив, кошти не повернув, доказів на підтвердження причин невиконання зобов'язання по поставці товару суду не надав.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки попередньо оплаченого товару, згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, породжує у відповідача обов'язок по поверненню сплаченої позивачем суми попередньої оплати, тому суд вважає, що відповідач повинен сплатити на користь позивача 134 136,00 грн., сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який повинен був поставити відповідач (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.07.2016р. у справі № 914/2736/15).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, перелік яких визначений ч. 3 ст. 123 ГПК України.

Частиною 1 статті 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем не подано попереднього розрахунку суми судових витрат в порядку ст. 124 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 2 893,04 грн. (2 012,04 грн - судового збору за подання позовної заяви та 881,00 грн. - за подання заяви про забезпечення позову), згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 124, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергія світла" (м. Чернігів, вул. Кільцева, 9, 14007, ідентифікаційний код - 40665766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполь-2005" (с. Метенів, Зборівський район, Тернопільська область, 47240, ідентифікаційний код - 32147167) 134 136 (сто тридцять чотири тисячі сто тридцять шість) грн. 00 коп. передоплати за товар згідно Договору №18/12/2017/сб від 18.12.2017р. та 2 893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 04 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.

Повне рішення складено 01 червня 2018 року.

Суддя М.С. Стадник