Рішення

від 29.05.2018 по справі 923/236/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року Справа № 923/236/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора-в.о.керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі позивача: Управління капітального будівництва Херсонської міської ради, м.Херсон

до Приватного підприємства "КОМФОРТ-2000", м. Київ.

про стягнення заборгованості в сумі 247 582,49 грн.

за участю: прокурора: Левицький С. С.

від позивача: уповноважені представники ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: уповноважений представник ОСОБА_3.

29.03.2018 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява № 77/16-18 від 27.03.2018 від Прокурора-в.о.керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Херсонської міської ради (позивач) до Приватного підприємства "КОМФОРТ-2000" (відповідач), в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 247 582,49 грн. за договором підряду № 2-12/16 від 02.12.2016, на підставі ст.131 1 Конституції України, ст.16, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 173-175 ГК України, статей 4, 20, 45, 53, 55, 129, 161-164, 171, 172 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.03.2018 року порушено провадження у справі № 923/236/18. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Прокурор та позивач наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Прокурор у позові зазначає, що Херсонською місцевою прокуратурою в ході виконання покладеної на органи прокуратури функції представництва інтересів держави, встановлено порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також постанови Кабінету Міністрів України Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт послуг, що закуповуються за бюджетні кошти №117 від 23.03.2014 року та положень Договору підряду №2-12/16 від 02.12.2016 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва Херсонської міської ради (далі - позивач, Замовник) і приватним підприємством "КОМФОРТ - 2000" (далі - відповідач, Підрядник). За твердженням прокурора, Управління капітального будівництва Херсонської міської ради за допомогою системи онлайн-закупівель Рrozorro 28.10.2016 оголосило про проведення процедури відкритих торгів №UА-2016-10-28- 000914-b з предметом закупівлі за бюджетні кошти виконання робіт з реконструкції будівлі ЗОШ №26 в сел. Комишани, м. Херсон. Очікувана вартість предмета закупівлі 20536280,00 грн.

За результатами відкритих торгів переможцем визнано ПП "КОМФОРТ - 2000", що підтверджується протоколом №2 від 21.11.2016, який розміщений в системі онлайн-закупівель Рrozorro .

Матеріалами справи підтверджується, що 02.12.2016 між Управлінням капітального будівництва Херсонської міської ради та Приватним підприємством "КОМФОРТ - 2000" укладено Договір підряду №2-12/16 (далі за текстом - Договір), відповідно до п.1.1. та п.1.2. якого Підрядник прийняв на себе зобов'язання протягом 2016- 2018 років виконати роботи з реконструкції будівлі ЗОШ №26 в сел. Комишани, м. Херсон (далі ЗОШ №26), а Замовник прийняти та оплатити такі роботи. Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна договору є динамічною і становить 15 494 750,00 грн. з урахуванням ПДВ 2 582 458,33 грн. Вартість робіт, які доручаються Підряднику у 2016 році становить 2 328 228, 00 грн., з урахування ПДВ.

Також пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати Замовником, після пред'явлення Підрядником рахунка на аванс для придбання матеріалів в розмір до 30% від обсягу договірної ціни поточного року, в сумі 690 000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

В подальшому, до Договору вносились зміни шляхом підписання додаткових угод №1 від 26.01.2017, №2 від 24.0.2017, №3 від 15.08.2017, №4 від №5 від 30.10.2017, №6 від 31.10.2017 та №7 від 05.12.2017 року.

Так, додатковою угодою №1 від 26.01.2017 до Договору внесено наступні зміни.

У зв'язку із виділенням у 2017 році з міського бюджету коштів на виконання робіт, та з урахуванням того, що Підрядником у 2016 році не були розпочаті роботи, Сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 3.1 Договору, виклавши його у такій редакції: 3.1. Ціна договору є невід'ємною частиною договору, є динамічною і становить 15 494 750,00 грн., з урахуванням ПДВ 2 582 458,33 грн.

Склад витрат за договірною ціною і методика її складання визначаються діючими на даний момент Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293.

Вартість робіт, які доручаються Підряднику у 2017 році становить 7 397 264,40 грн., з урахуванням ПДВ 1 232 877,40 грн.

Розділом II додаткової угоди №1 від 26.01.2017, якою внесено зміни до Розділ IV Договору визначено, що розрахунки проводяться, у тому числі шляхом попередньої оплати Замовником, після пред'явлення Підрядником рахунка на аванс для придбання матеріалів в розмірі до 30% від обсягу договірної ціни поточного року в сумі 2 200 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаної умови Договору та відповідно до рахунку-фактури №СФ-000362 від 26.01.2017 Управління капітального будівництва на підставі платіжного доручення № 1 від 26.01.2017 перерахувало Підряднику грошові кошти у сумі 2 200 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 5.1 договору строки виконання робіт: до 31.12.2018, визначаються календарним планом, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно календарного графіку виконання робіт (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 02.12.2016) строк виконання робіт - 31.12.2018. При цьому, додатковою угодою №2 від 24.04.2017 встановлено новий строк виконання робіт - до 31.12.2017. Водночас, додатковою угодою №3 від 15.08.2017 строк виконання робіт знову встановлено до 31.12.2018 року.

Відповідно до абзацу 2 Розділу II додаткової угоди №1 від 26.01.2017 р. та п.п. 18,19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, Підрядник впродовж 3-х місяців з дати надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання за призначенням згідно з актами виконаних робіт про використання коштів за призначенням. У разі невиконання або несвоєчасного виконання цієї умови, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування від суми невиконаних зобов'язань за цією додатковою угодою, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Підрядник отримав аванс за Договором у сумі 2 200 000, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладені умови Додаткової угоди №1, Підрядник не пізніше 30.04.2017 повинен був надати Замовнику акти виконаних робіт про використання коштів авансу за призначенням.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Підрядник 25 квітня 2017 року листом №46 (т.1 а.с.171) надав Замовнику акти виконаних робіт (примірники акту №1 та акту №2 надані відповідачем т.2 а.с.11-65), Замовник отримав вищевказані акти 26.04.2017 р., що підтверджується відміткою на аркуші цього листа-звернення.

Згідно приписів ст..853 ЦК України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Матеріалами справи підтверджується, що листом №01-10-360 від 03.05.2017 р. Замовник розглянув акти виконаних робіт, але не підписав з огляду на невідповідність їх умовам договору.

В судовому засіданні 29 травня 2018 року було з'ясовано, що основною причиною непідписання Управлінням капітального будівництва Херсонської міської ради актів виконаних робіт була невідповідність ціни виконаних робіт; об'єм та якість робіт була належною.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що без зауважень та заперечень між позивачем та відповідачем було підписано акти виконаних робіт 31.05.2017 року на суму 561294,00 грн. та 31.10.2017 року на суму 1638706,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем робіт у строк до 30.04.2017 року.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2017 року Підрядником частково виконано роботи та підтверджено використання коштів авансу за призначенням на суму 561 294,00 з ПДВ. Сума невикористаного авансу, що залишалася не повернутою після 31.05.2017 складала 1638 706,00 грн.

Суд погоджується з думкою позивача, що Підрядник прострочив виконання зобов'язання, передбаченого п. 4.1 Договору, оскільки не виконав його у строк, встановлений договором. ПП Комфорт-2000 порушив свої зобов'язання за договором перед Управлінням капітального будівництва Херсонської міської ради, що є підставою для застосування відносно нього штрафних санкцій.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно вимог пункту 7.2. Договору (у редакції зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 26.01.2017) у разі невиконання або несвоєчасного виконання пунктів 4.1. та 5.1. Договору, Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від суми невиконаних зобов'язань за цим Договором, за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 110207,56 грн. інфляційних втрат та 26393,59 грн. 3% річних.

Згідно приписів ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем порушено строки виконання підрядних робіт. На думку суду, позивачем не доведено, що відповідач порушив грошове зобов'язання. За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних та річних задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє посилання відповідача на необґрунтованість прокурором підстави для звернення з позовом до суду, -оскільки, на думку суду, в позовні заяві достатньо обґрунтовано підстави захисту інтересів держави.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Враховуючи положення ч. 4 ст. 238 ГПК України, зміст п.58 рішення у справі Серявін та ін. проти України щодо тлумачення належного обґрунтування рішення, інші доводи відповідача судом до уваги не беруться, як явно необґрунтовані та такі, що не відносяться до предмету спору.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, частково відмовляє у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку із частковою відмовою у задоволенні позову судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства КОМФОРТ - 2000 (04209, м.Київ, пр-т. ОСОБА_4, 16-Г, кв. 75, код ЄДРПОУ 30045460, р/р 26004052715980 в Печерській філії ПАТ Приватбанк м. Херсона, МФО 300711ІПН 300454626546) на користь Управління капітального будівництва Херсонської міської ради ( р\р 35422112031024 в УДКСУ у м. Херсоні, МФО 852010, ЄДРПОУ 05517216) 110 981,34 грн. пені та 1664,72 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 01.06.2018 р.

Суддя В.В.Литвинова