Постанова

від 29.05.2018 по справі 905/2765/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018р. справа № 905/2765/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:Склярук О. І. Дучал Н. М., Гези Т. Д., Бондаренко К. Ю.

за участю представників сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:Рашевська Г. О. (довіреність № 01-01-12/399 від 13.03.2018р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Фізичної особи - підприємця Чалого Миколи Олександровича, м. Слов'янськ, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області ухвалене 27.02.2018р. у м. Харкові об 11:40 год. (повний текст рішення складено та підписано 02.03.2018р..) по справі№ 905/2765/17 (суддя Чернова О. В.) за позовомФізичної особи - підприємця Чалого Миколи Олександровича, м. Слов'янськ, Донецька область до відповідача Слов'янської міської ради Донецької області, м. Слов'янськ, Донецька область про та за зустрічним позовом до відповідача провизнання права користування земельною ділянкою Слов'янської міської ради Донецької області, м. Слов'янськ, Донецька область Фізичної особи - підприємця Чалого Миколи Олександровича, м. Слов'янськ, Донецька область зобов'язання здійснити демонтаж групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, розташованих по вул. Шевченко, м. Слов'янськ на земельній ділянці за кадастровим номером №1414100000:01:001:0861 площею 0,0090 га та повернення земельної ділянки Слов'янській міській раді, привівши вказану земельну ділянку у попередній стан

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець Чалий Микола Олександрович звернувся до Слов'янської міської ради з позовною заявою про визнання права користування земельною ділянкою та просив суд визнати право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 14141000000:01:001:0861, площею 0,0090 га за адресою: вул. Шевченко, м. Слов'янськ, яку надано Фізичній особі-підприємцю Чалому Миколі Олександровичу відповідно до договору строкового особистого сервітуту від 01.04.2014р. на той самий термін та на тих саме умовах, котрі передбачені цим договором та запропонував проект додаткового договору, який він вважає повинен бути укладено між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірну бездіяльність відповідача, яка полягає у не продовженні строку дії паспорту прив'язки розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та не продовженні строку дії договору строкового особистого сервітуту від 01.03.2014р.. Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ч. 1 ст. 98, ч. 1 ст. 99, ст. 100 Земельного кодексу України, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 1, 22, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, Слов'янська міська рада звернулася із зустрічною позовною заявою в якій просила зобов'язати відповідача за зустрічним позовом Фізичну особу-підприємця Чалого М. О. здійснити демонтаж групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності розташованих по вул. Шевченко, м. Слов'янськ на земельній ділянці за кадастровим номером 141410000000:01:001:0861 площею 0,0090 га. Також відповідач (позивач за зустрічним позовом) просив суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця Чалого М. О. привести земельну ділянку по вул. Шевченко, м. Слов'янськ за кадастровим номером 14141000006016001:0861 площею 0,0090 га до попереднього стану, повернути земельну ділянку міській раді у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в користування.

Свої вимоги обґрунтовує не виконанням позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) свого зобов'язання за договором особистого сервітуту, яким, зокрема, передбачено, що після закінчення строку на який було укладено зазначений договір, землекористувач (позивач по цій справі) повинен повернути міській раді земельну ділянку, яку він займав на підставі договору.

27.03.2018р. Господарським судом Донецької області по справі № 905/2765/17 прийнято рішення про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

Рішення обґрунтовано відсутністю підстав для задоволення вимог за первісним позовом. Що стосується зустрічного позову, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що він підлягає задоволенню, оскільки позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не доведено, що він користується спірною земельної ділянкою на законних підставах.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Чалий Микола Олександрович, м. Слов'янськ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог за первісним позовом та відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог.

Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає, що він неодноразово звертався до відповідача з заявами щодо продовження дії паспорту прив'язки розміщення групи тимчасових споруд, про що свідчать листи від 13.10.2017р., 27,10.2017р., 31.10.2017р. та договору строкового особистого сервітут на той самий строк. Про те, відповіді на ці листи він не отримав. Вважає, що анулювання паспорту прив'язки є безпідставним та суперечить діючому заокнодавству. Наполягає, що відповідачами не надано належних доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про анулювання паспорту прив'язки. Також наполягає, що вирішення питання укладання договору і додаткового договору особистого строкового сервітуту або про відмову від його укладення мало б здійснюватися на підставі рішення міської ради, прийнятого за результатами розгляду заяви зацікавленої особи, а не листами міської ради. Наполягає, що відповідно пункту 4 договору та пункту 2.18 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 22.10.2011р. договір строкового особистого сервітуту міг бути подовжений.

Посилається на пункти 32-35 рішення Європейського суду з прав людини Стрейтч проти Сполученого Королівства від 24.06.2003р., яким встановлено, що майном у зазначеній статті 1 Проколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2018р. відкрите апеляційне провадження по справі № 905/2765/17.

24.04.2018р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Слов'янської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертають увагу суду, що відповідно до п. 10 договору земельна ділянка передається для розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Відповідно до ст. ст. 401, 402, 404 ЦК України, ст.ст. 98 ,99, 100 Земельного кодексу України, земельний сервітут може бути встановлений лише для власника або землекористувача сусідньої земельної ділянки у разі, якщо потреби такого власника чи землекористувача не можуть бути задоволені в іншій спосіб, ніж встановлення сервітуту.

З метою приведення у відповідність до вимог Земельного кодексу України, ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому наказом Мінрегіонбуду України від 21.10.2011 № 244, рішенням Слов'янської міської ради від 05.04.2017р. № 8-ХХП-7 визнано таким, що втратило чинність рішення Слов'янської міської ради від 02.03.2012 № 11-ХХІУ-6 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Слов'янської міської ради зазначеним рішенням встановлено, що договори особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Слов'янської міської ради, укладені із Слов'янською міською радою діють до закінчення строку, встановленого договорами. Договір особистого строкового сервітуту від 01.03.2014р. був укладений між позивачем та відповідачем строком до 18 жовтня 2017р. Таким чином, підстав для укладання додаткового договору до договору строкового сервітуту від 01.03.2014р. який вичерпав свою дію, не має.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018р. призначено розгляд справи по суті на 29.05.2018р.

В судове засідання з'явився представник відповідача (позивача по цій справі), який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення по справі залишити без змін.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася обов'язковою.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ст. 269 ГПК України).

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі І розділу ІV ГПК України (ст.270 ГПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача (головуючого по справі), вислухав пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Рішення Слов'янської міської ради №15-XXIV-6 від 02.03.2012р. "Про надання згоди на розробку комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" позивачу надано згоду на розробку комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території центральної частини міста Слов'янськ (а.с. 22).

18 жовтня 2012 року на замовлення Фізичної особи - підприємця Чалого Миколи Олександровича Управлінням архітектури та містобудування Слов'янської міської ради виданий Паспорт прив'язки розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Тараса Шевченка у м. Слов'янську, дійсний до 18.10.2017р. (а.с.14).

04.09.2013р. Слов'янською міською радою прийнято рішення №21-XLVII-6, відповідно до якого вирішено укласти з ФОП Чалим М. О. договір особистого сервітуту на строк дії паспорта прив'язки на платне користування земельною ділянкою для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності загальною площею 0,0090 га, кадастровий номер №1414100000:01:001:0861, що знаходиться за адресою: вул.Шевченка, м. Слов'янськ.

01 березня 2014 року між Слов'янською міською радою (далі - Міська рада) та Фізичною особою - підприємцем Чалим Миколою Олександровичем (далі - Землекористувач) укладено договір строкового особистого сервітуту (далі - Договір), відповідно до п.1 якого Міська рада надає, а Землекористувач приймає в платне користування на праві особистого строкового сервітуту земельну ділянку за кадастровим номером 1414100000:01:001:0861, площею 0,0090 га, за адресою: вул. Шевченка, м. Слов'янськ. Вид права земельного сервітуту розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Пунктом 4 договору встановлено строк його дії до 18.10.2017р.. Строк дії договору відповідає строку дії паспорту прив'язки.

Згідно з п.12 Договору, передача земельної ділянки здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі.

У п. 13 Договору зазначено, що після припинення дії договору Землекористувач повертає міській раді земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав у користування.

Відповідно до п. 23 Договору, його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Цей договір набирає чинності після державної реєстрації (п.28 Договору).

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печатки та зареєстрований в реєстраційній службі Слов'янського міськрайонного управління юстиції.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.03.2014р., Міська рада передала ФОП Чалому М. О. земельну ділянку загальною площею 0,0090 га, розташовану за адресою: вул. Шевченка, м. Слов'янськ для розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, згідно рішення Слов'янської міської ради №15-XXIV-6 від 02.03.2012р.

15 лютого 2017 року, за результатами роботи тимчасової контрольної комісії міської ради для проведення інвентаризації договорів строкового особистого сервітуту та здійснення контролю щодо сплати суб'єктами господарювання коштів до місцевого бюджету за користування правом особистого строкового сервітуту, Слов'янської міської ради прийнято рішенням №35-ХХ-7.

Пунктом 4 вище зазначеного Рішення, вирішено Управлінню архітектури та містобудування анулювати паспорти прив'язки, термін дії яких сплив, у зв'язку з не встановленням тимчасових споруд (додаток №1).

Згідно з п.1 Додатку №1 до рішенням №35-ХХ-7 від 15.02.2017р. до Переліку паспортів прив'язки, що підлягають анулюванню включено паспорт прив'язки №7 від 18.10.2012р., виданий ФОП Чалому М.О.

28.03.2017р. листом №01.01.-12/485 відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про анулювання паспорту прив'язки розміщення тимчасових споруд №7 від 18.10.2012р., у зв'язку з невстановленням останнім тимчасових споруд протягом 6 місяців з дати отримання паспорту прив'язки.

Судом першої інстанції також встановлено, що рішенням Слов'янської міської ради №8-ХХІІ-7 від 05.04.2017р. "Про визнання такими, що втратило чинність рішення Слов'янської міської ради №15-XXIV-6 від 02.03.2012р. "Про надання згоди на розробку комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", рішення Слов'янської міської ради №15-XXIV-6 від 02.03.2012р. "Про надання згоди на розробку комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" визнано таким, що втратило чинність.

Пунктом 2 зазначеного Рішення, передбачено, що договори особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Слов'янської міської ради, укладені із Слов'янською міською радою та зареєстровані у встановленому порядку, діють до закінчення строку, встановленого договорами.

Надання земельних ділянок у користування під розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Слов'янської міської ради вирішується в порядку, визначеному Земельним кодексом України (п.3 Рішення).

13.10.2017р., 26.10.2017р. та 31.10.2017р. позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з заявами б/н про продовження строку дії паспорту прив'язки та договору строкового особистого сервітуту від 01.03.2014р.

У відповідь на звернення ФОП Чалого М. О. щодо продовження строку дії паспорту прив'язки та договору строкового особистого сервітуту від 01.03.2014р., Слов'янська міська рада у листах №11-05-03/408 від 20.10.2017р., №01.01.-19/183 від 02.11.2017р. та №01.01.05я/3291 від 03.11.2017р. повідомила про неможливість продовження строку дії паспорту прив'язки від 18.10.2012р. у зв'язку з його анулюванням.

Крім цього, у листі №01.01.05я/3291 від 03.11.2017р. відповідач за первісним позовом зазначив про необхідність повернення земельної ділянки.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що первісний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст.395 Цивільного кодексу України, сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Стаття 99 Земельного кодексу України встановлює види права земельних сервітутів. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Відповідно до ст.100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно до ст. 101 Земельного кодексу України, дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Випадки припинення дії земельного сервітуту передбачені ст. 102 Земельного кодексу України.

Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: а) поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут; в) рішення суду про скасування земельного сервітуту; г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Як встановлено судом першої інстанції і не спростовано під час апеляційного провадження, 01.03.2014р. між Слов'янською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Чалим Миколою Олександровичем підписано договір строкового особистого сервітуту. Договір укладено строком до 18 жовтня 2017р. Строк дії договору відповідає строку дії паспорту прив'язки.

Відповідно до п. 13 договору, після припинення дії договору землекористувач повертає міській раді земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в користування.

Згідно умов вище зазначеного договору, його дія припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-землекористувача, закриття фізичною особою підприємцем землекористувача або смерті фізичної особи - землекористувача. Договір припиняється також у випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотне перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Можливість автоматичного продовження строку дії договору особистого сервітут, умовами цього договору не передбачена.

З огляду на наведене, судова колегія також приходить до висновку, що закінчення строку, на який було встановлено сервітут, зумовлює припинення дії договору, на підставі якого позивач за первісним позовом користувався земельною ділянкою загальною площею 0,0090 га, кадастровий номер №1414100000:01:001:0861, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, м. Слов'янськ.

Судова колегія також бере до уваги рішення Слов'янської міської ради №8-ХХІІ-7 від 05.04.2017р., яким встановлено, що договори особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Слов'янської міської ради, укладені із Слов'янською міською радою та зареєстровані у встановленому порядку, діють до закінчення строку, встановленого договорами.

Зазначене рішення є обов'язковим для виконання. На цей час не скассовнао та не визнано недійсним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, підстави для визнання права користування земельною ділянкою відповідно до договору строкового особистого сервітуту від 01.03.2014р. - відсутні.

Судова колегія не погоджується зі ствердженням позивача, що він мав обґрунтоване право очікувати продовження строку дії договору сервітуту, а тому відмова відповідача від продовження строку дії цього договору є порушенням статті 1 Проколу 1 до Конвенції з огляду на наступне.

Як умовами договору особистого сервітуту, так і приписами Земельного кодексу України не передбачено автоматичне або обов'язкове продовження договору особистого земельного сервітуту відносно розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності.

Тому, позивач, укладаючи договір строкового сервітуту повинен був усвідомлювати, що на відміну від договорів оренди земельної ділянки, зазначений договір не підлягає обов'язковому продовженню та взаємовідносини сторін щодо сервітуту буде припинено після закінчення строку його дії.

Також не приймаються до уваги посилання позивача за первісним позовом на приписи Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", оскільки дія цього Закону не поширюється на спірні правовідносини.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 23 Договору оосбистого сервітуту, його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Тобто дія договору особистого сервітуту припинилася 18 жовтня 2017р.

Пунктом 13 Договору особистого сервітуту сторони передбачили, що після припинення дії договору Землекористувач повертає міській раді земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав у користування.

Таким чином. після закінчення строку дії договору особистого сервітуту, у позивача по цій справі, виник обов'язок щодо повернення земельної ділянки.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивліьного законодавства.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав визнання за позивачем за первісним позовом права користування земельною ділянкою відповідно до договору строкового особистого сервітуту від 01.03.2014р., у останнього виник обов'язок звільнити земельну ділянку загальною площею 0,0090 га, кадастровий номер №1414100000:01:001:0861, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, м. Слов'янськ, привівши її у попередній стан, згідно з п. 13 зазначеного договору, здійснивши демонтаж групи тимчасових споруд.

За таких осбтавин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що зустрічні позовні вимоги Слов'янської міської ради Донецької області, м. Слов'янськ Донецької області до Фізичної особи - підприємця Чалого Миколи Олександровича, м. Слов'янськ, Донецька область про зобов'язання здійснити демонтаж групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, розташованих по вул. Шевченко, м. Слов'янськ на земельній ділянці за кадастровим номером №1414100000:01:001:0861 площею 0,0090 га та повернення земельної ділянки Слов'янській міській раді, привівши вказану земельну ділянку у попередній стан, підлягають задоволенню.

В обґрунування своїх позовних вимог, позивач посилається на наявність у нього паспорту прив'язки розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул. Тараса Шевченко у м. Слов'янську, який було видано 18.10.2012р.. Строк його дії - 18.10.2017р. Посилається, що йому безпідставно було не продовжено строк дії цього паспорту, а також на незаконність анулювання цього паспорту, що не було враховано, на його думку, судом першої інстанції.

Проте, з такими твердженнями заявника апеляційної скарги судова колегія не погоджується, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції строк його дії сплив і доказів, що строк зазначеного паспорту прив'язки було продовжено, матеріали справи не містять. Що стосується законності або незаконності анулювання цього паспорту, то це питання повинно вирішуватися за окремим позовом.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст.276 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Чалого Миколи Олександровича, м. Слов'янськ, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2018р. по справі № 905/2765/17 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2018р. по справі № 905/2765/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду впродовж двадцяти днів з дня складання повного тексту Постанови; у порядку п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя: О. І. Склярук

Судді: Н. М. Дучал

Т. Д. Геза

(У судовому засіданні 29.05.2018р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 31.05.2018р.)